chrome firefox opera safari iexplorer

Як Вікентій Беретті змінив Київ за 5 років

14 червня 2017 о 16:14
history.org.ua

14 червня 1781 народився російський та український архітектор італійського походження Вікентій Беретті.

Він прожив в Києві усього 5 років, так і не побачив будівель, зведених за його проектами, але без цих споруд важко уявити собі сьогоднішній Київ.

За безпосередньої участі архітектора розроблено проекти таких університетських установ: Астрономічної обсерваторії (1840), Ботанічного саду, при розташуванні якого і побудові в ньому оранжерей спеціально цікавився думкою видатного українського вченого-природознавця Михайла Максимовича. В. Беретті спланував прилеглі до головного корпусу Університету території та нові міські магістралі — Володимирську вулицю, Університетський бульвар (нині — бульвар Тараса Шевченка). 1839 зведення за проектом Беретті Інституту шляхетних дівчат (нині — Міжнародний центр культури і мистецтв). Займався також завершенням спорудження католицького костелу (1837—1839), проектуванням 1-ї чоловічої гімназії, укріпленням залишків Золотих воріт. Співавтор генерального плану забудови Києва (затверджено 1837).

Сайт 1576.com.ua нагадує, що Беретті походив з родини італійського архітектора Іоанна Береті. Ще під час навчання у Петербурзькій академії мистецтв Вікентій взяв участь у реконструкції Петербурзького театру, за що отримав в подарунок від імператора Олександра І золоту табакерку.

Проект міського театру в Петербурзі. Рукопис з ЦДАМЛМ України. Фото: www.archives.gov.ua

З 1804 року його призначають помічником міського архітектора Петербурга. Проекти Беретті отримують нагороду за нагородою. За будинок казарм кінного полку – золота медаль Академії мистецтв, а за проект петербурзького кадетського корпусу йому у 28 років присвоїли звання академіка.

Вікентія призначили міським архітектором столиці. Він будував за власними проектами цивільні і військові будівлі, церкви та школи, промислові об'єкти та житлові будинки.

У 1834 році Беретті запропонували взяти участь в конкурсі на створення проекту Київського університету. Конкурентами стали найвідоміші архітектори імперії – Костянтин Тон, Олександр Брюлов та Авраам Мельников. Імператор Микола І затвердив саме проект В. Беретті.

Креслення фасаду університету. Рукопис з ЦДАМЛМ України. Фото: www.archives.gov.ua

Через рік йому доручили складання кошторису майбутнього будівництва. Спочатку виходила астрономічна сума у 8 мільйонів рублів і будівництво опинилось під загрозою. Проте архітектор пояснив імператору, що проблема у високих цінах на матеріали. Тоді імператор «розібрався» з постачальниками і будівництво обійшлось у 3,5 млн.

«Червоний» корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Фото: elektraua.info

Два роки Беретті поєднує обидві свої професії – зодчого і професора Академії мистецтв, що змушує його постійно переміщатися між Києвом і Петербургом. Професор не міг постійно їздити між двома містами, тому повністю перебрався до Києва і взяв участь у складенні нового генерального плану забудови міста.

Креслення частини генерального плану Києва, з визначенням земельної ділянки, власником якої був В.І. Беретті. 2 липня 1841 року. Рукопис з ЦДАМЛМ України. Фото: www.archives.gov.ua

Будівництво університету тривало 7 років. Архітектор зробив будівлю презентабельною як з східного боку та і західного боку. Тоді ще не існувало вулиці Володимирської — замість неї було поле. Тому Беретті починає проектувати і найближчі вулиці. За наказом Миколи І університет мав височіти над рештою будівель.

Микола І наказав пофарбувати університет у колір, зазначивши у своєму наказі: «окрасить тем цветом, каким окрашен Зимний дворец в С.-Петербурге, т. е. под дикий камень, заметив, что этот цвет, удаляя всякую пестроту, есть самый приличный для большого здания».

Проте у дорозі переплутали складові фарб. Частину взагалі загубили. Тому «фарбував» корпус уже син Вікентія, архітектор Олександр Беретті, який обрав червоний колір.

Другою спорудою італійця в Києві став будинок Інституту шляхетних дівчат на вулиці Інститутській. Корпус складався з 4 поверхів та флігелю. На першому поверсі – приймальня, лікарня та квартири працівниць. Другий поверх займали бібліотека, їдальня та зал зборів, а третій – кімнати учениць.

Креслення фасаду будинку Інституту шляхетних дівчат. Рукопис з ЦДАМЛМ України. Фото: www.archives.gov.ua

Сьогодні це Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України, більш відомий як Жовтневий палац.

Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України (Жовтневий палац). Фото: ubr.ua

Третя будівля Вікентія Беретті в Києві – астрономічна обсерваторія університету в передмісті Кудрявці розпочата в 1841 і завершена сином Олександром в 1845 році. Проте Олександр Вікентійович значно змінив початковий проект.

Початковий проект обсерваторії. Фото: http://www.alyoshin.ru/

Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Фото uk.wikipedia.org

Так само він вчинив і з проектом внутрішніх приміщень університету св. Володимира. Тому ці будівлі можна назвати спільним творінням батька та сина.

20 лютого

Інші дати
Народився Василь Барвінський
(1888, м. Тернопіль - 1963) - український композитор, піаніст, музикознавець, педагог, музичний критик, диригент.
Розгорнути
Народився Лев Ревуцький
(1889, с.Іржавець Полтавська область - 1977) - український композитор, педагог, музичний і громадський діяч. Автор кантати-поеми «Хустина», «Ода пісні», «Зима», «Монологу Тараса Бульби».
Розгорнути
Народилася Марія Пригара
(1908, м. Москва - 1983) - українська письменниця, перекладачка. Авторка поетичних і прозових книжок для дітей.: збірки оповідань за мотивами українських народних дум "Козак Голота", повісті "Михайлик - джура козацький", творів у 2-х томах та інше.
Розгорнути
Народився Улас Самчук
(1905, с.Дермань, Волинська область – 1987) - український письменник, журналіст і публіцист, громадський діяч.
«Розбудова України і організація українського народу – ось основні гасла нашого часу. Не якісь старі порахунки, нікчемне амбіціонерське розбиття, не групова закукуріченість… І не отаманщина. А солідарна, творча будуюча і організуюча праця. Праця всього народу, праця кожної творчої одиниці» (Улас Самчук)
Розгорнути