chrome firefox opera safari iexplorer

Неподалік Києва знаходяться руїни колись величного палацу

14 грудня 2016 о 12:52
turystam.in.ua

На межі сіл Немішаєво і Мироцьке в Київській області знаходиться садиба Остен-Сакен, яка до сих пір притягує туристів.

Історія садиби Остен-Сакен починається в 19 столітті. У той час її власником був таємний радник граф Карл Сакен. Після його смерті землі і маєток дісталися камергеру Івану фон дер Остен-Сакену, а потім все це відійшло його синові — генерал-майору Карлу фон дер Остен-Сакену.

Садиба Остен-Сакен (або Немішаєвский палац) згодом була продана міністру Російської імперії графу Воронцову-Дашкову. Старожили згадували, що на початку 20 століття Воронцов-Дашков побудував поблизу Мироцака гуральню. Згодом граф вирішує продати свої землі і маєток, тому що вони не приносили ніякого прибутку.

На аукціоні, де садиба Остен-Сакен і навколишні села пішли з молотка, купив собі центральну частину маєтку багатий селянин Андрій Кулик, фігура якого буквально овіяна легендами.

У Немішаєвському палаці розкинувся старовинний парк. За ним протікала річка Орлянка. Через річку був перекинутий дерев'яний навісний місток. На протилежному березі стояла теплиця, у якій розкинувся фруктовий сад.

Садиба Остен-Сакен була оточена красивим парком, де стояла альтанка у формі риб. За радянських часів графський маєток віднесли до селища Немішаєве. У приміщенні дворянської садиби розмістився клуб біохімічного заводу. Одного разу Немішаєвский палац згорів дотла. Згоріли і десятки старовинних речей, які стояли в приміщенні ще з часів Воронцова-Дашкова.

На жаль, з кожним роком садиба Остен-Сакен руйнується все сильніше. Зараз садибу передали в розпорядження церкви, яка має намір реставрувати будівлю, але поки це тільки плани.

Джерело: turystam.in.ua
Розділи: Туристичні новини

23 жовтня

Інші дати
Народився Пилип Козицький
(1893, с. Летичівка, Черкаська область – 1960) – український композитор, музикознавець, педагог, громадський діяч. Один з організаторів і керівників Музичного товариства імені Миколи Леонтовича.
Ой одна я, одна, Як билиночка в полі, Та не дав мені бог Ані щастя, ні долі. Тілько дав мені бог Красу – карії очі, Та й ті виплакала В самотині дівочій. (слова Тараса Шевченка, музика Пилипа Козицького)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі