chrome firefox opera safari iexplorer

6 липня 1904 р. народився Степан Ленкавський – автор Декалогу українського націоналіста

06 липня 2017 о 09:15
schozavtra.in.ua

«Я дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи й поставив на грані двох світів творити нове життя»…

Так починаєьться Декалог українського націоналіста — десять заповідей, які стали світоглядною основою й морально-етичним дороговказом для багатьох українських патріотів.

Авктор Декалогу – Степан Ленкавський, публіцист, ідеолог ОУН, активний учасник визвольної боротьби 1940-50-х років.

Народився в селі Угорники, в родині священика УГКЦ. Навчався на філософському факультеті Львівського університету. З юності – провідний учасник та ідеолог Союзу української національної молоді (СУНМ), співробітник його друкованих видань.

Поділяючи погляди Д.Донцова та М.Міхновського, сформулював власне бачення українського націоналізму як ідеології.

Учасник I Конгресу Проводу Українських Націоналістів у Відні (28 січня — 3 лютого 1929 р.), один із 28 співзасновників ОУН.

Від 1929 р. — ідеологічний референт Крайової екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях. Того ж року написав «Декалог українського націоналіста».

Декалог українського націоналіста

  1. Здобудеш Українську Державу або згинеш у боротьбі за Неї.
  2. Не дозволиш нікому плямити слави, ні чести Твоєї Нації.
  3. Пам'ятай про великі дні наших Визвольних змагань.
  4. Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового Тризуба.
  5. Пімсти смерть Великих Лицарів.
  6. Про справу не говори з тим, з ким можна, а з тим, з ким треба.
  7. Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи.
  8. Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів Твоєї Нації.
  9. Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять Тебе виявити тайни.
  10. .Змагатимеш до поширення сили, слави, багатства й простору Української Держави.

2 листопада 1931 р. заарештований і засуджений до 4-х років ув'язнення. Звільнився 1935 р., став до співпраці з націоналістичними виданнями «Український голос», «Розбудова нації», «Сурма».

Автор «Маніфесту Організації українських націоналістів» (грудень 1940 р.). Входив до групи, яка домагалася демократизації програми ОУН.

У вересні 1939 р., перед радянською окупацією Західної України, виїхав до Кракова. Від квітня 1941 р. – заступник голови Проводу ОУН. Співавтор документів 2-го Великого збору ОУН(б) — квітень 1941 р., та ідеологічної частини інструкції «Боротьба й діяльність ОУН під час війни» — травень 1941 р.

Степанові Ленкавському належить гасло: «Свобода народам! Свобода людині!», яке стало чільним у програмі ОУН(б). Він також є одним з ініціаторів і співавторів тексту Акта Тридцятого червня 1941 р., яким проголошено відновлення Української держави.

29 липня 1941 р. за спробу взяти під контроль ОУН(б) військову друкарню у Львові був схоплений гестапо та ув’язнений до концтабору Освенцим (Аушвіц).

19 грудня 1944 р. звільнений разом із С.Бандерою та іншими керівниками ОУН. Мешкав у Кракові, згодом – у Мюнхені. У 1959-68 рр. очолював Провід Закордонних частин ОУН.

Автор низки лекцій з історії та ідеології українського націоналізму, які читав для членів ОУН.

Редагував провідне видання ОУН «Шлях перемоги».

В останні роки життя поглиблено займався філософією — китайською, індійською, вивчав спадщину Г.Сковороди, Канта, Шопенгауера.

Помер Степан Ленкавський 30 жовтня 1977 р. в Мюнхені. Похований в українській частині цвинтаря Вальдфрідгоф.

Підготувала Олена Бондаренко

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі