chrome firefox opera safari iexplorer

Як 81 рік тому новорічну ялинку «реабілітували»

29 грудня 2016 о 13:02
yalunka-zakhid.com.ua

81 рік тому – 28 грудня 1935 року – один з тогочасних керівників УРСР Павло Постишев надрукував невеличку замітку «Давайте влаштуємо до Нового року дітям хорошу ялинку!».

Лише кілька абзаців, але для людей це стало сенсацією. Адже йшлося про повернення ялинки, раніше забороненої самими ж більшовиками. Про написав письменник, краєзнавець Станіслав Цалик у своєму блозі для ВВС.Україна. 

Традиційно зелену красуню ставили в помешканнях не на Новий рік, а на Різдво. А святвечір 24 грудня ще називали «днем ялинки». Адже до 1918 року християни всіх конфесій святкували Різдво 25 грудня.

У ті часи ялинку вважали «німецькою» – відповідний звичай прийшов з Німеччини.

Придбати її в Києві можна було на всіх базарах і людних перехрестях. Розкішне дерево коштувало 50 копійок (за такі гроші можна було придбати на базарі 25 кг солі або замовити в трактирі 10 стаканів чаю). Щоб доставити покупку додому, наймали за 25 копійок спритних босяків. Ялинку прикрашали цукерками, яблуками, мандаринами.

Більшовики, взявши владу, зламали традицію. Розпочали масштабну антирелігійну кампанію, а вже народженню Ісуса Христа приділили «особливу увагу». Ялинку разом з різдвяним святом затаврували, а 1928 року заборонили – мовляв, «попівський звичай».

Тому коротенька замітка пана Постишева в грудні 1935-го із закликом влаштувати хорошу ялинку мала бомбовий ефект. Люди дивувалися: це ж треба, вісім років ганити лісову красуню, потім ще вісім забороняти її, а тоді виявляється, що «скрізь має бути дитяча ялинка»!

Влада мала свої резони. Адже заборона виявилася неефективною – чимало батьків все одно влаштовували дітлахам різдвяну ялинку. Лише робили це таємно: дерево привозили з лісу вночі, щільно завішували вікна шторами і наряджали ялинку. Урядовці змінили тактику: прив’язали ялинку до «сусіднього» зимового свята – Нового року. У такий спосіб вирішили вирвати її з релігійного контексту.

Замітка компартійного керівника мала на меті саме цю заміну.

Але ж… до Нового року лишалося три дні! Всі відповідальні за проведення ялинкового свята не на жарт сполошилися. Де взяти ялинку? Чим її прикрашати? Як святкувати?

Постачання ялинок оперативно забезпечила міська влада. Але на інші запитання відповідей не було. Тому школи та дитячі садочки влаштували все імпровізовано.

Того року головною в УРСР стала ялинка у Київському палаці піонерів і школярів (нині Національна філармонія на Європейській площі). Туди навіть приїхав пан Постишев з мамою та двома синами.

А до наступного святкування розробили «нагорі» типовий сценарій новорічного заходу. Надрукували спеціальну брошуру з поясненнями, чим слід прикрашати ялинку, яку зірку чіпляти на верхівку (зрозуміло, червону п’ятикутну) тощо.

Преса теж змінила тон. Якщо до грудня 1935-го на сторінках газет і журналів знущалися з людей, які нишком-тишком ставили вдома ялинку, тепер взялися висміювати бюрократів, які заважають людям веселитися біля ялинки.

До 1941 року новорічні ялинки були тільки колективні – в школах, дитячих садочках тощо. А після ІІ Світової війни зелену красуню почали ставити в квартирах. Спочатку – лише родини високопосадовців та партдіячів. Згодом майже в кожному домі з’явилася ялинка. Відповідно, на вулицях виникли спеціальні «ялинкові базари», а в магазинах та універмагах – відділи, де можна придбати ялинкові прикраси.

Набули популярності «новорічні ялинки», тобто дитячі вистави, в Жовтневому палаці, будинках культури тощо. Вхід – за запрошеннями, які батьки заздалегідь діставали своїм дітям на роботі через профспілки. Юні глядачі дивилися спектакль, а після цього одержували подарунок – набір цукерок плюс шоколадка і мандаринка (не завжди).

У квітні 1970-го в Києві відкрився Палац культури «Україна». З грудня того року головна «новорічна ялинка» УРСР відбувалася саме там.

А просто неба головну ялинку України ставили від середини 1950-х років на теперішньому Майдані Незалежності.

Локації в межах майдану періодично змінювалися. Стояла і там, де нині Монумент Незалежності, і ближче до готелю «Україна», на узвишші, і біля Оперної студії консерваторії. Інколи ялинку встановлювали з іншого боку Хрещатика: між Поштамтом та Будинком профспілок або поблизу колишнього фонтану, який кияни жартома називали «рулеткою», тощо.

Нині головна ялинка країни «прописалася» на Софійській площі. Її «запалюванням» 19 грудня розпочинаються  новорічні святкування, які тривають зазвичай до середини січня.

20 вересня

Інші дати
Народився Михайло Жук
(1883, м. Каховка - 1964) - український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт "Дівчина в кріслі", "Гуцул", "Портрет батька", хрестоматійних портретів М. Воронного,  Г. Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі