chrome firefox opera safari iexplorer

Польська ухвала про Волинь – історичне непорозуміння, — В’ятрович

22 липня 2016 о 14:51
glavcom.ua

Рішення польського парламенту про визнання Волинської трагедії геноцидом поляків стало неприємним, але закономірним результатом наростаючої антиукраїнської істерії та небажання розібратися з важкою історією в Польщі, яку провокують політичні сили, зокрема, представлені у парламенті. Насправді воно не має нічого спільного із вшануванням пам’яті загиблих, а є лише інструменталізацією минулого конфлікту для здобуття політичних дивідентів сьогодні.

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці написав історик, директор Українського інститут національної пам’яті Володимир В’ятрович, повідомляє ZIK.

Подаємо допис у повному обсязі:

«На жаль, цим рішенням Сейму не завершиться антиукраїнська хвиля, яка вже кілька місяців наростає у Польщі – на осінь там запланована прем’єра пропагандистського фільму «Волинь», який лише посилить однобоке уявлення про польсько-український конфлікт в минулій війні. Сумно, що польському політикуму забракло розумних і відважних (жодного проти і лише 10 утрималося), здатних зупинити нікому не потрібні політичні суперечки довкола минулого, що відбуваються на тлі наростаючої воєнної загрози зі Сходу...  Ухвала Сейму значною мірою перекреслює дотеперішні напрацювання польсько-українського діалогу, але це не означає, що від цього він стає менш потрібним.

Сподіваюся, попри зміни в польській політиці і, зокрема, керівництва інституту національної пам’яті, започаткований минулого року діалог істориків у форматі Українсько-польського форуму буде продовжений, і зможе не тільки допомогти зрозуміти минулий конфлікт, але й уникнути помилок наших предків. Певен, що докладна праця істориків в тому числі і з нововідкритими в Україні архівними матеріалами з кожним разом лише доводитиме абсурдність цього політичного рішення, зокрема, і писання історії в парламентах загалом».

Доктор історичних наук Андрій Гречило у коментарі ІА ZIK зазначив, що після прийняття цієї резолюції стосунки між нашими державами значно погіршаться.

«Це більше польська проблема, тому що Польща доводить себе до ідіотизму, коли міфологізується історія II Світової війни і взагалі українсько-польські взаємини. Теперішня польська влада попсувала геть все те, що було напрацьовано за попередні роки – добрі відносини між нашими країнами», – сказав він.

Нагадаємо, Сейм Польщі проголосував за резолюцію «Про встановлення 11 липня Днем пам’яті поляків, жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА». За резолюцію проголосували 442 депутати, 0 – проти і 10 депутатів утрималися. Основою резолюції став проект правлячої партії «Право і справедливість». Після прийняття поправок проект наголошує, що злочин мав місце у 1943–1945 роках. Парламент хоче віддати данину «громадянам Другої Речі Посполитої, по-звірячому вбитим українськими націоналістами».

Розділи: Політика

19 листопада

Інші дати
День працівників гідрометеорологічної служби
Державна гідрометеорологічна служба, яка функціонує у складі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, відіграє ключову роль в отриманні даних про поточні та очікувані гідрометеорологічні умови, сучасний клімат, його можливі коливання та зміни в майбутньому, прогнозування та попередження стихійних гідрометеорологічних явищ.
Розгорнути
День скловиробника
Професійне свято працівників скляної промисловості не випадково збігається з днем народження видатного російського вченого М. В. Ломоносова. Михайло Ломоносов був творцем хімічного виробництва глазурі, скла, порцеляни. Розробив технологію і рецептуру кольорового скла, які він використовував для створення мозаїчних картин. Винайшов порцелянову масу.
Розгорнути
День пам’яті Петра Дорошенка
(1627, м. Чигирин, Черкаська область – 1698) – визначний український державний, політичний та військовий діяч, гетьман України (1665 – 1676). Провів ряд важливих реформ, створив постійне 20-тисячне військо, встановив на українському кордоні нову митну лінію і почав карбувати власну монету. Стратегічною метою всієї внутрішньої і зовнішньої політики - було об'єднання під своєю владою Лівобережної і Правобережної України.
Розгорнути
Народлася Катря Гриневичева
(Катерина Василівна Гриневич; 1875, м.Винники, Львівська область - 1947) – українська письменниця, громадська діячка. Автор збірки новел «Непоборні», повістей «Шоломи в сонці» та «Шестикрилець». Померла 25 грудня 1947 р. в Німеччині, у Берхтесґадені, Баварія, похована там же.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі