chrome firefox opera safari iexplorer

11 січня 1875р.  народився відомий український композитор Рейнгольд Глієр

11 січня 2020 о 07:23
belcantofund.com

«Якщо хочеш глибокі почуття

передати в мистецтві, 

потрібно мати сильний розум. 

Що сильніший розум, то яскравіше 

можна передати те, що робиться в душі».

Р.Глієр

 

Р.М. Глієр у хрещенні дістав ім’я Ернест, був третьою дитиною в родині й закохався у музику мало не від народження.

Батько Рейнгольда, підданий Саксонії Мориц-Ернест Глієр, придбав ділянку на вул.Басейній у Києві, побудував невеликий будинок та при ньому – «музичну фабрику Глієрів», простіше кажучи — майстерню. Слід сказати, що династія музичних майстрів Глієрів походила з Німеччини й була досить відомою: щоб налагодити або відремонтувати духовий інструмент, кращих фахівців, аніж хлопчикові дід та батько, годі було й шукати.

Власне, в цьому будинку на київській Бессарабці й минули дитячі роки Рейнгольда та його сестри й двох братів.  Доки був живий дід, сім’я існувала більш-менш забезпечено, та по його смерті справи занепали: батько хлопчика був не від того, аби хильнути чарчину, замовлення виконував  невчасно…

Музика причарувала хлопчика з перших років життя. Цю любов поділяла його старша сестра Цецилія: вона грала для малого на фортепіано, вчила нотній грамоті. Першу музичну освіту майбутній композитор отримав у Київському музичному училищі, а перші музичні твори – невеличкі п'єси для фортепіано, скрипки та віолончелі – написав у 14 років. Життя Глієра цілковито змінили київські гастролі Петра Чайковскього, що відбулися 21-22 грудня 1891-го: юнак твердо вирішив стати композитором. «Уперше в житті я був свідком таких овацій, такого тріумфу... Цей складний комплекс вражень і виявився останнім поштовхом, що вирішив мою долю», — напише він згодом.

1894р. Рейнгольд вступив до Московської консерваторії – всупереч волі рідних, які хотіли бачити його музичним майстром.  Працював невтомно і наполегливо: окрім виконання навчальної програми, самотужки  вивчав твори відомих композиторів, музичний фольклор різних народів, французьку мову (німецьку та польську знав досконало з дитинства — завдяки батькам). Став відомим у музичних колах після виконання Першої симфонії, а за Перший струнний секстет дістав найпрестижнішу тоді премію ім.М.Глинки.

Навчаючись у Москві, Глієр щоліта мешкає у Києві, переважно на дачі у Святошині. Прогулянки вечірніми гаями та левадами, подорожі човном Дніпровими плесами неабияк вплинули на формування творчої особистості композитора. «Щорічні літні виїзди родини в село під Києвом, де, здавалося, саме по­вітря дзвеніло піснями, здружили мене з найбагатшим фольклором Ук­раїни, збагатили глибокими, незабутніми враженнями. Це була стихійна сила народного мистецтва, що мимоволі опановувала моєю свідомістю, формувала мої музичні уявлення», — писав він.

 

1900 р. Рейнгольд Глієр закінчив консерваторію із золотою медаллю. Дипломною роботою стала ораторія «Земля і небо» на вірші Дж. Байрона. Під час навчання близько затоваришував з майбутніми класиками – С.Рахманіновим та О.Скрябіним. 

Від 1901р. викладав гармонію в Музичній школі сестер Гнесіних. 1904 р. взяв шлюб зі своєю ученицею, шведкою  Марією Ренквіст, згодом у подружжя народилося п’ятеро дітей.

По закінченні консерваторії впродовж десяти років тривав творчий злет Глієра-композитора. Його твори виконують  у США та багатьох країнах Європи, на престижних «Рубінштейнівських обідах» і «Бєляєвських п’ятницях». Шедеври Глієра, як кращі музичні твори, отримують премії ім.М.Глинки у 1903, 1912 та 1914 роках. Прем'єра його симфонії «Ілля Муромець», що від­булася у 1912р. в Московській консерваторії, стала справжньою сенсацією для музичного світу.

1913р. Р. Глієр був запрошений на посаду професора класу композиції до Київської консерваторії, а за рік став ректором закладу.

Впродовж семи років  Глієр перетворив Київ на одне з  чільних концертних міст тодішньої імперії. Тут гастролювали С.Рахманінов, С.Прокофьєв, О.Гречанінов. Оперна студія Консерваторії  під  керівництвом Р.Глієра з успіхом ставила  «Весілля Фігаро» Россіні, «Бориса Годунова» Мусоргського, твори інших відомих композиторів. Р.Глієр був улюбленим педагогом Л.Ревуцького, Б.Лятошинського.

Велику увагу приділяє композитор  українській тематиці: пише симфонічну поему «Подражаніє Ієзекіїлю» — за мотивами одноймен­ного вірша Т.Шевченка; музику до спек­таклів за творами Шевченка «Іван Гус», «Гайдамаки»; до драми- містерії «Великий льох»; розпочинає роботу над симфонічною картиною-балетом «Запорожці».

1916р. Глієр заснував у Київській консерваторії стипендію ім.О.Скрябіна для підтримки кращих студентів-композиторів. Він дає благодійний авторський концерт і закликає громадськість жертвувати на цю благородну справу.

Під час штурму Києва бандами Муравйова, котрий сучасники порівнювали  зі штурмом древнього Рима вандалами, Консерваторія продовжувала працювати. Більшовики, захопивши  Київ, почали відбирати житло у викладачів Консерваторії, примусово мобілізовували студентів до війська, та й саме приміщення Консерваторії спробували реквізувати.  Ризикуючи життям, ректор Глієр відстояв і рідний навчальний заклад, і права своїх колег та учнів — навіть домігся для них продовольчих пайків.

Наприкінці 1920р. Рейнгольд Глієр переїхав  до Москви. Тут протягом 20 років доктор мистецтвознавства викладав композицію в консерваторії, підготував цілу плеяду талановитих митців, серед них – А.Хачатурян, О.Давиденко, Л.Кніппер.

Як і раніше, творчість Глієра надихає Україна. Напередодні 125-річчя Т.Г.Шевченка композитор  створює симфонічну поему «За­повіт». У Концерті для арфи з оркестром (присвячений всесвітньо відомій арфістці К.Ерделі) та Урочистій увертюрі лунають українські мотиви. В останні роки життя працював над балетом «Тарас Бульба».

Р.М.Глієр постійно повертається до рідної землі не лише подумки. 1923р. він організує у Києві великий концерт із творів своїх однокурсників та учнів — киян. 1935 р. з великим успіхом гаст­ролює  в Харкові та Одесі.

Помер Р.М.Глієр 23 червня 1956р. в Москві. За місяць перед тим дав свій останній концерт —  в Одесі.

В доробку видатного композитора — понад 500 творів. Серед них — 7 балетів, 5 опер, понад 20 симфонічних композицій.

У Києві ім'ям Рейнгольда Глієра названо музичне училище, де починалася його творча біографія і до розвитку якого він доклав великих зусиль.

Олена Бондаренко, 

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

 

28 березня

Інші дати
Дмитро Гнатюк
1925 –  видатний оперний співак. Перший виконавець легендарних пісень «Два кольори» і «Києве мій». Соліст, а з 1988 р. – головний режисер Національного театру опери та балету ім. Т.Шевченка. Герой України.
Розгорнути
Олекса Гірник
1912 – український дисидент, політв’язень. У 60-ту річницю проголошення самостійності України Центральною Радою, 22 січня 1978 р., вчинив самоспалення біля могили Т.Шевченка на Чернечій горі на знак протесту проти русифікації. Герой України (2007, посмертно).
Розгорнути
Народився Юліан Бачинський
(1870, с.Новосілка Тернопільська область – 1940) - український громадський і політичний діяч, публіцист, автор праці «Україна Irredenta», в якій обґрунтував необхідність створення української незалежної держави.
"Вільна, велика, політично самостійна Україна, одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!". (Юліан Бачинський)
Розгорнути