chrome firefox opera safari iexplorer

Розпочався Успенський піст

14 серпня 2017 о 12:20

«Ніхто з нас не буде думати, що одного неїдження до вечора вистане нам до спасіння» 

Іван Златоуст

З 14 серпня розпочинається Успенський піст. Продовжуватиметься він два тижні — до 28 серпня, дня Успіння Богородиці.

Християни перших віків завжди готувалися до великих свят, молячись і постуючи. З цієї священної практики з часом розвинулися коротші чи довші пости. Насамперед, це Великий піст перед світлим Великоднем. Перед Різдвом Христовим увійшов у звичай Пилипівський піст. З особливого культу до святих верховних апостолів Петра й Павла виник Петрівський піст. А наприкінці прийшов наймолодший з чотирьох річних постів — піст Успенський. Ним ми готуємо себе до найбільшого свята Пресвятої Богородиці, її святого Успіння. Так ми наслідуємо пости й молитви Пречистої Діви Марії, за допомогою яких вона готувалася до зустрічі зі Своїм Божим Сином.

Успенський піст відомий у нас також як Богородичний, Спасо-Богородичний, чи Спасівка.

Історія Успенського посту

Перші згадки про Успенський піст маємо ще у IX столітті. Як у нас, так власне і у інших християнських народів, якийсь час щодо нього не було єдиної думки. Одні церковні устави стверджували, що вже з V сторіччя існували всі пости, і тільки Успенський був скорочений. Інші доводили, що Успенського взагалі не існувало, тому його люди і не дотримувалися.

Після нападу монголів нам відомі два свідчення стосовно постів: митрополита Максима (1283—1305) і митрополита Фотія (1408—1431).

Митрополит Максим у своєму «Правилі» писав: «Ще передали нам святі Собори піст святих апостолів. І коли день святих апостолів випаде в середу або п'ятницю, то не можна християнам їсти м'яса, а відзначати святий день і їсти рибу... Також установили піст у серпні перед Успінням святої Богородиці. Першого дня серпня, в який би день він і не випав, не їсти м'яса ані риби. У свято Пресвятої Богородиці, якщо випаде в середу або п'ятницю, не можна їсти м'яса, але задля Пресвятої Богородиці дозволяється їсти рибу... І встановили піст упродовж сорока днів перед святим і великим таїнством Різдва тіла Господа нашого Ісуса Христа». Митрополит Максим не згадує про Великий піст, бо щодо нього не було сумнівів чи суперечок. Цей документ був розісланий по всій Русі, вважався для всіх обов'язковим і майже ціле століття з цього питання не виникало суперечок.

Митрополит Фотій також у своєму посланні до всього духовенства нагадував священикам, щоб вони вчили народ шанувати і свято дотримуватись всіх чотирьох постів: Великий, Петрів, Успенський і Різдвяний.

Вживання їжі протягом посту

Під час посту церква пропонує помірне вживання їжі та пиття, і притому їжі не скоромної, а пісної. Завдяки посту людина згодом розуміє, що для її життя потрібно небагато, і її здоров’я залежить не від вишуканої, а від простої їжі та пиття. І взагалі, піст є сильним засобом підготовки до всіх великих справ.

Успенський піст не такий строгий, як Великий, але строгіший, ніж Петрів і Різдвяний пости.

У понеділок, середу і п’ятницю Успенського посту устав церкви пропонує вживати сухі страви, тобто дотримуватися найстрогішого посту, без відварювання їжі; у вівторок і четвер — варена їжа, але без олії; в суботу і неділю дозволяється вино і олія.

До свята Преображення Господнього (19 серпня), коли в храмах освячуються виноград і яблука, церква зобов’язує нас утримуватися від цих плодів. У свято Преображення Господнього дозволяється риба. З цього дня по понеділках, середах і п’ятницях у харчування обов’язково повинні входити плоди нового врожаю.

У народі у перший день посту, 14 серпня, відзначають Медовий Спас – початок медозбору. Мед у давнину використовували не лише для приготування різноманітних страв і напоїв, але й як лікувальний засіб.

Також цього дня святкували Маковий Спас, бо у цей час якраз дозрівав мак. Його додавали до різноманітної пісної випічки і робили з нього олію, що використовувалася у лікувальних цілях.

У перший день посту, який ще називався Спасом, на воді варто було покупатися, бо вода цього дня вважалася цілющою. До того ж, після цього дня купатися вже заборонялося. Починалися проводи літа.

Аліна Астахова, «Рідна країна»

19 листопада

Інші дати
День працівників гідрометеорологічної служби
Державна гідрометеорологічна служба, яка функціонує у складі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, відіграє ключову роль в отриманні даних про поточні та очікувані гідрометеорологічні умови, сучасний клімат, його можливі коливання та зміни в майбутньому, прогнозування та попередження стихійних гідрометеорологічних явищ.
Розгорнути
День скловиробника
Професійне свято працівників скляної промисловості не випадково збігається з днем народження видатного російського вченого М. В. Ломоносова. Михайло Ломоносов був творцем хімічного виробництва глазурі, скла, порцеляни. Розробив технологію і рецептуру кольорового скла, які він використовував для створення мозаїчних картин. Винайшов порцелянову масу.
Розгорнути
День пам’яті Петра Дорошенка
(1627, м. Чигирин, Черкаська область – 1698) – визначний український державний, політичний та військовий діяч, гетьман України (1665 – 1676). Провів ряд важливих реформ, створив постійне 20-тисячне військо, встановив на українському кордоні нову митну лінію і почав карбувати власну монету. Стратегічною метою всієї внутрішньої і зовнішньої політики - було об'єднання під своєю владою Лівобережної і Правобережної України.
Розгорнути
Народлася Катря Гриневичева
(Катерина Василівна Гриневич; 1875, м.Винники, Львівська область - 1947) – українська письменниця, громадська діячка. Автор збірки новел «Непоборні», повістей «Шоломи в сонці» та «Шестикрилець». Померла 25 грудня 1947 р. в Німеччині, у Берхтесґадені, Баварія, похована там же.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі