chrome firefox opera safari iexplorer

27 грудня – День пам’яті видатного мовознавця Мелетія Смотрицького

27 грудня 2017 о 13:52

Мелетій Смотрицький – письменник, церковний і світський діяч, автор  широко відомої «Граматики слов'янської», яка систематизувала церковнослов’янську мову і суттєво вплинула на розвиток української літературної мови.

Мелетій (Максим) Смотрицький народився у містечку Смотрич (нині Хмельницька область), у родині шляхтича, українського письменника Герасима Смотрицького.

Навчався в Острозькій школі, а в 1594–1600р.р., за підтримки князя Василя Костянтина Острозького — у  академії єзуїтів м. Вільно. 1601р. мешкав у маєтку князя Соломирецького, навчаючи княжат. Разом із князевичем Богданом Соломирецьким — вочевидь, як його наставник -   слухав лекції в університетах Вроцлава, Віттенберга, Лейпціга, Нюрнберга. Отримав ступінь доктора медицини.  Близько 1608р. повернувся до Вільна, певний  час викладав у братській школі. Від віленського православного братства виступав з полемічними творами.

1610р. надрукував  один із найвідоміших  своїх творів  – «Тренос  або плач Східної церкви» (під псевдонімом Теофіл Ортолог). Художньо-полемічний твір написаний під впливом драматичних сутичок між православними і прихильниками Берестейської унії у Вільно 1609р.

Упродовж трьох років (1615–1618) Смотрицький викладав латину та церковнослов'янську мову в Київській братській школі, згодом став її ректором.

1616р. вийшов друком переклад староукраїнською мовою «Євангелія учительного… Калиста» — ще одна відома праця  письменника.

1618р. повернувся до Вільна. Тут, у монастирі Святого Духа, прийняв чернецтво під ім'ям Мелетій. Дехто із сучасників зазначав, що  це сталося після того, як на Смотрицького «донесли» про спілкування з монахами-уніатами.

Того ж року  видано «Буквар язика славенска», чільним автором якого був М.Смотрицький.

1619р. сталася вікопомна в історії філології подія – надруковано  «Граматику слов’янську…» М.Смотрицького — працю, яка, без перебільшення, уславила його назавжди.  У своїй «Граматиці...» видатний мовознавець першим  створив  увесь курс церковнослов’янської  за частинами: орфографія, морфологія, синтаксис, просодія. Саме він увів нову літеру— «ґ»,  сформулював правила вживання літери «й», великої букви, розділових знаків, переносу. Також виокремив вісім частин мови, що функціонують донині: «ім’я, містоименіє, глагол, причастіє, нарічіє, предлог, союз, междометіє, дієпричастіє»; поділив іменники на п’ять відмінків. А ще – Смотрицький першим відокремив живу староукраїнську мову від церковнослов’янської, усталивши її орфографію.  Практично у незмінному вигляді «Граматика…» слугувала слов’янській філології аж до початку 19-го століття, більшість її норм застосовуються й нині.

1620р. Смотрицького висвячено на православного архієпископа Полоцького, єпископа Вітебського і Мстиславського.

У православ’ї владика Мелетій був відомий сучасникам як непримиренний супротивник Унії, ба навіть як підбурювач до переслідування уніатів. 12 листопада 1623р. у Вітебську натовп розтерзав Полоцького архієпископа УГКЦ, засновника ордену Василіян Йосафата (Кунцевича). Загибель владики Йосафата пов’язували з антиунійною активністю Смотрицького, тож 1624р. останній вирушив подорожувати Сходом – від Константинополя до Єгипту. Паломництво вплинуло на владику Мелетія несподіваним чином: 1625р., повернувшись, він прихилився до уніатства.

6 липня 1627р. в маєтку брацлавського воєводи князя О.Заславського, у присутності митрополита Йосифа Рутського, Мелетій  Смотрицький (на той час  архимандрит Дерманського монастиря), склав сповідування католицької віри східного обряду, про що повідомив у тут-таки написаних  листах Папі Урбану VIII, кардиналові О. Бандіні та до Святої Канцелярії у Ватикані.

Розпочав активну діяльність для підсилення позицій Унії. У творі  «Апологія» доводив, що між православ’ям і католицизмом немає жодної «прірви віровчення», і що лише Унія може забезпечити церковний мир. У серпні 1628р., прибувши до Києва, Смотрицький передав «Апологію» православним ієрархам Іову Борецькому та Петрові Могилі, які  створили  свого роду комісію для вивчення праці. Комісія знайшла у ній понад сотню розбіжностей з догматами православ’я. Києвом же пішли чутки, що Смотрицького збирається проклясти православна Церква, а миряни мають намір  утопити. Михайлівський монастир, де перебував владика Смотрицький, оточили розлючені містяни та козаки, які погрожували розправою: «Кров’ю здобули ми цю святиню, кров’ю ж і закарбуємо, а з нею і всякого, хто зрадить її або чимось зганьбить її».

Під час собору 15 серпня Мелетію погрожували, здійнявся галас, усе йшло до самосуду. «Апологію» ухвалили проклясти і прилюдно спалити (Борецький і Могила, які до тих пір  підтримували Смотрицького, «відхрестилися» від нього). На соборі під страхом розправи автора змусили відректися від «Апології». Владика залишив Київ, остаточно переконаний у своєму виборі на користь Унії.

5 червня 1631р. Папа Урбан VIII надав Мелетію Смотрицькому титул ієраполітанського архієпископа під юрисдикцією Антіохійського Патріарха.

Відтоді Смотрицький багато працював над обґрунтуванням рішення про перехід в Унію, упродовж останніх років життя свої полемічні праці присвячував питанню церковної єдності, закликав українських ієрархів до об’єднання.

27 грудня 1633р. у с.Дермань (нині Рівненщина) Мелетій Смотрицький помер. Похований у Дерманському монастирі.

Підготувала

Олена Бондаренко

23 жовтня

Інші дати
Народився Пилип Козицький
(1893, с. Летичівка, Черкаська область – 1960) – український композитор, музикознавець, педагог, громадський діяч. Один з організаторів і керівників Музичного товариства імені Миколи Леонтовича.
Ой одна я, одна, Як билиночка в полі, Та не дав мені бог Ані щастя, ні долі. Тілько дав мені бог Красу – карії очі, Та й ті виплакала В самотині дівочій. (слова Тараса Шевченка, музика Пилипа Козицького)
Розгорнути