chrome firefox opera safari iexplorer

3 травня: це цікаво знати

03 травня 2017 о 09:58

Навіщо бундючитись пихато
Гріться в похвалах?
Слава не ртуть:
Мало великим себе уявляти.
Треба великим буть.
Василь Симоненко

3 травня святкують:

  • Всесвітній день свободи преси
  • День Сонця
  • День кондитера

За церковним календарем 3 травня вшановують преподобного Феодора Трихина, преподобного Олександра Ошевенського, святителів Григорія і Анастасія Синаїтів.

У народі цей день вшановується пам'ять преподобного Івана Ветхопещерника. У народі цього святого називали Іваном Воїном, і вірили в нього як захисника від крадіїв. У цей день був звичай розстилати на землі полотна, класти пироги. Таким чином наші пращури пригощали весну, щоб вона дала хороший врожай. У цей час зацвітає бузина, жовта акація, польовий клен, осина.

Іменинниками 3 травня є:
Олександр, Гаврило, Григорій В’ячеслав, Антоніна, Марія, Пилип, Яків.

3 травня народились:
1895 – Теодосій Осьмачка (Тодось Осьмачка), український письменник, прозаїк, перекладач.
1897 — Януарій Бортник, український режисер і актор. Репресований у 1938 році.
1900 — Микола Яковченко, український актор театру й кіно на характерних ролях. Народний артист УРСР. 1918 дебютував на аматорській сцені в Прилуках, згодом у театрах Сімферополя, Черкас, Лубен, Чернігова, Дніпропетровська й Харкова, з 1928 в Київському театрі імені Івана Франка (з перервами). Знявся у фільмах «Ніч перед Різдвом» (1952), «Максим Перепелиця» (1955, Кондрат Перепелиця, батько Максима), «Шельменко-денщик» (1957, Опецькуватий), «За двома зайцями» (1961, Сірко).

Події 3 травня:
1783 — російська імператриця Катерина ІІ заборонила селянам Лівобережної України та Слобожанщини переселятися з місць останньої ревізії. Відбулось закріпачення селян.
1880 — відкрито перший в Україні львівський кінний трамвай.
1991 — у столиці Намібії підписана «Віндхукська декларація», що закликає уряди держав всього світу забезпечувати свободу преси і її демократичний характер. За рішенням ЮНЕСКО цей день відзначається як Всесвітній день свободи преси

Чи знаєте ви, що:
Тодося Осьмачку вважають найпохмурішим українським поетом. Таким непривітним зробило його немилосердне життя, у якому він був або пацієнтом психлікарні, або гнаним самітником на чужині.

Навіть кохання у нього було пофарбоване більше у чорний колір, ніж у червоний. Перебуваючи на лікуванні у маленькому польському містечку, він зустрів жінку своєї мрії й безтямно закохався, а вона виявилася черницею. Після невдалого залицяння та серенади під її вікнами, сестра Йосифа (так звали черницю) змушена була втекти, і вони ніколи більше не побачилися.

Проте «у найпохмурішого українського поета Тодося Осьмачки з’явилися світлі мотиви інтимної поезії», вважає дослідник його творчості Михайло Слабошпицький.

«Рідна країна»

Розділи: Календар

18 листопада

Інші дати
Народився Кость Левицький
(1859, м.Тисмениця, Івано-Франківська область - 1941) - український державний діяч, адвокат, публіцист. Один з найвизначніших політичних діячів Галичини кінця 19 століття – першої половини 20 ст., керівник уряду ЗУНР (1918). Автор історичних праць «Історія політичної думки галицьких українців 1848-1914», «Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914—1918 рр.», «Великий зрив».
“Ми свідомі цього обов’язку, який прийняли серед граду куль і незвичайно важливих обставин. Вступаючи в уряд, уважаємо за відповідне зазначити, що стоїмо на демократичнім принципі. Ми вийшли з народу і для народу буде присвячена наша праця” (Кость Левицький)
Розгорнути
Народився Павло Сохань
(18 листопада 1926, Новоіванівка, Сумщина – 14 червня 2013, Київ) — український історик-славіст, джерелознавець, археограф, член-кореспондент Національної академії наук України (1985), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1980). Автор понад 400 праць у галузі всесвітньої історії, археографії та джерелознавства. Головний редактор «Українського археографічного щорічника» та «Наукових записок Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України», член редколегій низки вітчизняних наукових періодичних видань та наукової ради «Українського історичного журналу».
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі