chrome firefox opera safari iexplorer

2 березня – 135 років від дня народження українського письменника Архипа Тесленка

02 березня 2017 о 09:02
gazeta-ptk.org.ua

Архип Тесленко – чи не наймолодший з-поміж українських письменників, яких називають класиками.

Проживши коротке життя – лише 29 років — письменник залишив творчу спадщину, яка становить яскраву сторінку нашої літератури.

Архип Юхимович Тесленко народився 2 березня 1882 р. в селі Харківці Лохвицького повіту на Полтавщині, в родині селян.

Навчався у харківецькій церковно-парафіяльній школі, затим – у церковно-вчительській. Ретельно готувався до вчителювання, самотужки вдосконалюючи свою освіту. Проте завершити навчання не довелося: 1897 р. був виключений з учительської школи «за вільнодумство».

Подальше життя юнака було аж ніяк не безхмарним: поденна праця у місцевих багатіїв, писарювання у Лохвицькому волосному управлінні та у місцевого нотаріуса. Згодом захоплюється театром, робить спроби написання драматичних творів, ба навіть влітку 1903 р. створює в рідному селі аматорський театр і сам виконує ролі у виставах.

На рік раніше, 1902-го, починає писати вірші — російською мовою – втім дуже швидко переходить на рідну українську. Створює низку оповідань, які, власне, і стали згодом хрестоматійними. 1906р. в журналі «Нова Громада» та газетах «Громадська думка» і «Рада» виходять друком перші оповідання письменника – «За пашпортом», «Школяр», «Наука», «Радощі», «Хуторяночка» — присвячені нужденному життю сільської бідноти.

Згодом оповідання та публіцистичні твори друкують газета «Село» та журнал «Світло».

1905 р. Архип Тесленко вступив до революційної організації «Селянська спілка». У жандармських рапортах його згадують як небезпечного підбурювача селян до заворушень. Заарештований уперше 1905 р., однак до суду справа не дійшла. Наступного, 1906-го, Тесленка заарештували вдруге, засудили до заслання. Відбував термін заслання спочатку на Вологодщині, потім у Вятській губернії.

Перебуваючи на «пересилці» в Бутирській тюрмі, тяжко перехворів на тиф. Ледь живого й геть немічного, Тесленка етапували пішки до Вятки. Прибув туди 25 грудня 1908 р., і йому знущально повідомили, що наступного дня закінчується термін заслання…

1910 р. тяжко хворий на сухоти, змучений поневіряннями, письменник повертається на батьківщину. Багато пише, пильно й зацікавлено стежить за літературним життям. З-під його пера виходять автобіографічні оповідання «Немає матусі», «Поганяй до ями!», оповідання із життя у в’язниці та на засланні – «В тюрмі», «На чужині». Також пише статті, в яких рішуче виступає проти царату, обстоює демократичні ідеали. Тоді ж, 1910-го, А. Тесленко створює один зі своїх правдивих шедеврів — повість «Страчене життя», в центрі якої – історія молодої вчительки, доведеної до самогубства нестерпними умовами дійсності.

Варто зазначити, що Тесленко, мабуть, чи не найтрагічніший серед українських письменників. І не лише тому, що трагічним за своєю сутттю було саме його життя, а й тому, що в центрі його творчості неодмінно перебувала трагедія «маленької» людини, якій немає на що сподіватись у морі жорстокості й безправ’я.

«Страчене життя» — це доля наймитів, злиденних селянських родин, бідних інтелігентів. Це протест, захований глибоко в серці, безмовний і бездіяльний, бо всі сили йдуть на те, щоб якось вижити. Це протест, який не пропонує виходу і спонукає людину накладати на себе руки – у творах Тесленка такий фінал подибуємо досить часто.

За порадою родини Грінченків, із якими А.Тесленко дружньо спілкувався, письменник починає збирати і записувати український фольклор, зокрема, обрядові твори, плануючи видати збірку, доповнену власними спостереженнями й коментарями.

Однак здоров’я, підірване тюрмами та засланнями, не витримало. В рідному селі Харківцях 28 червня 1911р. Архип Тесленко помер.

Неповторна манера письма, глибоке знання і творче осмислення прпедмету творчості було помічене критиками ще за життя автора. Його твори тричі перевидавалися на початку минулого століття; 1928р. та 1956р. вийшли друком видання «Повне зібрання творів» та книга «Твори». Прозові, драматичні та поетичні твори й листи Тесленка були видані в Україні 2012 року.

У Лохвиці та Харківцях встановлено пам’ятники Архипові Тесленку, в рідному селі працює його літературно-меморіальний музей. У Києві, на вул. Петлюри,8, де впродовж 1905-09 рр. мешкав письменник, відкрито меморіальну дошку.

А головне – вдячним нащадкам залишилася творчість Тесленка, сповнена вщерть співчутливої любові до простої української людини.

Олена Бондаренко, Громадський рух «Рідна країна»

20 вересня

Інші дати
Народився Михайло Жук
(1883, м. Каховка - 1964) - український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт "Дівчина в кріслі", "Гуцул", "Портрет батька", хрестоматійних портретів М. Воронного,  Г. Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі