chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні 110 років від дня народження українського композитора Євгена Козака

22 квітня 2017 о 09:12

Євген Теодорович Козак народився 22 квітня 1907 р. у с. Колодному на Львівщині. З раннього дитинства виявляв неабиякий хист до співу, тож на родинні свята чи концерти для односельців хлопця завжди запрошували.

Отримавши гімназичну освіту, Євген вступив до Львівського університету, а водночас – до Консерваторії Польського музичного товариства, на вокальне та оркестрове відділення, й до Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка. Саме в Інституті він охоче вивчав і назавжди полюбив твори українських композиторів-класиків – Миколи Лисенка, Кирила Стеценка, Станіслава Людкевича, Миколи Леонтовича.

Разом з іншими студентами Євген Козак створив, а також очолив вокальний квартет «Ревелєрси Євгена» («Львівські ревелєрси»). Виступали перед початком сеансів у приватних кінотеатрах, на львівських естрадних майданчиках, на радіо. Виконували українські пісні в обробці самого Козака та його власні твори – здебільшого це була українська естрадна, розважальна, танцювальна музика.

Невдовзі «Ревелєрси Євгена" стали вельми популярними в Галичині. На той час надзвичайно поширеними були пісні-танго: Я.Барнича — «Гуцулка Ксеня», «О, соловію», а також — «Та остання неділя» (письменник Ю.Винничук у романі «Танго смерті» наводить спогади сучасників, із яких випливає, що «Та остання неділя» і є «тангом смерті», під яке дехто зі львівських молодиків укорочували собі віку з нещасливого кохання).

Цікавий факт: у складі «Ревелєрсів Євгена» за фортепіано працював Роман Шухевич, майбутній головнокомандувач Української Повстанчої Армії, а солістом був його рідний брат Юрій…

Консерваторію Є.Козак закінчив 1932 р., державні іспити склав у 1938-му. Працював учителем співів та музики у Львівській жіночій гімназії, в кооперативному ліцеї.

У 1941—1944 рр. викладає в Інституті народної творчості теорію музики. Тоді ж працює директором та пише музику до вистав у театрі-вар’єте «Веселий Львів», заснованому 1942 р.

По війні керує вокальним квартетом у Львівській філармонії, працює музичним редактором на радіо, викладає в музучилищі та Львівському педагогічному інституті (нині Дрогобицький педуніверситет).До речі, в цьому виші Є.Козак створив студентський хор, який швидко став одним із кращих самодіяльних колективів на Львівщині.

Від 1959 р. Є.Козак працює у Львівській державній консерваторії ім. М.Лисенка: очолює наукову та навчальну діяльність на посаді проректора, завідує кафедрою музики і композиції. Обіймає посаду заступника голови Львівської обласної організації Спілки композиторів України. Заслужений діяч мистецтв України.

У творчості Євген Козак, за визначенням фахівців, надавав перевагу бойківському й загалом галицькому, а також буковинському фольклору. Особливо близьким для нього було хорове виконання пісень без музичного супроводу — a capella. Чільне місце посідають обробки для хору.

Найвідоміші – обробки пісень на слова Т.Шевченка «Думи мої», «Реве та стогне Дніпр широкий», «По діброві вітер виє», «Садок вишневий коло хати»; народних пісень — «Ой верше, мій верше», «Ой служив я в пана», «Стоїть гора високая»(на слова Л.Глібова). У творчості «раннього» Є.Козака багато обробок стрілецьких пісень: «Човен хитається», «Накрила нічка», «Казала дівчина», «Ой там при долині», «Не сміє бути в нас страху».

Є.Козакові належать музика до театральних вистав, театралізований концерт «Буковинське весілля», композиція «Віночок лемківських пісень», фантазія «Невдале залицяння», хори «Вівчарик», «Верховино, мій ти краю», «Вітер з полонини», «Тарасу Шевченку».

Музичною візиткою Львова залишаються пісні Євгена Козака на слова Ростислава Братуня «Стрийський парк» та «Львівянки».

Є. Козак помер 27 грудня 1988 р. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі.

Олена Бондаренко, Громадський рух «Рідна країна»

29 березня

Інші дати
Марія Вольвач
1841 – українська поетеса, письменниця, громадсько-культурна діячка.
Розгорнути
Народилася Марійка Підгірянка
1891 – Марійка Підгірянка (Марія Ленерт-Домбровська) – українська поетеса, педагог. Авторка збірки поезій «Відгуки душі», поеми «Мати-страдниця», книжок для дітей «Вертеп», «Святий Миколай на Підкарпатській Русі», «Малий Василько», «Кравчиня Маруся», «Юркова мандрівка», «Зайчик і Лисичка», байок, казок, пісень, загадок.
«Спіть, діточки, спіть, Віченька стуліть ! Дрібен дощик стукотить, Вікнам казку гомонить… Дрібен дощик пада там, А тут тихо, тепло нам. При матусі рідненькій, У світличці чистенькій. Спіть, діточки, спіть. Віченька стуліть» (Марійка Підгірянка)
Розгорнути