chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні українській гривні виповнюється 20 років: еволюція національної валюти

01 вересня 2016 о 10:08

Сьогодні, 1 вересня, виповнюється рівно 20 років, як була введена наша національна валюта – гривня. І хоч вона, на жаль, за ці роки значно девальвована, знецінена, але це був важливий крок становлення державності.

Обмін валюти провели з 2 по 16 вересня за курсом 100 тис. крб до 1 грн. Протягом перших двох років курс гривні до інших національних валют різко не змінювався. Зокрема, до долара США він не перевищував 1,8 грн за 1 долар. Національна валюта пережила три різкі стрибки девальвації: у 1999 курс до долара встановився на рівні 5,3-5,4 грн, а під час світової економічної кризи 2008 року – на рівні близько 8,1 грн. Новий стрімкий обвал стався у 2014 році після революції в Україні та вторгнення Росії. Офіційний курс гривні до 1 долара США станом на сьогодні, 2 вересня 2015 року – 21,79 грн. Таким чином, за роки існування українська валюта знецінилася у понад 12 разів стосовно долара.

За 19 років існування валюти її дизайн різко змінювався тричі. Ще двічі до обігу вводили банкноти нового зразка. Автором дизайну першої серії українських гривень став художник Василь Лопата. 2 вересня 1996 року в обіг увели банкноти номіналом:

1 гривня зразка 1992 року і зразка 1994 року

Банкнота 1992 року друку

Банкнота 1994 року друку

2 гривні зразка 1992 року

5 гривень зразка 1992 року

10 гривень зразка 1992 року

20 гривень зразка 1992 року

50 гривень


100 гривень

Перші оновлення дизайну банкнот з’явилися вже за рік після появи валюти. На банкнотах, які увели до обігу 1 вересня 1997 року змінили розміщення портретів історичних діячів, орнамент та кольори. Оновили тільки банкноти номіналом 2, 5, 10 та 20 гривень. Зокрема, "десятка" стала більше схожою на «червінець».

22 серпня 2001 року, напередодні 10-ої річниці незалежності вперше вийшла банкнота новим номіналом – 200 гривень. Банкнота була виконана у стилістиці другої серії випущених гривень зі зміщеним від центру портретом поетеси Лесі Українки.

У період з 2003 до 2007 року банкноти національної валюти зазнали суттєвих змін у дизайні та набули вигляду знайомого нині більшості користувачів. Змін зазнали портрети державних діячів та кольорова гама більшості купюр. Зокрема, князі Київської Русі зображені на банкнотах з бородами, Михайло Грушевський та Тарас Шевченко суттєво помолодшали. На банкноті в 1 гривню замінили зображення руїн Херсонесу на панораму древнього Києва, на банкноті 50 гривень бідівлю Верховної Ради – на будівлю Центральної Ради (нині це Будинок учителя в Києві), а на 100 гривнях замість Софії Київської зобразили панораму Дніпра. На банкноті у 200 гривень зразка 2007 року, яка вийшла останньою в цій серії, портрет Лесі Українки змістили з правого у лівий бік. Новий дизайн валюти викликав суперечки серед професіоналів та істориків, найбільше сперечалися – чи носили бороди київські князі.

Окрім того, під час вказаної реформи у 2006 році українські банкноти отримали поповнення новим номіналом – 500 гривень. На банкноті зображений філософ Григорій Сковорода. Його портрет розмістили ліворуч, як і портрет Лесі Українки на банкноті 2007 року. Наразі це єдині українські банкноти з лівостороннім розташуванням портретів.

Також під час цієї реформи 1 березня 2004 року затвердили графічний знак гривні. Він складається з двох елементів – прописної літери «г» та знаку «=» (дві горизонтальні паралельні лінії, які за задумом втілюють стабільність грошової одиниці).

Останнє оновлення дизайну української гривні сталося вже цьогоріч. 9 березня 2015 року з нагоди 201-ої річниці з дня народження Тараса Шевченка змінили вигляд купюри у 100 гривень. Портрет поета і художника розташований на банкноті по центру, так як це було у серії купюр меншого номіналу першого зразка.

Гривня не «рубль»

Дехто й досі в побуті чомусь називає гривню «рубльом».

Тобто валютою колишнього СРСР, якого вже нема чверть століття, а потім цю ж валюту взяла собі «правонаступниця» Союзу – Російська Федерація. Доволі часто ще почуєш, що це коштує стільки-то «рублів». Он як глибоко засів у декого радянський менталітет.

Тому варто нагадати таке. По-перше, «рубль» – це гроші нинішнього окупанта і агресора щодо України. По-друге, цей російський рубль нічого не вартий, коштує всього якихось 35–40 наших українських копійок.

І ще таке. Ті, хто все ж прагне називати нашу валюту правильно, інколи називають її чомусь у чоловічому роді: не «гривня», а «гривень». Схоже, це теж від російського «рубель». Так от, назва нашої валюти – жіночого роду: «гривня» – вона.

І така деталь. Інколи неправильно говорять «гривнА», із закінченням на «а». Насправді ж гривна – це термін часів Київської Русі. Так називали жіночу прикрасу – обруч, ланцюг, намисто. Має це стосунок і до грошей. Гривною називали в той час великий срібний зливок чи брусок, який слугував грошовою одиницею або мірою ваги в Давній Русі. Тож, на відміну від російської мови, де наша валюта називається «гривна», українською буде саме «гривнЯ».

За матеріалами: Svoboda.fmtyzhden.ua

Розділи: Суспільство

29 березня

Інші дати
Марія Вольвач
1841 – українська поетеса, письменниця, громадсько-культурна діячка.
Розгорнути
Народилася Марійка Підгірянка
1891 – Марійка Підгірянка (Марія Ленерт-Домбровська) – українська поетеса, педагог. Авторка збірки поезій «Відгуки душі», поеми «Мати-страдниця», книжок для дітей «Вертеп», «Святий Миколай на Підкарпатській Русі», «Малий Василько», «Кравчиня Маруся», «Юркова мандрівка», «Зайчик і Лисичка», байок, казок, пісень, загадок.
«Спіть, діточки, спіть, Віченька стуліть ! Дрібен дощик стукотить, Вікнам казку гомонить… Дрібен дощик пада там, А тут тихо, тепло нам. При матусі рідненькій, У світличці чистенькій. Спіть, діточки, спіть. Віченька стуліть» (Марійка Підгірянка)
Розгорнути