chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні у православних останній день Петрівського посту

11 липня 2017 о 15:34
holos.fm

Сьогодні, 11 липня, у православних християн останній день Петрівського посту, а завтра настає свято — День Петра та Павла, у який відзначається день пам’яті святих апостолів.

Православна церква відзначає День Петра та Павла 12-го липня. Він завершує Петрів піст, при цьому саме свято не входить до числа пісних днів.

Історія свята

Святий Петро, син простого рибака, був одним із дванадцяти апостолів — учнів Ісуса Христа. При народженні майбутньому апостолу дали ім’я Симон, але потім від Христа він отримав прізвисько Кіфа, що арамейською означало “камінь”, тобто, твердий у вірі. Пізніше назву було перекладено грецькою – Петро.

Петро був учасником і свідком багатьох євангельських подій, саме він тричі зрадив свого вчителя, але потім спокутував свою слабкість і став оплотом віри й творцем християнської церкви. Апостола Петра прийнято вважати першим Папою Римським.

Святий Павло, якого православні християни вшановують 12 липня, не входив до числа дванадцяти апостолів, він взагалі був спочатку одним з гонителів юдеїв, але потім, коли зустрів воскреслого Ісуса Христа, увірував в єдиного Бога. Павло проповідував християнське вчення на території Малої Азії та Балканського півострова. Його послання входять у Новий завіт.

Згідно з церковним переказом, апостоли Петро і Павло прийняли мученицьку смерть в один день — 29 червня за юліанським календарем (тобто 12 липня за григоріанським літочисленням). За легендою апостол Петро прийшов проповідувати в Рим, де був заарештований і розіп’ятий вниз головою.

Апостол Павло був страчений у Римі, але оскільки він був римським громадянином, то до нього страта на хресті, що вважалася ганебною, не могла бути застосована. Павлу відтяли голову.

Традиції та прикмети

Петрів день — це народно-християнське свято. У народному календарі це час закінчення купальських ігрищ та літніх весіль, “маківка” літа, перша прополка і початок сінокосу. У давнину свято іноді називали Петрівки, оскільки цим днем завершувався Петрів піст.

У народному календарі Петрів день разом зі святами Аграфени Купальниці та Івана Купали складає єдиний річний цикл, що знаменує розквіт природних сил. Свято відзначається протягом декількох днів.

Петру і Павлу було прийнято молитися про зцілення від гарячки та божевілля.

Також, оскільки Петро був рибалкою, йому прийнято молитися для удачі в рибній ловлі.

Петрів день — це зустріч “червоного літа”. В цей день селах влаштовували “гулянки Петрові”. Дівчата ворожили на суджених: навколо них ходили хлопці, закривши обличчя хустками. Якщо дівчина вгадувала свого обранця, то вважалося, що пара скоро одружиться.

Також на Петрів день існував звичай вмиватися “петровою водицею” з трьох джерел (ключів). Одним з атрибутів апостола Петра є ключі, знак того, що саме він відкриває праведникам ворота в рай.

Існувало повір’я, що в цей день до наступної весни в глибині водойм засинають русалки, що бродять по землі з Трійці.

Вважалося, що зозуля кує тільки до Петрового дня, а в цей день вона «ячмінним колосом давиться» — тобто замовкає, коли заколоситься ячмінь.

Приказки на Петрів день

  • Петро літо зачинає, Ілля літо кінчає.
  • Петрів день — верхівка літа, настає 40 спекотних днів.
  • На Петрів день сонечко грає.
  • З Петрового дня — червоне літо, зелений покіс.
  • Петрівки холодні — голодний рік.
  • Про непотрібні речі говорили: «Потрібен, як на Петрів день рукавиця!»

20 вересня

Інші дати
Народився Михайло Жук
(1883, м. Каховка - 1964) - український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт "Дівчина в кріслі", "Гуцул", "Портрет батька", хрестоматійних портретів М. Воронного,  Г. Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі