chrome firefox opera safari iexplorer

15 травня: це цікаво знати

15 травня 2017 о 00:06
flowersondesktop.com

«Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ».
Михайло Булгаков

У народі 15-го травня вшановували молодших синів великого князя київського Володимира Святославовича, вбитих після його смерті у 1015 році за наказом їхнього старшого брата Святополка і пізніше канонізованих. На їх честь у Києві у 17 сторіччі було побудовано на Подолі Борисоглібську церкву. Сам храм не зберігся, однак вулиця у Подільському районі й дотепер носить назву Борисоглібська.

Борис і Гліб були настільки популярними серед населення, що Борисів день навіть пов’язували з початком співу солов’я. Підмічали: «Якщо соловей заспіває цього дня вперше — до тривалого похолодання. Якщо ж він цієї ночі співав до ранку, то наступний день мав бути гарним і сонячним».

За церковним календарем, 15 травня вшановують благовірних князів Бориса і Гліба у святому хрещенні Романа і Давида, благовірного і рівноапостольного царя Бориса у святому хрещенні Михаїла.

Іменинниками 15 травня є:
Борис, Гліб, Зоя, Панас, Роман, Марфа, Іванна.

15 травня святкують:

  • Міжнародний день сім'ї
  • Міжнародний день захисту клімату

Події 15 травня:

1935 — у Москві відкрився перший в СРСР метрополітен.
1940 — в США в продажу з'явились нейлонові панчохи.

15 травня народились:

1845 — Ілля Мечников, український науковець, один з основоположників еволюційної ембріології, порівняльної патології, імунології і мікробіології. Лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології 1908 року «За вивчення імунної системи».

1848 — Віктор Васнецов, російський живописець. Один із авторів розписів у Володимирському соборі в Києві.

1873 — Павло Скоропадський, генерал, гетьман України у 1918 році.

1891 — Михайло Булгаков, визначний письменник («Майстер і Маргарита», «Собаче серце»).

Чи знаєте ви, що:

Життя та творчість Булгакова, так само, як життя та творчість ще одного письменника — містика Гоголя, були овіяні таємницями. Що ж їх об’єднує?

Гоголь помер у 1852 році у 43-річному віці. Через 39 років після його смерті народився неперевершений містик Михайло Булгаков.

Книга Булгакова «Майстер та Маргарита», як і другий том «Мертвих душ» Гоголя, стає справою всього життя письменника. У ній також описується прихід Диявола. Булгаков, наче приймає в Гоголя естафету. От тільки, на відміну від Гоголя, Булгаков вже розумів – рукописи не горять.

Він доробив «Майстра та Маргариту» і, завершивши свій твір, загадково помер у віці 49 років, проживши на шість років довше за Гоголя. Можливо, саме шість років потрібно було Миколі Гоголю, щоб завершити другу частину «Мертвих душ?». І тоді ми дізналися би про пришестя диявола на 88 років раніше?..

На могилі Булгакова стоїть камінь, що колись слугував основою для хреста на могилі Гоголя. Друзі Гоголя, Аксакови, привезли схожий по формі на Голгофу камінь з берегів Чорного моря. Під час перепоховання Гоголя камінь та хрест зникли. Його випадково знайшла вдова Булгакова і встановила його могилі чоловіка. Виходить, Булгаков прийняв від Гоголя естафету не тільки у житті, а й у смерті. А можливо... Ви вірите в реінкарнацію?

«Рідна країна»

Розділи: Календар

18 листопада

Інші дати
Народився Кость Левицький
(1859, м.Тисмениця, Івано-Франківська область - 1941) - український державний діяч, адвокат, публіцист. Один з найвизначніших політичних діячів Галичини кінця 19 століття – першої половини 20 ст., керівник уряду ЗУНР (1918). Автор історичних праць «Історія політичної думки галицьких українців 1848-1914», «Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914—1918 рр.», «Великий зрив».
“Ми свідомі цього обов’язку, який прийняли серед граду куль і незвичайно важливих обставин. Вступаючи в уряд, уважаємо за відповідне зазначити, що стоїмо на демократичнім принципі. Ми вийшли з народу і для народу буде присвячена наша праця” (Кость Левицький)
Розгорнути
Народився Павло Сохань
(18 листопада 1926, Новоіванівка, Сумщина – 14 червня 2013, Київ) — український історик-славіст, джерелознавець, археограф, член-кореспондент Національної академії наук України (1985), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1980). Автор понад 400 праць у галузі всесвітньої історії, археографії та джерелознавства. Головний редактор «Українського археографічного щорічника» та «Наукових записок Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України», член редколегій низки вітчизняних наукових періодичних видань та наукової ради «Українського історичного журналу».
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі