chrome firefox opera safari iexplorer

1 грудня: це цікаво знати

01 грудня 2016 о 00:06

«Щасливий поет, що “не може втекти” від своєї пісні...»
Максим Рильський

1 грудня за григоріанським календарем 336-й день року. До кінця року залишається 30 днів.

Народне прислів’я стверджує, що грудень сумний у свято і в будень. І все ж, останній місяць року налаштовує нас на оптимістичну хвилю, бо хоч зима і повертає на мороз, проте сонце вже йде до літа.

У народі 1 грудня спостерігали за погодою і відзначали, скільки змін станеться протягом дня, стільки змін у погоді буде і протягом зими. Тож, спостережливим людям є робота.

За церковним календарем 1 грудня вшановують мучеників Платона і Романа та Закрея і Алфея.

Іменинники 1 грудня:

Платони і Романи.

1 грудня народилися:

1877 - Микола Леонтович, український композитор, хоровий диригент, його обробка для хору народної пісні «Щедрик» відома у всьому світі як різдвяна колядка «Carol of the Bells».

1913 – Платон Воронько, український поет, публіцист. Автор поетичної збірки «Повінь».

1913 — Георгій Майборода, український композитор. Автор багатьох опер, симфоній, концертів для голосу з оркестром, для скрипки з оркестром, симфонічних варіацій для віолончелі з оркестром, хорів, романсів.

1918 – Платон Майборода, український композитор, автор численних пісень і хорів, обробок народних пісень ( «Пісня про рушник», «Якщо ти любиш», «Ми підем де трави похилі», «Київський вальс»).

Події 1 грудня:

1991 – народ України своїм волевиявленням на референдумі підтвердив Акт проголошення незалежності України.

Більше 90 % відсотків з 32-х мільйонів громадян України взяли участь у Всеукраїнському референдумі, і висловилось за незалежність своєї країни. Одночасно з референдумом проводились і вибори Президента, на яких перемогу здобув Леонід Кравчук, в недалекому минулому секретар ЦК Компартії України.

1 грудня відзначають:

  • День працівників прокуратури
  • Всесвітній День боротьби зі СНІДом

Чи знаєте ви, що:

Романс ”Ми підемо, де трави похилі” був написаний за десять хвилин. Слова Андрій Малишка написав на коробці з-під сигарет ”Казбек” за лічені хвилини, а Платон Майборода, який мешкав тоді в їхній квартирі, сів за рояль і почав імпровізувати мелодію. Пісня народилася так несподівано, що Малишко відвернувся до вікна й заплакав.

А «Київський вальс» своєю появою завдячує студентам Київського медичного інституту. Вони написали листа до Платона Майбороди і Андрія Малишка, де попросили написати пісню, присвячену квітучому Києву, яка б закарбувати в душі, коли вони, вже молоді лікарі, роз'їдуться по різних куточках країни. Саме студенти – медики й були першими слухачами і виконавцями пісні, що згодом набула повнокровного життя і стала однією з найулюбленіших пісень.

Випробувавши свій талант на «Київському вальсові» Платон Іларіонович пише «Колгоспний вальс», «Білі каштани», згодом «Студентський вальс», «Друзі хороші мої», «Дніпровські хвилі» та інші мелодії відомі не тільки в Україні, а й у багатьох державах світу, особливо там, де є великі українські громади: США, Канаді, Австралії, країнах Латинської Америки. Ці пісні нагадують українцям далекий рідний край, його природу і людей.

«Рідна країна»

Розділи: Календар

18 листопада

Інші дати
Народився Кость Левицький
(1859, м.Тисмениця, Івано-Франківська область - 1941) - український державний діяч, адвокат, публіцист. Один з найвизначніших політичних діячів Галичини кінця 19 століття – першої половини 20 ст., керівник уряду ЗУНР (1918). Автор історичних праць «Історія політичної думки галицьких українців 1848-1914», «Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914—1918 рр.», «Великий зрив».
“Ми свідомі цього обов’язку, який прийняли серед граду куль і незвичайно важливих обставин. Вступаючи в уряд, уважаємо за відповідне зазначити, що стоїмо на демократичнім принципі. Ми вийшли з народу і для народу буде присвячена наша праця” (Кость Левицький)
Розгорнути
Народився Павло Сохань
(18 листопада 1926, Новоіванівка, Сумщина – 14 червня 2013, Київ) — український історик-славіст, джерелознавець, археограф, член-кореспондент Національної академії наук України (1985), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1980). Автор понад 400 праць у галузі всесвітньої історії, археографії та джерелознавства. Головний редактор «Українського археографічного щорічника» та «Наукових записок Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України», член редколегій низки вітчизняних наукових періодичних видань та наукової ради «Українського історичного журналу».
Розгорнути