chrome firefox opera safari iexplorer

Чому команда Кличка досі фінансує комунальні ЗМІ?

13 червня 2017 о 16:14
kiev.segodnya.ua

Мені як одному з ініціаторів та авторів Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» приємно, що хоч із запізненням, але зараз активно проходить етап роздержавлення медіа, коли журналісти і колективи можуть самі визначати принципи редакційної політики, її стандарти та пріоритети і таким чином працювати в інтересах місцевої громади, а не чиновників та посадовців.

Нагадаю, до 31 грудня 2018 року усі друковані видання, які перебувають під впливом державних та місцевих органів влади, стануть незалежними. Наразі більшість органів місцевого самоврядування вже розпочали процес роздержавлення і не чекають кінцевого терміну. Але найцікавіше, що серед аутсайдерів роздержавлення ЗМІ опинилося місто Київ!

Очевидно, у Кличка та його команди бракує медіаможливостей донести свою позицію, керуючи українською столицею, адже з міського бюджету досі фінансуються газети «Вечірній Київ» та «Хрещатик». І, судячи із затвердженої міської цільової програми «Київ інформаційний» на 2016—2018 рр., будуть утримуватися до кінця 2018 року.

Для довідки: за цією програмою лише на друковані ЗМІ Київської міської ради з бюджету м. Києва цьогоріч передбачено майже 9,5 мільйонів гривень – до речі, це на 2 мільйони більше, ніж у попередньому році. У 2018-му – вже майже 10 мільйонів гривень (9970,3 тис. грн.). На електронні ЗМІ (телебачення та радіомовлення), серед яких «ТК «Київ» і Радіостанція «Голос Києва», у цьому році передбачено більше 49 мільйонів гривень, що на 20 мільйонів більше, ніж минулого року. У 2018-му — 55 мільйонів з бюджету Києва. Отож, на всю медіапідтримку київської влади ЛИШЕ НА ЦЕЙ РІК заплановано біля 60 бюджетних мільйонів гривень!

Якщо взяти газету «Вечірній Київ» за часів редакторства Віталія Карпенка, то це була одна із найпопулярніших газет у Києві та в Україні. Сьогодні ж ця газета, традиційно, як і за часів Януковича, розповідає, як міський голова вдень і вночі «бореться» за Київ. А про популяризацію суспільно важливих цінностей красномовно свідчить топ-опитування на сайті газети у такому формулюванні: «А Ви підписали петицію про заборону перейменування проспекту Ватутіна?». Одразу стають зрозумілі настрої редакторів сайту, які головною темою для опитування думки киян визначили необхідність збереження назви проспекту Ватутіна...

Отож, поточний і весь наступний рік влада Києва не планує позбавлятися від кишенькових видань, телекомпаній та радіостанцій, і на це з гаманців киян підуть майже дві сотні мільйонів гривень. Тож чи не варто нам, киянам, переконати Кличка і його команду у тому, щоб вони припинили фінансувати за наші гроші інформаційні рупори влади?!

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»

Розділи: Політика

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути