chrome firefox opera safari iexplorer

Музей Івана Мазепи: завдання і вимога часу

04 липня 2017 о 12:43
uamodna.com

20 березня цього року, в день народження видатного політика, полководця, мецената Івана Мазепи у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику було презентовано проект відновлення Мазепинської вежі та створення у ній музею гетьмана Мазепи.

Ініціювали проект музею, чиї ескпозиції планується присвятити життю, політичній, громадській та культурній діяльності гетьмана, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник та Фонд Миколи Томенка «Рідна країна».

Микола Томенко нагадує, що проект відновлення Мазепинської вежі обговорювався ще у 2005 році, але далі обговорення справа не пішла. Нині завдання повернути до Києво-Печерської лаври українські дух, силу, енергетику не тільки залишається актуальним, а й набуває першочергового значення.

«Спочатку ми повернули в Лавру Тараса Шевченка. 2014 року на місці створення у 1846 році сепії із зображенням Церкви Всіх Святих було встановлено іменний памʼятний знак. Тепер ми хочемо повернути до Києво-Печерської лаври Івана Мазепу, чиїм коштом свого часу було збудовано та відреставровано архітектурні пам’ятки Лаври», — говорить М.Томенко.

Чим завдячує Києво-Печерська лавра  Іванові Мазепі, котрий чи не найбільше прислужився утвердженню України як самостійної держави, насамперед – у культурно-релігійній царині?

Розповідає Генеральний директор Національного Києво-Печерського заповідника  Любомир Михайлина: «Період гетьманування Івана Мазепи (1687—1709р.р.) корелюється в часі  з розквітом європейського бароко в Україні. Проекти цього державного діяча  мали колосальний вплив на подальший розвиток України. Ці фундаментальні зрушення не могли нівелювати навіть цілеспрямовані акції з руйнування всього створеного гетьманом і нищення самої пам’яті про Мазепу, що системно проводилися російською владою. Внаслідок цієї агресивної імперської політики Україна зазнала непоправних втрат.  Зокрема, це стосується архітектурних пам’яток, зведених стараннями як самого гетьмана Івана Мазепи, так і його соратниками (тільки зафіксованих у писемних джерелах церков – 220)».

Європейська барокова архітектура, поширившись на українські терени, набула своєрідних, неповторних особливостей, що дало змогу фахівцям говорити про унікальне архітектурне явище – українське бароко, яке пов’язують із ім’ям Мазепи.

Києво-Печерська лавра посідала чільне місце у формуванні світоглядних цінностей українців від часів Київської Русі. Тож не дивно, що розвиткові саме цього  монастиря та прилеглого Печерського містечка І.Мазепа приділяв величезну увагу, заклавши тут цілу низку архітектурних ансамблів та фортифікаційних укріплень.

Насамперед, наголошує Л.Михайлина, йдеться про фортечні мури Верхньої лаври з підземними спорудами та вежами й церквами, переважну більшість яких добудовували та прикрашали майстри, запрошені Мазепою. На особливу увагу заслуговують давньоруська Троїцька церква, реконструйована в бароковому стилі, та Храм Усіх Святих і вежа, відома як Мазепинська.

В межах «Мазепиного» муру була зведена Микільська больницька церква – в традиціях монастирських трапезних церков кінця XVII – початку XVIII століть. Власні кошти надав Іван Мазепа і на реконструкцію Великої Успенської церкви, будівництво дзвіниці, цегляної друкарні, колишньої палітурні (де, як припускають, могла бути неофіційна резиденція гетьмана).

На території Нижньої Лаври розташовані церкви, що їх збудували сподвижники Мазепи: Хрестовоздвиженська – коштом  полтавського полковника Івана Герцика, та Різдва Богородиці – на гроші Костянтина Мокієвського, гетьманового родича по материнській лінії.

На жаль, не збереглися зведені зусиллями й коштом гетьмана споруди  Микільського чоловічого монастиря та Вознесенської панянської обителі (в ній ігуменею була мати Мазепи, черниця Марія Магдалина Мазепина – Мокієвська).

Родиною Мазепи подарована Лаврі також велика кількість гравюр, портретів, книг, серед них — Євангеліє з написом матері гетьмана.

На думку ініціаторів створення музею Мазепи, нині, коли українці переосмислюють постать і добу великого гетьмана, цілком закономірним було би гідно поцінувати його роль у нашій історії. Кращого способу, ніж створення музею Мазепи на території Заповідника, годі й шукати. Пан Михайлина переконаний, що це має бути цілком сучасний проект, із застосуванням новітніх ІТ-технологій. Зокрема, йдеться про створення цифрового (електронного) банку даних за темою «Мазепа, його час, оточення (люди доби бароко); сучасне інформаційно-комунікаційне обслуговування відвідуівачів — аудіо-гіди та сенсорні кіоски для людей з вадами слуху; лазерний проектор для демонстрації відеоматеріалів; налагодження онлайн-зв’язку за допомогою веб-сайта; відеомапінг (3D-проекції, світлові інсталяції) тощо.

Ініціатори впевнені, що музей стане прекрасним середовищем для проведення заходів, присвячених самому гетьманові Мазепі, його меценатській діяльності й літературній творчості, його сучасникам, тогочасній політичній та військовій історії України, повсякденному життю людей у XVII–XVIII століттях.

Водночас він має бути цікавим, модерним освітнім центром, майданчиком для наукових дискусій та інтелектуальних спілкувань, чия атмосфера, безумовно, відіграватиме позитивну роль у формуванні національного світогляду українців.

«Рідна країна»   

25 листопада

Інші дати
Народився Микола Пирогов
(1810, м. Москва, Росія – 1881) – видатний хірург та анатом, педагог. Засновник воєнно-польової хірургії. В розквіті творчих сил усамітнився в своєму невеликому матку «Вишня» неподалік Вінниці, де організував безкоштовну лікарню.
Розгорнути
Народився Іван Нечуй-Левицький
(1838, с.Стеблів, Черкаська область - 1918) — український прозаїк, перекладач. Автор творів «Микола Джеря», «Кайдашева сім»я»...
«Українська жизнь - то непочатий рудник, що лежить десь під землею, хоч за його вже брались і такі високі таланти, як Шевченко; то безконечний матеріал, що тільки ще жде робітників, цілих шкіл робітників на літературному полі». (Іван Нечуй-Левицький)
Розгорнути
Народився Клим Поліщук
(1891, с. Краснопіль, Житомирська область – 1937) – український письменник, публіцист, автор історичних романів «Гуляйпільський батько», «Отаман Зелений».
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі