chrome firefox opera safari iexplorer

9 квітня 1879 р. народився Андрій Лівицький

09 квітня 2017 о 09:15
zolo.co.ua

Український політичний і державний діяч, урядовець часів Української Революції 1917—1921 рр. і голова уряду УНР в екзилі Андрій Миколайович Лівицький народився у хуторі Красний Кут неподалік села Ліпляве Золотоніського повіту тодішньої Полтавської губернії.

Походив із давнього і славетного козацького роду.

Навчався у Прилуцькій гімназії, колегії Павла Ґалаґана в Києві, на математичному та правничому факультетах Київського університету св. Володимира.

Був активним учасником української студентської громади. За політичну діяльність двічі був ув’язнений, затим висланий до Полтавської губернії під нагляд поліції. По завершенні навчання в університеті працював у судових установах Лубен, Харкова, мировим суддею Золотоніського повіту.

Один із засновників Революційної української партії (РУП). Від 1905 р. – один із лідерів УСДРП.

Член Української Центральної Ради. Був призначений Полтавським губернським комісаром. Входив до складу української делегації на переговорах у Брест-Литовську.

З приходом до влади гетьмана П. Скоропадського А.Лівицький був усунутий з посади губернського комісара. Увійшов до опозиційного гетьманській владі Українського національного союзу. Під час антигетьманського повстання виконував обов’язки повітового і губернського комісара на Полтавщині.

За часів Директорії був міністром юстиції, заступником голови Ради Міністрів в уряді Бориса Мартоса, керував Міністерством закордонних справ і Міністерством юстиції УНР. У жовтні 1919 р. очолив дипломатичну місію УНР у Польщі.

11 лютого 1920 р. в Кам’янці-Подільському Андрій Лівицький, разом із іншими представниками Уряду УНР — Іваном Огієнком, Ісааком Мазепою, Осипом Безпалком — був заарештований за наказом польського головного комісара Волині та Подільського фронту А.Мінкевича. Через місяць українська дипломатична місія у Варшаві отримала офіційне вибачення МЗС Польщі за «прикрий випадок».

22 квітня 1920 р. А.Лівицький підписує від Української Народної Республіки союзний договір з Польщею.

В уряді УНР (голова – Вячеслав Прокопович) обіймав посади заступника голови Ради Міністрів та міністра юстиції.

Після трагічного для України Зимового походу кінця 1921 р. наполіг на продовженні діяльності українського уряду у вигнанні.

Протягом 1920-26 рр. Андрій Лівицький очолював уряд УНР в екзилі. По загибелі Симона Петлюри став Головою Директорії УНР і Головним Отаманом військ УНР. Протягом усього цього часу мешкав у Варшаві під наглядом польської поліції, аж поки після Другої світової війни не переїхав до Німеччини.

Упродовж 1926-54 рр. А.Лівицький очолював Державний Центр УНР в екзилі. В 1948 р. ініціював – разом з І.Мазепою – створення Української Національної Ради – законодавчого органу в складі Державного Центру УНР, головною метою якого було відновлення незалежної Української держави з демократичним устроєм, об’єднавши для цього всі українські самостійницькі сили.

А.М.Лівицький помер 17 січня 1954 р. в Карлсруе, ФРН. Був похований на кладовищі Вальдфрідгоф у Мюнхені, згодом перепохований на українському меморіальному цвинтарі в Баунд-Брук, що неподалік Нью-Йорка.

Ім’ям Андрія Лівицького названа одна з вулиць Канева.

Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

19 серпня

Інші дати
Преображення Господнє (Другий Спас)
Прийшов Спас – бери рукавиці про запас. Прийшов Спас – пішло літо від нас. (Народні прикмети)
Розгорнути
Народився Олесь Донченко
(1902, с. Великі Сорочинці, Полтавська область – 1954) – український письменник. Автор багатьох віршів, казок та поповідань для дітей та юнацтва, романів «Зоряна фортеця», «Золота медаль», повістей «Школа над морем», «Розвідувачі нетрів», «Лукія».
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі