chrome firefox opera safari iexplorer

8 грудня 1876р. народилася Марія Крушельницька – українська акторка і письменниця

08 грудня 2017 о 07:48

Випалена майже дощенту, родина Марії та Антона Крушельницьких стала символом знищення радянської владою української інтелігенції.   

 Марія Степанівна Крушельницька (з дому Слобода) народилася в с.Ульгівці Рава-Руського повіту, королівство Галичини і Володимирії, в родині австрійського  поштового службовця, згодом — музиканта в театрі товариства «Руська бесіда».

1893р. закінчила Львівську українську гімназію. Присвятила себе сцені: стала однією з провідних акторок  львівського театру товариства «Руська бесіда», з яким гастролювала  в Галичині, Наддніпрянській Україні та Польщі. Виступала в головних ролях у п’єсах М.Старицького, І.Карпенка-Карого, І.Франка, Л.Толстого.

1901р. вийшла заміж за Антона Крушельницького, відомого журналіста і громадського діяча. Того ж року востаннє вийшла на сцену  - у драмі Л.Толстого «Влада темряви». Активно зайнялася літературною творчістю: писала оповідання, драматичні твори, нариси, мистецькі огляди, готувала публікації  на тему рівності прав жінок і чоловіків.

У друкарні товариства «Руська бесіда» 1901р. була опублікована окремою збіркою «І хто ж вона була?» низка оповідань М.Крушельницької: «Прощання», «Хвилі туги», «Поезія молодих її літ», «Штука», «І хто ж вона була?».

У 1915–25р.р. разом із чоловіком Антоном Крушельницьким мешкала у Відні, займалася просвітницькою діяльністю,   редагувала статті для журналів, підручники, художні твори та читанки для дітей. Від 1928р. – у Львові, де  продовжує друкувати нариси і статті в журналах «Нова хата», «ЛНВ», «Діло», редагує журнал «Критика».

Крім названої збірки оповідань, створила п’єси «Мачуха» та «Вона», численні вірші у прозі, новели «Скарб Оксани», «Мати».

Велику увагу Марія Крушельницька приділяла питанням жіночої емансипації, про що свідчать її сміливі на той час публікації в альманаху «Жіноча доля». Пропагувала новий тип української жінки: освіченої, впевненої у собі, з почуттям власної гідності, яка, залишаючись хорошою матір’ю,  не поступається нічим чоловікові  у творчості, громадському житті.

У травні 1934 р. разом  з чоловіком і родиною на запрошення радянського уряду переїхала до Харкова. Тут уже мешкали син Іван і одна з доньок. Активно друкувалася в періодиці – переважно це були статті на педагогічну тематику.

У грудні 1934р. були заарештовані й страчені сини Крушельницької – Іван і Тарас. Затим заарештували  чоловіка, доньок Володимиру і Ларису, одного з синів.

Не витримавши страшних випробувань, Марія Степанівна Крушельницька тяжко захворіла і самотньою померла в одній з харківських лікарень 28 серпня 1935р.

Олена Бондаренко

21 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Леонід Кисельов
(1946, м. Київ - 1968) - український поет, прозаїк, перекладач. Посмертні збірки: "Стихи. Вірші", "Последняя песня. Остання пісня", "Тільки двічі живемо".
Розгорнути
Народився Петро Ніщинський (Байда)
Український композитор, перекладач. автор музичної картини "Вечорниці" до драми Т. Шевченка "Назар Стодоля". Перекладав твори античних класиків ("Антігона" Софокла, "Одіссея" Гомера).
Закувала та сива зозуля Раннім ранком на зорі. Ой, заплакали хлопці-молодці, Гей, гей, там на чужині В неволі, в тюрмі... Вони плакали, гірко ридали, Свою долю викликали: "Ой, повій, повій Та буйнесенький вітре, Та й понад море, Та винеси нас із кайданів, з неволі В чистеє поле, Та понеси на Вкраїну, Гей, гей, нас на Вкраїну... А на Вкраїні — там сонечко сяє, Козацтво гуляє, гуляє і нас виглядає, Нас виглядає!" По синьому морю Байдаки під вітром гуляють, Братів, щоб рятувати, Запорожці чимдуж поспішають.
Розгорнути
1648 – Богдан Хмельницький розбив польську армію в битві під Пилявцями
Українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз з матеріальними цінностями. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 млн. злотих. В результаті Пилявської битви польську армію було розгромлено, повністю звільнено Волинь і Поділля, створились сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель.
Розгорнути