chrome firefox opera safari iexplorer

120 років тому народився Юрій Кондратюк – український геній космонавтики і ракетної техніки

21 червня 2017 о 09:04
na-skryzhalyah.blogspot.com

Ідеться про людину, якій належить першість у винаходах в царині ракетної техніки та розробок космічних польотів; про автора «траси Кондратюка», якою подорожували на Місяць американські космічні кораблі «Аполлон».

Юрій Васильович Кондратюк (при народженні – Олександр Гнатович Шаргей) народився 21 червня 1897 р. в Полтаві.

На час Олександрового народження його мати, баронеса Людмила Львівна Шліпенбах, викладала французьку мову; батько, Гнат Бенедиктович Шаргей, був студентом Київського університету Св.Володимира.

Якийся час хлопчика виховувала мама, бо невдовзі після синового народження батько залишив родину і подався до Німеччини – продовжувати навчання. Повернувшись до рідних країв, Гнат Бенедиктович 1906 р. забрав сина до Санкт-Петербурга, однак за чотири роки юнак повернувся до Полтави й 1910—1916 рр. навчався у Другій полтавській чоловічій гімназії (закінчив її зі срібною медаллю).

По завершенні навчання вступив на механічне відділення Петроградського політехнічного інституту. Проте уже в листопаді був мобілізований, пройшов школу прапорщиків, воював на турецькому фронті, а після жовтневого перевороту як офіцер був призваний до Білої армії. Незабаром із білих лав дезертирував, оселився у Смілі на Черкащині. Щоб уникнути більшовицьких репресій за «білогвардійське» минуле, з допомогою мачухи Олени Петрівни дістав документи на ім'я Юрія Васильовича Кондратюка, з якими і звікував віку.

Присвятив себе космічним розробкам: досліджував проблеми космонавтики, космічних польотів, конструювання космічних кораблів.

1925 р. механік-винахідник Юрій Кондратюк надіслав до Головнауки, у Москву, рукопис «Про міжпланетні подорожі», який був високо поцінований науковцями, зокрема, відомий аеродинамік, професор В.Ветчинкін охарактеризував працю як «найповніше дослідження міжпланетних подорожей з усіх, що були написані досі».

1929 р. оприлюднив працю «Завоювання міжпланетних просторів», у якій сформулював основне рівняння польоту ракети, виявив найвигідніші в енергетичному сенсі траєкторії космічних польотів.

Слід сказати, що Ю.В. Кондратюк першим сформулював теорію багатоступеневих ракет, запропонував у ракетному паливі використовувати водневі сполуки металів і неметалів. Саме Кондратюкові належить створення проміжних міжпланетних баз із використанням гравітаційного поля небесних тіл.

1930 р. Юрія Кондратюка репресували за облудним звинуваченням у «шкідництві». Талановитий вчений працював у «шарашці» — конструкторському бюро ОДПУ — інженером-конструктором.

1932 р. був звільнений, мешкав у Новосибірську, затим у Харкові, отримав доручення розробити проект Кримської вітроелектростанції, з чим успішно справився: його проект передбачав вітроелектростанцію потужністю 12 тисяч кіловат (найпотужніші закордонні аналоги на той час мали потужність менше 1000).

1939 р. Ю. Кондратюк очолив відділ проектно-експериментального інституту вітроелектростанцій у Москві.

На початку Другої світової війни Юрій Кондратюк вступив добровольцем до народного ополчення. Є припущення, що загинув 23 лютого 1942 р. під містом Кіровом Калузької області, в Росії, й похований у братській могилі на околиці міста. Джон К. Губолт, один із керівників американської космічної програми «Apollo», який використав схеми Кондратюка при підготовці висадки астронавтів на Місяць, стверджував, що український вчений помер 1952 р.

Існує ще одна версія: вчений загинув у концтаборі Пенемюнде, про що можуть свідчити знайдені тут його рукописні зошити із формулами і розрахунками з конструювання ракетної техніки.

Юрій Кондратюк є автором оригінальних і реалістичних ідей не лише в царині космонавтики, а й загалом у ракетно-космічній науці. Саме він обґрунтував економічну доцільність вертикального злету ракет, створення проміжних баз під час польотів, гальмування у верхніх шарах атмосфери, використання сонячної енергії космічними апаратами та інше.

Найбільшим досягненням Кондратюка є проект розрахунків польоту людини на Місяць. Саме його застосували науковці та практики NASA, готуючись до польоту астронавтів на цей супутник Землі.

Згідно із розробками Кондратюка, що містилися у книзі «Завоювання міжпланетних просторів», космічний корабель було виведено на навколомісячну орбіту, затим спеціальна кабіна відокремилася від нього і спустилася на Місяць. Розробки Кондратюка були надзвичайно високо поціновані фахівцями NASA.

«Коли я на світанку в березні 1968 року із завмиранням серця стежив на мисі Кеннеді за стартом ракети, що несла корабель «Аполон» у напрямку Місяця, я думав у цей час про українця Юрія Кондратюка, який 50 років тому розробив ту саму трасу, якою належало летіти нашим астронавтам…», — згадував Д.Губолт в інтерв’ю журналові «Лайф».

До речі, на честь Кондратюка названі один із кратерів на Місяці та астероїд.

Астронавт Ніл Армстронг у 1969 р. втілив мрію Кондратюка, побувавши на місяці за проектом «Lunar Orbital Rendezvous», в основі якого – розроблена українцем траекторія польоту Земля-Місяць-Земля.

Федерація космонавтики України заснувала медаль і диплом імені Ю.Кондратюка, що ними нагороджуються вчені, конструктори, інженери ракетно-космічної галузі – українці та громадяни інших держав, які беруть участь у спільних програмах освоєння космосу.

У Полтаві ім’я Юрія Кондратюка носять Національний технічний університет і музей авіації та космонавтики. На території університету й перед музеєм встановлені пам’ятники великому вченому.

Ім'ям Юрія Кондратюка названа одна з київських вулиць.

2014 р. ім’я Ю.В.Кондратюка занесене до Міжнародної космічної Зали Слави Музею історії космосу у Нью-Мексико, США.

Підготувала Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

21 листопада

Інші дати
Собор архистратига Михаїла
Архистратиг Михаїл є небесним покровителем Києва і зображений на його гербі. До 1917 року саме день Собору Архангела Михаїла святкувався як день міста Києва.
Розгорнути
Народився Петро Лубенський (Афонський)
(1907, Росія – 2003) – український драматург, кіносценарист. Автор п»єс «Нескорена полтавчанка», «Пісня над Бугом», «Соколята», сценарію до кінофільму «Королева бензоколонки».
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі