chrome firefox opera safari iexplorer

Донбас — майбутня зона екологічного лиха?

05 липня 2017 о 16:10
vikna.if.ua

Війна на Донбасі загрожує життю та здоров’ю людей не лише через обстріли і міни, але й через екологічні проблеми, що спричиняють бойові дії, пише DW.COM.

Днями ця тема знову повернулася на передовиці українських ЗМІ: заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука заявив в ефірі «5 каналу», що підвищення рівня радіації природних вод через затоплення шахт призведе до екологічної катастрофи. Це, за словами Туки, вплине не лише на зону конфлікту, але й на підконтрольні Україні території та Російську Федерацію.

«Мова йде не про порятунок Донбасу. На цьому хрест. Мова іде про поступове звільнення цього регіону від людей, бо люди там існувати не зможуть», — категорично заявив заступник міністра.

Про екологічну ситуацію на Донбасі згадували і в міністерстві екології України, хоча й у більш стриманому тоні. Під час червневого візиту на Донеччину голова відомства Остап Семерак заявив, що реінтеграція територій, що постраждали від військових дій, має відбуватися із урахуванням екологічної складової. Остання, на думку Семерака, справді викликає занепокоєння. «Вкрай складною у регіоні залишається ситуація щодо стану та якості води. Із 113 водозаборів підземних вод близько півсотні — забруднені», — зазначив міністр.

За його словами, міністерство вже домовилося із ОБСЄ щодо інвентаризації об’єктів, які несуть екологічну та техногенну загрозу на території Донецької та Луганської областей. Важливим є також відновлення екологічного моніторингу на цих територіях, каже Семерак.

Опитані DW екологи досить скептично поставилися до попереджень Туки. Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко, наприклад, заявила, що заступник міністра просто використовує проблему для політичного піару, не маючи для того достатньої компетенції.

Водночас керівник Донецького екологічного руху Сергій Денисенко зазначає, що заява про вже скору непридатність регіону для здорового життя є, на його думку, «суттєвим перебільшенням», а слова Туки схожі на спроби чиновника знайти собі «фронт робіт». Втім, спеціалісти також вдячні Туці за те, що він привернув увагу до важкого стану довкілля на Донбасі.

Еколог міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Олексій Василюк нагадує, що висловлене ще у 2014 році побоювання щодо загрози лісових пожеж повністю справдилося. У перші місяці бойових дій близько чверті лісів у зоні АТО було пошкоджено вогнем і за нинішніх кліматичних умов навряд чи зможе відновитися. Але зараз найбільша загроза походить саме через затоплення шахт, додає Василюк. За його словами, цей процес також розпочався у перші місяці конфлікту, разом із перебоями електропостачання, через яке відкачування води припинилося.

Тепер, каже еколог, зупинити затоплення шахт абсолютно неможливо і, згідно з розрахунками Національного інституту стратегічних досліджень України, токсичні води досягнуть поверхні, перетворивши значну частину регіону у солоне болото.

«Тоді ті, хто так і не вирішив залишити Донбас через війну, будуть змушені зробити це через екологічні причини — вдруге в історії України після Чорнобиля», — ділиться своїм похмурим прогнозом Василюк.

Але навіть це, за словами еколога, буде лише початком катастрофи, адже далі забруднені води можуть потрапити в Азовське море та зруйнувати його й без того вразливу екосистему. «Що буде, якщо ці води почнуть розносити радіоактивні частки, які залишилися після підземного ядерного вибуху у шахті „Юнком“ (контрольований вибух, здійснений у 1979 р. — Ред.), взагалі важко уявити», — каже Василюк.

Втім, таку драматичну оцінку екологічних перспектив Донбасу поділяють не всі спеціалісти. Денисенко підтверджує — затоплення шахт здатне завдати великої шкоди. Але він вважає цю проблему локальною, та вже знайомою мешканцям регіону, де затоплені шахти вже давно не є чимось надзвичайним. Не поділяє він і тривоги щодо затоплення «Юнкому».

За словами експерта, вибух відбувся майже 40 років тому і там вже немає такої кількості радіоактивного матеріалу, який би зміг спричинити радіоактивне забруднення на сотні кілометрів. «Так, ми спостерігаємо численні випадки забруднення довкілля, спричинені бойовими діями, знищення заповідного фонду, але виселяти усіх примусово через це я би не радив», — зазначає Денисенко.

Вплинути на джерела забруднення без відновлення контролю над усією територією України у Києві не зможуть, додає Василюк. «Росії та сепаратистам на довкілля начхати, але наслідки у підсумку доведеться розсьорбувати саме Україні», — попереджає еколог.

Та підготуватись до цього українські можновладці також не поспішають. За словами Василюка, із самого початку моніторингом шкоди довкіллю від військового конфлікту на Донбасі займаються нечисленні громадські організації, а державні органи досі не утворили у своїх структурах підрозділів із відповідними повноваженнями. «Кілька громадських ініціатив не в змозі замінити державні зусилля у цій сфері», — каже еколог.

До ініціативи міністерства екології України щодо екологічного моніторингу у Донецькій та Луганській областях Денисенко ставиться досить скептично. За його словами, це вже третя спроба посадовців запровадити подібний моніторинг за його п’ятнадцятирічну кар’єру екологічного активіста.

«У сфері захисту довкілля на Донбасі, насправді, нічого не змінилося з мирних часів, — каже Денисенко. — Гроші на природоохоронну діяльність виділяють, але результат залишається на попередньому рівні».

Більшість відповідних коштів зазвичай витрачається на благоустрій на кшталт парку у Краматорську або набережної у Бахмуті, розповідає активіст. Він додає — судячи з результатів поїздки Семерака на Донбас, екологічними питаннями у регіоні й далі займатимуться ті самі люди. «Найвірогідніше — із тією ж самою ефективністю», — прогнозує Денисенко.

Розділи: Довкілля

25 листопада

Інші дати
Народився Микола Пирогов
(1810, м. Москва, Росія – 1881) – видатний хірург та анатом, педагог. Засновник воєнно-польової хірургії. В розквіті творчих сил усамітнився в своєму невеликому матку «Вишня» неподалік Вінниці, де організував безкоштовну лікарню.
Розгорнути
Народився Іван Нечуй-Левицький
(1838, с.Стеблів, Черкаська область - 1918) — український прозаїк, перекладач. Автор творів «Микола Джеря», «Кайдашева сім»я»...
«Українська жизнь - то непочатий рудник, що лежить десь під землею, хоч за його вже брались і такі високі таланти, як Шевченко; то безконечний матеріал, що тільки ще жде робітників, цілих шкіл робітників на літературному полі». (Іван Нечуй-Левицький)
Розгорнути
Народився Клим Поліщук
(1891, с. Краснопіль, Житомирська область – 1937) – український письменник, публіцист, автор історичних романів «Гуляйпільський батько», «Отаман Зелений».
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі