chrome firefox opera safari iexplorer

Земля перетворюється на планету пластику: за 65 років виготовлено 8,3 мільярда тонн

20 липня 2017 о 10:33
goloskarpat.info

Американські вчені порахували, що загальні обсяги пластику, коли-небудь виготовленого ‎людством, складають 8,3 мільярда тонн.‎ Причому, ця вражаюча маса була виготовлена впродовж всього 65 років, пише ВВС. Україна.‎

‎8,3 млрд тонн — це, до прикладу, 25 тисяч нью-йоркських хмарочосів «Емпайр-Стейт-‎Білдінг» або мільярд слонів.‎

Велика проблема тут полягає у тому, що більша частина пластикової продукції ‎використовується упродовж короткого періоду часу перед тим, як опинитися на смітнику — ‎як, наприклад, пластикові пакети чи упаковки.‎

Більш як 70% загальної продукції пластику зараз перебуває у сміттєвих стоках, які ‎здебільшого прямують на сміттєзвалища — хоч велика їх частина все ще забруднює ‎довколишнє середовище, включно з океанами.‎

‎"Ми швидко прямуємо до того, щоб стати «Планетою пластику», і якщо ми не хочемо жити ‎в такому світі, тоді там треба змінити своє ставлення до того, як ми використовуємо деякі ‎матеріали, зокрема пластик", — заявив у коментарі BBC News індустріальний еколог із ‎університету Каліфорнії д-р Роланд Ґеєр.‎

Його із колегами нове дослідження з'явилося у науковому журналі Science Advances. ‎Його назвали одним із перших справді глобальних оцінок того, скільки пластику виробило ‎людство, як цей матеріал у різних формах використовується і чим це все може закінчитися.‎

Ось кілька ключових цифр:‎

  • Упродовж історії людство виготовило 8,3 мільярда тонн пластику;‎
  • Половина цих обсягів виготовлена упродовж останніх 13 років;‎
  • Близько 30% цих обсягів досі перебувають у використанні;‎
  • Із того пластику, який опинився на смітнику, менш як 9% були перероблені;‎
  • ‎12% були спалені, ще 79% знаходяться на сміттєзвалищах;‎
  • Найкоротше використовується пакувальний пластик — в середньому менш як рік;‎
  • Найдовше пластикова продукція використовується у будівництві і машинному устаткуванні;‎
  • Нинішні тенденції прогнозують, що до 2050 року людство виготовить 12 млрд пластику;‎
  • У 2014 році у Європі перероблялося 30% пластику, у Китаї — 25%, у США — 9%.‎

Без усіляких сумнівів, пластик — диво-матеріал. Його можливості адаптації і довговічність вплинули ‎на те, що його виробництво за останні роки прискорилося до рівнів, що перевищують ‎виробництво сталі, цементу чи цегли.‎

Від початку масового виробництва у 1950-х роках полімери оточують нас усюди — вони ‎вбудовані буквально у все, від обгорток їжі до одягу, від частин літаків до вогнезахисної продукції.‎

Але саме дивовижні якості пластику призвели до проблеми, яка нині набуває обертів.‎

Жоден із використовуваних у широкому обігу видів пластику не розкладається. Єдиний ‎спосіб перманентно позбутися його — це нагріти до руйнівних температур, тобто або піддати ‎процесу, відомому як піроліз, або ж просто спалити, хоч другий варіант несе за собою ‎шкідливі викиди і негативні наслідки для здоров'я.‎

Тим часом пластикове сміття росте довкола нас горами. За словами д-р Ґеєра і колег, у світі стільки ‎пластикового брухту, що достатньо, аби заповнити ним ущент таку країну, як Аргентина. Тож ‎їхня команда сподівається, що дослідження дасть новий поштовх дискусії про боротьбу ‎із пластиком.‎

‎"Наша мантра така, що ви не можете впоратися із тим, чого не виміряли, — пояснює д-р Ґеєр. ‎‎- Тож наша ідея полягала у тому, щоб оприлюднити цифри і не говорити світові, що світ має ‎робити, а натомість розпочати справжню, концентровану дискусію".‎

Обсяги переробки пластику зростають, і новітня хімія пропонує деякі біодеструктивні ‎альтернативи, але виробництво нового пластику таке дешеве, що їм важко впоратися зі свіжовиготовленою пластиковою продукцією.

‎У 2015 році та ж команда — у складі також Дженни Джамбек із університету Джорджії і Кари ‎Лавендер Лоу із Морської освітньої асоціації — оприлюднила звіт, який порахував загальні ‎обсяги пластику, які щороку потрапляють у світовий океан: 8 мільйонів тонн.‎

Конкретно ця цифра у останні роки, ймовірно, викликала найбільше занепокоєння, оскільки ‎була чітким доказом, що частина цього викинутого людьми матеріалу потрапляє у харчовий ‎ланцюжок, адже риба й інші морські жителі харчуються мікрочастинками пластику.‎

Д-р Ерік ван Себіль із університету Утрехта в Нідерландах — океанолог, який досліджує, як пластик потрапляє у ‎моря і океани. Коментуючи нову доповідь колег, він сказав: «Ми стикаємося із цунамі із ‎пластикового сміття, і ми маємо щось із цим зробити».‎

‎"Світова сміттєва індустрія має об'єднати свої зусилля і переконатися, що постійно зростаючі гори ‎пластикового сміття не потрапляють у довкілля", — зазначив він.‎

‎"Ми маємо радикально змінити те, як ми поводимося із пластиковим сміттям. Із нинішніми ‎трендами аж у 2060 році ми досягнемо того, що більше пластику буде перероблятися, ніж ‎стікати у сміттєзвалища і губитися у довкіллі. Це, вочевидь, надто повільно; ми не можемо ‎так довго чекати", — пояснив він у коментарі BBC News.‎

Його колега із університету Плімута у Британії Річард Томпсон каже: «Якщо пластикова ‎продукція вироблятиметься із врахуванням можливості її переробки, її можна буде ‎переробляти багато разів. Дехто може припустити, що пляшку можна переробити 20 разів. А ‎це вже значне зменшення обсягів сміття. Наразі нас обмежує поганий дизайн».‎

Д-р Ґеєр пояснив це на прикладі: «Святий Грааль переробки — це залишити матеріал у ‎використанні, за можливості, назавжди. Але виходить так, що у нашому дослідженні лише ‎‎90% матеріалу, який доходить до переробки — які ми, здається, порахували як 600 мільйонів ‎тонн — переробляються лише один раз».‎

 

Розділи: Довкілля

17 жовтня

Інші дати
Народився Володимир Жаботинський
(1880, м. Одеса – 1940) – єврейський письменник і публіцист, ідеолог та один з лідерів сіоністського руху.
Розгорнути
Народився Яків Головацький
(1814, с. Чепелі, Львівська область – 1888), український лінгвіст, етнограф, фольклорист, поет, священик і педагог. Співзасновник об»єднання «Руська трійця», співавтор збірника «Русалка Дністровая». Найважливіша праця «Народні пісні Галицької і Угорської Русі. кн. 1-4.»
Солоденька рідна мово, Як би-м тя рад вчути! Із глубини серця свого Рад би-м піснь добути. Проспіваю співаночки, Де-но які знаю, Як би-м учув голосочок Із рідного краю. (Яків Головацький)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі