chrome firefox opera safari iexplorer

Жовтень то плаче, то сміється: народні прикмети

04 жовтня 2017 о 09:53

Час жовтого листя. В народі цей місяць мав назву грязень, хмурень, листопадник, зазимник. Називали його і весільником, бо, завершивши збирання осіннього врожаю, люди справляли весілля. У стародавніх римлян цей місяць був восьмим за календарем, лат. «окто», що значить вісім.

Як стверджують джерела, назва місяця «жовтень» походить ще за часів Київської Русі. Поруч з жовтнем уживалося слово «паздерник», тобто костриця. Саме о цій порі починали масово переробляти льон та коноплі. Вилежані під осінніми дощами та вітрами стебла сушили в печі, а потім їх м'яли на терницях, щоб очистити волокно від костриці. Цей процес і досі в глибинках Польщі називають «паздерництвом». А білоруси йменують жовтень «кастрічником».

Одначе, найточнішою можна вважати народну назву жовтня – «весільник». У давнину починаючи з Покрови, 14 жовтня, розпочиналася пора сватання та весілля. А тому дівки, яким уже надокучило дівувати, молилися: «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зосталася дівкою». Отож, жовтень був багатий на весілля.

У жовтні в селах уже не було польових робіт. Звідси й народні приказки: «Як прийшли жнива, жінка як нежива, а як прийшла Покрова, то й жінка здорова», або «Настали жнива – лежить баба нежива, а прийшла Покрова – стала баба здорова». З Покрови починали справляти вечорниці, котрі тривали до Великодня, і гуляли весілля, які тривали до пилипівських заговин.

У жовтні вже готувалися до зими. В народі казали: «Покрова накриває траву листям, землю — снігом, воду — льодом, а дівчат — шлюбним вінцем».

Селяни уважно стежили за погодою у жовтні, пам’ятаючи народні прикмети.

  • Грім у жовтні — на малосніжну, м'яку й нетривалу зиму.
  • Якщо швидко опадає листя – чекай суворої зими.
  • Гримне випадковий грім – довго не побачиш снігу.
  • Від першого снігу до санного сліду – пробіжить шість тижнів.
  • Сніг випав і залишився на деревах – отже, залишиться і на землі.
  • Сніг рано ляже – весна швидше слово скаже.
  • Тепла осінь – довга зима.
  • З’явилися комарі у жовтні – чекай теплу зиму.
  • Лист осини на землі лежить вгору «долонею» — зима буде холодною, до землі «долонею» — теплою.
  • Кілька днів поспіль на небі білі хмаринки – до морозів, темні хмаринки – до дощу.
  • Хмари «пливуть» проти вітру – чекай опадів.
  • Синиця пищить – зиму віщує.
  • Якою б сльотавою не була осінь, після Покрови буде хоч кілька погожих теплих днів.
  • Якщо до середини жовтня не осипалося з беріз листя — сніг ляже пізно.
  • Якщо вдень випав перший сніг, він швидко розтане, а як уночі — лежатиме довше.
  • Скільки б не випало снігу, але якщо на вишнях залишилося листя, то неодмінно наступить відлига.
  • Перед сильним вітром горобці метушаться, перелітаючи зграй¬ками з місця на місце.
  • Сова кричить — до холоду.
  • Дикі гуси на відльоті — кінець бабиному літу.
  • Ворони вмостилися на нижніх гілках дерев — бути негоді й вітру.
  • Голуб, відпочиваючи, ховає одну ніжку в пір'я — чекай різкого похолодання.
  • Лушпиння на цибулі тонке — зима буде теплою, а грубе та з багатьма «лусочками» — холодною.
  • Якщо восени сіренький ранок — чекай ясного дня.
  • Якщо вранці туман піднімається, утворюючи хмари, — перед дощем, а як припадає до землі — на сонячний день.
  • Чорна бузина й калина достигли не по порі — чекай холодної й лютої зими.
  • Якщо молодик припаде на дощовий день, то весь наступний місяць буде дощовим.
  • Зайці рано нагуляли жиру — на холодну й сніжну зиму.
  • Пізній гриб — пізній сніг.
  • Білий вогонь у печі — на відлигу, червоний — на мороз.
Джерело: rivne1.tv
Розділи: Довкілля

19 грудня

Інші дати
День Святого Миколая
Православні, римо-католицькі та греко-католицькі християни пам'ятають його та шанують як історичну особу та великого святого. В Україні та в інших країнах світу цей святець став прообразом міфічної фігури Санта Клауса. Святий Миколай зараховується до лику святих: як такий опікується воїнами, водіями і подорожуючими, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців, і лучників.
Розгорнути
День адвокатури
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль адвокатури в розбудові правової держави, захисті конституційних прав і свобод громадян, велике громадське значення цієї правозахисної інституції в Україні…» згідно з Указом Президента України «Про День адвокатури» від 2 грудня 2002 року № 1121/2002.
Розгорнути
Народився Микола Андрусов
(1861, м. Одеса – 1924) – геолог, знавець неогенових відкладів, палеоеколог, дослідник Чорноморського басейну. Праці М.Андрусова складають епоху в стратиграфії, палеонтології, палеографії, палеоекології, океанології і досі є неперевершеним зразком наукової чіткості та точності.
Розгорнути
Народився Микола Скуба
(1907, с.Горбове, Чернігівська область – 1937) – український поет. Автор збірок поезій «Перегони», «Демонстрація», «Пісні», «Нові пісні», «Сопілка».
Розгорнути
Народився Микола Руденко
(1920, с. Юр'ївка Луганської обл. - 2004) - український письменник, член-засновник Української Громадянської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод. Автор збірок поезій, романів та повістей ("Вітер в обличчя", "Остання шабля", "Чарівний бумеранг" та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Лукаш
(1919, м. Кромівка Суміської обл. - 1988) - український перекладач. Працював у галузі поетичного і прозового перекладу з 18 мов, української лексикографії.
Розгорнути