chrome firefox opera safari iexplorer

У Луцьку біля монастиря знайшли масове поховання жертв НКВС

15 червня 2017 о 10:21
risu.org.ua

На території історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», біля Замкового Свято-Архангельського чоловічого монастиря УПЦ КП 13 червня розкопали масове поховання жертв розстрілів 23-24 червня 1941-го року.

Усі ці люди – в’язні Луцької тюрми, здебільшого політичні, підозрювані у зв’язках з ОУН, колишні священики, вчителі та лікарі, інтелігенція.

За попередніми даними, у перші дні після нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз, тут розстріляли близько 2000 осіб. Пізніше ці події назвали трагедією Луцької тюрми, — розповідає власкор РІСУ Лариса Андрійчук.

Археологічні розкопки на території монастиря

Краєзнавець Сергій Годлевський, який досліджує тему ще зі студентських років, ініціював пошуки братської могили у 2009-му році.

«Про розстріл в’язнів, звісно, було відомо, тож іще з 1989-го року прогресивна громадськість Луцька почала вшановувати пам’ять загиблих. Перші серйозні дослідження почались у 90-х: була створена ініціативна група, яка відкрила навіть кримінальну справу про розстріл ув’язнених. Справу, на жаль, закрили, але з 2009-го року почались пошукові роботи. Почались вони випадково. Встановлюючи стовпчики, місцевий мешканець знайшов людські кістки. З’ясувалося, що це були не в’язні, а перепоховані радянські військовополонені. Шукали й на центральному подвір’ї, проте там знайшли тільки декілька фаланг пальців – отже, більшість останків була вивезена. З початком робіт з благоустрою, Луцька міська рада пішла назустріч краєзнавцям і виділила кошти для пошукових робіт».

Сергій Годлевський

«Незважаючи на те, що подія – надзвичайно сумна, у мене є відчуття певного заспокоєння. Нарешті ці люди знайдуть вічний спокій і будуть достойно перепоховані», — каже Сергій Годлевський.

Археологічні розкопки на території монастиря

Археологічні роботи тільки починаються, тому зараз сказати, скільки ж людей знаходиться у братській могилі достеменно неможливо. Проте археологія дає можливість встановити цю цифру точно.

Яма, в якій поховані люди – вирва від стокілограмової бомби. Тіла лежать хаотично, одне на одному, зверху – їхні спалені справи, тому що знайдені залишки обпалених документів. Також цинкові гільзи від патронів до гвинтівок Мосіна та інші гільзи радянського виробництва 1933-34 років, що цілком збігається з датами розстрілів.

«Усі рештки будуть ексгумовані, проведена судово-медична експертиза. Судячи зі стану зубів, усі люди — молоді, очевидно, не старші 40-ка років. Зараз можна бачити тільки вершину айсбергу, тому що поховання дуже глибоке», — наголошує Сергій Годлевський.

Проводить роботи КП Львівської обласної ради «Доля». Керівник – Святослав Шеремета, який є і відповідальним секретарем державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв воєн, політичних репресій і АТО. Усі дозволи та фінансування надала Луцька міська рада.

На центральному подвір’ї монастиря – меморіальні дошки з іменами розстріляних. Вважалося, що саме тут лежать тіла розстріляних. Отож, саме сьогодні перегорнута ще одна страшна сторінка історії злочинів радянської влади.

Меморіальне місце

Приміщення Замкового Свято-Архангельського чоловічого монастиря – пам’ятка архітектури національного значення. Має надзвичайну історію, яка сягає початку XVII століття. 1624-го року луцький староста і литовський канцлер Станіслав Альбрехт Радзивіл передав католицькому орденові бригідок свій палац, прибудований до стіни Окольного (нижнього) луцького замку. 1845-го року в монастирі сталася пожежа, яка перекинулася на інші споруди. Монахині не пустили людей на територію монастиря для гасіння. Компенсацією збитків стала конфіскація приміщення.

1890-го року в колишньому монастирі почали облаштовувати в’язницю та поліційне управління, остаточно збили ліпнину та добудували третій поверх. Архітектурний комплекс луцьких бригідок назавжди втратив свій вигляд. До 1960-го року приміщення слугувало тюрмою. Потім в ньому розмістили Луцьке державне музичне училище, яке діяло тут до 1998-го року. Оскільки монастир займає лише частину приміщення, у жовтні 2016-го року директор історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» Павло Рудецький став автором ініціативи створення тут хостелу. Однак, ідею у міській раді не підтримали.

Археологічні розкопки на території монастиря

Археологічні розкопки на території монастиря

Археологічні розкопки на території монастиря

Археологічні розкопки на території монастиря

Джерело: РІСУ
Розділи: Суспільство

28 червня

Інші дати
Народилася Галина Вігурська
(1909, с. Юлинці Вінницької обл. - 1990) -  українська письменниця. Перекладала з білоруської, польської, російської мов (твори Якуба Коласа, В. Бикова, П. Бровки).
Розгорнути
Народився Андрій Роміцин
(1909, с. Труфанівська, Росія - 1990) -  український кінознавець. Кандидат мистецтвознавства. Твори: "Кіно і сучасність", "Мистецтво екрана", "Життя та герої екрана".
Розгорнути
27 — 28 червня 1663 р. – Чорна рада у Ніжині
загальна козацька рада, яка збиралася для вирішення стратегічних птань, коли між старшинами не було одностайності. Рада була скликана для обрання гетьмана Лівобережної України. В 1663 році після зречення Юрія Хмельницького в Україні розпочався період громадянської війни ( «Руїна»). Чорна рада 1663 року обрала гетьманом Івана Брюховецького. Участь у Чорній раді брали не тільки козаки,  але селяни і міщани – «чернь», які також мали право голосу.  
Тече вода в синє море, Та не витікає, Шука козак свою долю, А долі немає. (Тарас Шевченко)
Розгорнути
Битва під Берестечком (28 червня – 10 липня 1651)
найбільший бій Хмельниччини, який вібувся між Військом Запорізьким під командуванням Богдана Хмельницького спільно з союзним йому кримськотатарським військом та армією Речі Посополитої.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі