chrome firefox opera safari iexplorer

У Кам’янському погруддя Брежнєва планують ремонтувати за бюджетні кошти

16 березня 2017 о 10:56
dniprograd.org

У Кам’янському на Дніпропетровщині — скандал з оголошеним «музеєм просто неба» погруддям радянського генсека-земляка Леоніда Брежнєва. Міська влада включила його до переліку пам’ятників, які планують ремонтувати бюджетним коштом 2017 року, повідомляє Радіо Свобода.

На ремонт 7 об’єктів, до яких також входять пам’ятники воїнам-афганцям, воїнам-визволителям, Шевченкові, Прометею тощо, загалом планують спрямувати понад 700 тисяч гривень. За якими саме конкретними об’єктами будуть розподілені кошти на ремонт, наразі невідомо.

Громадські активісти обурені цими планами мерії й називають їх «нераціональним використанням бюджетних коштів», між тим у міськраді пояснюють: за рішенням сесії, пам’ятник «музеєфікований» і ним треба опікуватись.

Майже рік тому депутати Кам’янської міськради вирішили «музеєфікувати» погруддя Леоніда Брежнєва, яке підпадало під дію законів «про декомунізацію», аби воно лишалося на своєму місці. Депутати проголосували за те, аби бюст Брежнєва на площі Визволителів оголосити відділом музею історії міста «Міфи і реалії радянської епохи», й вирішили, що він не підлягає демонтажу.

За 11 місяців, що минули з того часу, в напрямку створення музею нічого не зроблено. Директор Кам’янського музею історії міста, кандидат історичних наук Наталія Буланова зазначає: рішення виявилось нежиттєздатним.

За її словами, якби в міському бюджеті були гроші на нову музейну філію, то фахівці воліли б створити в місті не музей Брежнєва, а музей Мамая, ідея і частина експонатів вже є. Що ж до бюста «дорогого Леоніда Ілліча», то музейники пропонують перенести його в експозицію просто неба, яка вже створена біля їхнього закладу.

«Рішення щодо музею з пам’ятником Брежнєву, на мій погляд, нежиттєздатне, адже, щоб був музей, потрібні експонати. У нашому музеї, справді, накопичився великий обсяг матеріалів радянського періоду, але щоб збудувати музей біля бюста, потрібно багато коштів, виділення земельної ділянки, концепція і так далі. Це робота не одного року. А що ми будемо мати від того, що відкриється такий музей? Аби зберегти бюст Брежнєва, створювати навколо нього цілий комплекс, я вважаю, нераціонально. Тим більше, що наш музей запропонував відкрити інший музей – присвячений образу козака Мамая. Більш актуальний і цікавіший… Було б доречно перенести бюст на територію музею, де вже є музей-скансен «Історія міста в знаках і символах». Ну, хай це буде знак епохи, знак тоталітарної доби. Ті, у кого така вже ностальгія за тими часами, зможуть прийти до нашого музею», – сказала Радіо Свобода Наталія Буланова.

Категорично проти демонтажу бюста відомого земляка висловлюється більшість депутатів міськради: вони згадують про те, що вважають «заслугами земляка перед містом»: будівництво доріг та житлового масиву на лівому березі. Представниця «Опозиційного блоку» Валентина Капінус заявляє: навіть, якщо в бюджеті не буде грошей, відремонтувати пам’ятник ентузіасти зможуть і за власні кошти, тим паче, що його стан далекий від аварійного. Вона каже: якщо буде треба, першою вийде захищати «живим щитом» бюст від знесення.

«За рішенням сесії, він лишається на місці, ніхто його знімати не буде. Це наш земляк, це людина, яку знав увесь світ, він допомагав і Кубі, й Індії, при ньому були безкоштовні освіта і медицина. Він багато зробив для міста, країни. Це людина заслужена, це пам’ять, це історія. На тому місці буде музей просто неба. Як тільки з’являться гроші, ми зберемо туди знесені пам’ятники радянської доби, Леніну, Дзержинському, меморіальні дошки, поставимо їм там п’єдестальчики. Навколо Леоніда Ілліча будуть стояти інші пам’ятники», – зазначила в коментарі Радіо Свобода депутат міськради Валентина Капінус.

Між тим керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович вважає, що у Кам’янському, де так вперто захищають «свого Брежнєва», склалась унікальна для України ситуація. Місто під виглядом вшанування земляка ігнорує закон про декомунізацію, вважає він. Оголошення погруддя й території біля нього музеєм, каже В’ятрович, не витримує критики: для музеєфікації території потрібні певні підстави. Він радить громадськості звертатись до суду.

«Це маніпуляції з метою зберегти пам’ятник, які не мають нічого спільного з музейною справою. Не може так раптом пам’ятник і територія довкола нього бути оголошений музеєм. У нас є закон «Про музейну справу», який регламентує, що може вважатись музеєм. Є всі підстави для громадськості подавати в суд за невиконання закону «про декомунізацію» на керівництво міста. Таких прецедентів більше немає, це унікальна ситуація», – зауважив Радіо Свобода Володимир В’ятрович.

У квітні 2016 року депутати Кам’янської (тоді – Дніпродзержинської) міської ради вирішили зберегти на своєму місці бюст Леоніду Брежнєву, який підпадав під дію законів «про декомунізацію». За рішенням міськради, вирішено «бюст чотириразовому Герою Радянського Союзу Л. І. Брежнєву залишити на своєму місці як частину експозиції відділу музею історії міста». З бюджету мали бути виділені гроші на розробку проектно-кошторисної документації для створення на цьому місці відділу музею історії міста «Міфи та реалії радянської доби».

Проукраїнські організації міста тоді висловили обурення рішенням міськради, нагадуючи, що «саме Брєжнєв наглухо опустив «залізну завісу» між СРСР та демократичним світом», витратив колосальні кошти на гонку озброєнь, завершив русифікацію освітніх закладів, саме за його часів жорстоко переслідувалися дисиденти, були розв’язані збройні конфлікти в Чехословаччині та Афганістані.

17 листопада

Інші дати
Міжнародний день студентів
Цей день приурочений події, яка сталася в колись окупованої нацистами Чехословаччини. 28-го жовтня 1939-го року студенти та викладачі празьких університетів виступили на мирну демонстрацію на знак річниці утворення свого історичного держави. Фашисти, побачивши непокору з боку народу захопленої ними території, цинічно розігнали цю мирну демонстрацію, застосовуючи властиву їм жорстокість, внаслідок чого був убитий Ян Оплетал, один із студентів медичного факультету. Його похорони переросли у відкриту і масову акцію протесту. Почалися арешти. З ранку, 17-го листопада 1939-го року, прагнучи придушити виниклий настрій народних мас, карателі оточили празькі студентські гуртожитки і заарештували понад 1200-т студентів, а також ряд представників викладацького складу, з яких дев’ятеро активістів та студентів цього руху демонстративно стратили в катівнях в’язниці празького району Рузіне без суду. Решта були відправлені в концтабір Заксенхаузен. Побоюючись подальшого опору, за особистим наказом Гітлера всі вищі навчальні заклади Чехії були закриті до кінця війни.
Розгорнути
Народився Михайло Щепкін
(1788, Росія – 1863) – визначний актор української та російської сцени. Викуплений з кріпацтва І.Котляревським та іншими. В українському репертуарі був першим Виборним та Чупруном у п'єсах І.Котляревського «Наталка-Полтавка» та «Москаль-Чарівник», що залишилися кращими в його доробку.
Розгорнути
Народився Григорій Кочур
(1908, с. Феськівка Чернігівської обл. - 1994) - український перекладач, поет, літературознавець, громадський діяч. Автор книг "Друге відлуння", "Інтинський зошит" та ін.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі