chrome firefox opera safari iexplorer

А ви знали, що Різдвяне колядування – це суто український звичай?

07 січня 2018 о 08:44

Різдвяне колядування – це суто український звичай, коли молодь славить піснями господарів, бажає їм добробуту та міцного здоров’я. За це колядники отримують продукти, цукерки або гроші.

Ілюстрація Наталі Курій

Традиційно у піснях-колядках оспівуються праця людини, добро, мир та справедливість. Тематика колядок надзвичайно широка: тут і розповіді з життя мисливців, і сімейні відносини, і картини козацьких військових походів, і відтворення сцен праці селян. Гурти колядників формувалися за територіальною ознакою, на окремих вулицях села.

Найкращий знавець і виконавець колядок ставав отаманом («березою»), а «міхоноша» носив у великому мішку подаровані господарями продукти. Також до складу групи часто входили танцюристи і музики, інколи колядки виконувались під акомпанемент сопілки, бубна, скрипки або баяну. Але частіше музичний супровід був відсутній.

Ілюстрація Наталі Курій

«Коляда»

Ілюстрація Наталі Курій

З ХVІІ ст. як реквізит колядники почали використовувати звізду (зірку), що стала символом сповіщення про народження Христа. За складом гурту колядників в різних регіонах розрізняли дитячу коляду (колядували частіше хлопчики, оскільки поява в оселі на Різдво представника чоловічої статі вважалася добрим знаком); парубоцьку (п’ятеро осіб ходять із звіздою та дзвоником, бажаючи злагоди та миру господарям кожної оселі); дівочу (дівчата до хати не заходили, колядуючи за порогом); церковну(на Західній Україні колядували також представники церковного братства); лагерськуколяду (20 парубків спочатку обходили навколо церкви, потім йшли з колядою до панотця, а далі – по домівках односельців з хороводами, танцями й співами).

Ілюстрація Наталі Курій

«Коляда у місті»

Ілюстрація Наталі Курій

Імовірно, традицію переодягатися циганами, чортом, журавлем, козою та ведмедем колядницькі ватаги запозичили у стародавніх скоморохів, які, як відомо, «хату звеселяли» танцями й піснями. До речі, не в усіх місцевостях України починають колядувати одночасно. На Покутті (східна частина Івано-Франківської області), наприклад, діти колядують вже у Святвечір, на Гетьманщині (Київська, Черкаська, Сумська області), Слобожанщині (Харківська, Донецька та Луганська області) та Гуцульщині (Закарпатська область) йдуть колядувати після богослужіння, на саме Різдво. А от на Західному Поділлі (Хмельницька та Тернопільська області) колядують на другий день після свята.

На Західній Україні, крім колядування, поширеною обрядодією став вертеп – дійство, що показує народження Христа. Ідея вертепу тісно пов’язана зі звичаєм встановлення в церквах на Різдво бутафорських ясел. Пізніше, після заборони церковною владою використання театру маріонеток в храмах, вертеп став важливим атрибутом під час колядування в селах та містах Волині, Галичини та Закарпаття.

Вертеп виготовляли у вигляді церкви або простої хати. Всередині розміщували дерев’яні ляльки, запялювали свічки, зображаючи таким чином сцени народження Христа та інші євангельські події. У той час як у Західній Європі вертеп мав суто релігійну функцію, в Україні він із самого початку був частиною театральної культури простого народу.

За матеріалами сайтів «Українські традиції» та «Етнографія»

Джерело: vokrugsveta.ua
Розділи: Традиції

21 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Леонід Кисельов
(1946, м. Київ - 1968) - український поет, прозаїк, перекладач. Посмертні збірки: "Стихи. Вірші", "Последняя песня. Остання пісня", "Тільки двічі живемо".
Розгорнути
Народився Петро Ніщинський (Байда)
Український композитор, перекладач. автор музичної картини "Вечорниці" до драми Т. Шевченка "Назар Стодоля". Перекладав твори античних класиків ("Антігона" Софокла, "Одіссея" Гомера).
Закувала та сива зозуля Раннім ранком на зорі. Ой, заплакали хлопці-молодці, Гей, гей, там на чужині В неволі, в тюрмі... Вони плакали, гірко ридали, Свою долю викликали: "Ой, повій, повій Та буйнесенький вітре, Та й понад море, Та винеси нас із кайданів, з неволі В чистеє поле, Та понеси на Вкраїну, Гей, гей, нас на Вкраїну... А на Вкраїні — там сонечко сяє, Козацтво гуляє, гуляє і нас виглядає, Нас виглядає!" По синьому морю Байдаки під вітром гуляють, Братів, щоб рятувати, Запорожці чимдуж поспішають.
Розгорнути
1648 – Богдан Хмельницький розбив польську армію в битві під Пилявцями
Українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз з матеріальними цінностями. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 млн. злотих. В результаті Пилявської битви польську армію було розгромлено, повністю звільнено Волинь і Поділля, створились сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель.
Розгорнути