chrome firefox opera safari iexplorer

21 березня – Міжнародний день поезії

21 березня 2017 о 11:33

Це слово людської надії,
Це слово крізь хрести і прах,
Крізь пил віків, усе в сльозах,
Пробилось, вижило, зоріє,
Горить у мене на устах!..
Микола Вінграновський

ЮНЕСКО – Організація ООН з освіти, науки та культури – у 1999 році запропонувала відзначати цю дату, аби заохотити держави світу пропагувати написання й читання віршованих творів, видавати й поширювати їх. Ухвалюючи таке рішення, ЮНЕСКО схарактеризувала поезію як символ людського духу, що об’єднує й зміцнює людство.

Поезія для мене – не просто римовані рядки, які дарують естетичну насолоду. Це глибока і довічна любов, що підносить із туги й зневіри, надихає на життя й осяває мою дорогу. Вона завжди прилітає на поклик: «Врятуй мене, Поезіє!» І, мабуть, найперше вона рятує самих поетів…

* * *

Ліна Костенко

Ми мовчимо — поезія і я.
Ми одна одній дивимось у вічі.
Вона не знає, як моє ім’я,—
мене немає в нашому сторіччі.

Я не зійшла, посіяна в бетон.
Не прийнялась, морозами прибита.
Я недоцільна — наче камертон
у кулаці кошлатого бандита.

* * *

Василь Герасим’юк

Поезіє, порятувала
ти плоть мою не раз, не два.
Ти голову оповивала,
коли палала голова.

Не хочу більше твого дива –
я і в повітрі знав межу.
Прости, коли говорю: мстива,
але я знаю, що кажу.

***

Грицько Чубай

Березень

Я знаю, коли люди стають поетами —
ранньою весною під тихий березневий вечір,
біля димлячих багать,
тоді, як по садах палять торішнє листя
та сухе гілляччя.

Тоді так багато простору для споминів,
і минущість всього, що на світі,
як ніколи, відчутна тоді.

Торішні газети, поламані лижі, стоптані черевики,
вже непридатні для вжитку (а колись такі свіжі!)
слова —
усе той вогонь обіймає!

…Якщо ви побачите когось задуманим
над весняним багаттям,—
не турбуйте,
дайте побути йому на самоті.

Олена Бондаренко, літераторка, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

Розділи: Суспільство

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути