chrome firefox opera safari iexplorer

Жовтень то плаче, то сміється: народні прикмети

04 жовтня 2017 о 09:53
rivne1.tv

Час жовтого листя. В народі цей місяць мав назву грязень, хмурень, листопадник, зазимник. Називали його і весільником, бо, завершивши збирання осіннього врожаю, люди справляли весілля. У стародавніх римлян цей місяць був восьмим за календарем, лат. «окто», що значить вісім.

Як стверджують джерела, назва місяця «жовтень» походить ще за часів Київської Русі. Поруч з жовтнем уживалося слово «паздерник», тобто костриця. Саме о цій порі починали масово переробляти льон та коноплі. Вилежані під осінніми дощами та вітрами стебла сушили в печі, а потім їх м'яли на терницях, щоб очистити волокно від костриці. Цей процес і досі в глибинках Польщі називають «паздерництвом». А білоруси йменують жовтень «кастрічником».

Одначе, найточнішою можна вважати народну назву жовтня – «весільник». У давнину починаючи з Покрови, 14 жовтня, розпочиналася пора сватання та весілля. А тому дівки, яким уже надокучило дівувати, молилися: «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зосталася дівкою». Отож, жовтень був багатий на весілля.

У жовтні в селах уже не було польових робіт. Звідси й народні приказки: «Як прийшли жнива, жінка як нежива, а як прийшла Покрова, то й жінка здорова», або «Настали жнива – лежить баба нежива, а прийшла Покрова – стала баба здорова». З Покрови починали справляти вечорниці, котрі тривали до Великодня, і гуляли весілля, які тривали до пилипівських заговин.

У жовтні вже готувалися до зими. В народі казали: «Покрова накриває траву листям, землю — снігом, воду — льодом, а дівчат — шлюбним вінцем».

Селяни уважно стежили за погодою у жовтні, пам’ятаючи народні прикмети.

  • Грім у жовтні — на малосніжну, м'яку й нетривалу зиму.
  • Якщо швидко опадає листя – чекай суворої зими.
  • Гримне випадковий грім – довго не побачиш снігу.
  • Від першого снігу до санного сліду – пробіжить шість тижнів.
  • Сніг випав і залишився на деревах – отже, залишиться і на землі.
  • Сніг рано ляже – весна швидше слово скаже.
  • Тепла осінь – довга зима.
  • З’явилися комарі у жовтні – чекай теплу зиму.
  • Лист осини на землі лежить вгору «долонею» — зима буде холодною, до землі «долонею» — теплою.
  • Кілька днів поспіль на небі білі хмаринки – до морозів, темні хмаринки – до дощу.
  • Хмари «пливуть» проти вітру – чекай опадів.
  • Синиця пищить – зиму віщує.
  • Якою б сльотавою не була осінь, після Покрови буде хоч кілька погожих теплих днів.
  • Якщо до середини жовтня не осипалося з беріз листя — сніг ляже пізно.
  • Якщо вдень випав перший сніг, він швидко розтане, а як уночі — лежатиме довше.
  • Скільки б не випало снігу, але якщо на вишнях залишилося листя, то неодмінно наступить відлига.
  • Перед сильним вітром горобці метушаться, перелітаючи зграй¬ками з місця на місце.
  • Сова кричить — до холоду.
  • Дикі гуси на відльоті — кінець бабиному літу.
  • Ворони вмостилися на нижніх гілках дерев — бути негоді й вітру.
  • Голуб, відпочиваючи, ховає одну ніжку в пір'я — чекай різкого похолодання.
  • Лушпиння на цибулі тонке — зима буде теплою, а грубе та з багатьма «лусочками» — холодною.
  • Якщо восени сіренький ранок — чекай ясного дня.
  • Якщо вранці туман піднімається, утворюючи хмари, — перед дощем, а як припадає до землі — на сонячний день.
  • Чорна бузина й калина достигли не по порі — чекай холодної й лютої зими.
  • Якщо молодик припаде на дощовий день, то весь наступний місяць буде дощовим.
  • Зайці рано нагуляли жиру — на холодну й сніжну зиму.
  • Пізній гриб — пізній сніг.
  • Білий вогонь у печі — на відлигу, червоний — на мороз.
Джерело: rivne1.tv
Розділи: Довкілля

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути