chrome firefox opera safari iexplorer

12 квітня 1899 року народився український художник Василь Седляр 

12 квітня 2018 о 15:04
ukurier.gov.ua

У вересні 2009р. в Києві презентували  нове видання «Кобзаря» Тараса Шевченка, ілюстроване роботами «бойчукіста» Василя Седляра.

Вперше «Кобзар» з ілюстраціями Седляра вийшов друком у 1931р., був перевиданий 1933-го. Це був час Голодомору, початку деукраїнізції й масових репресій проти української інтелігенції.  Більшовицька влада не забарилася з  висновками: Седляр своїми роботами проводить аналогії між  тодішнім, за часів Шевченка, терором проти українців, і теперішнім, сталінським. Ці роботи фігурували  у справі, заведеній «чекістами» проти В.Седляра. Попри «офіційну» на той час версію обвинувачення, фахівці  стверджують, що саме за ілюстрації до «Кобзаря» художника розстріляли.

Твори митця називають  унікальними й порівнюють із фресковим живописом. Відомий французький поет Гійом Аполінер, відвідавши виставку робіт «бойчукістів» у Парижі, зауважив «іконність» творів Седляра.

Седляр –  один із найталановитіших учінв і послідовників видатного українського художника Михайла Бойчука. Яскравий представник українського авангарду 1930-х, монументаліст, графік, автор чудових робіт у царині декоративно-прикладного мистецтва. Ідеолог та один із засновників Асоціації революційного мистецтва України.   

Василь Теофанович Седляр народився на хуторі Христівка Зіньківського повіту Полтавської губернії в сільській родині. 

Отримавши чотирикласну освіту,  1915-19р.р. навчався  у  Київській художній школі.  1919-23р.р. – в Українській державній академії мистецтв (майстерня монументального мистецтва видатного художника, професора Михайла Бойчука).  Став одним із найближчих його соратників.

У 1926-27р.р. разом з Михайлом Бойчуком та його учнем Іваном Падалкою для ближчого ознайомлення із західноєвропейським мистецтвом відвідав Німеччину, Францію, Італію. 

У 1923-36р.р. очолював Межигірський художньо-керамічний технікум, викладав у Технологічному інституті кераміки і скла в Межигір'ї та Київському художньому інституті.   

Брав участь у стінописах Межигірського Художнього Керамічного Технікуму, Червонозаводського театру в Харкові та багатьох інших. Всі розписи були знищені радянською владою. Збереглася невелика частина картин:   «У школі лікнепу», «Портрет Оксани Павленко», «На току», частково — «Розстріл»; деякі ескізи.  

26 листопада 1936р. до відомого харківського будинку «Слово», де мешкали  письменники та художники, вкотре прийшли енкаведисти – цього разу по Седляра. Офіційно йому інкримінували участь в «українській  націоналістичній фашистській контрреволюційній  групі», агентом якої він нібито став під час закордонної подорожі. 

Мало не одразу художника перевезли до київської тюрми ГПУ-НКВД. У грудні Василь Седляр під тортурами  «зізнався», що є «активним учасником націонал-фашистської терористичної організації».  

 Окрім В.Седляра, були заарештовані  І.Падалка та інші «бойчукісти», в тому числі — сам М.Бойчук.   

13 липня 1937р. в Києві закрите судове засідання військової колегії Верховного суду СРСР рокувало Василя Седляра на смертну кару. Того ж дня він був розстріляний – разом з М.Бойчуком та І.Падалкою.

1 лютого 1958р. В.Т.Седляр був посмертно реабілітований – тим самим режимом, який його стратив.

У 2009р., в Національному музеї образотворчого мистецтва, відбулася перша персональна виставка художника. 

У грудні 2017 — січні 2018, в київському Мистецькому Арсеналі, тривала виставка робіт «бойчукістів»: «БОЙЧУКІЗМ. Проект «великого стилю». На виставці були представлені й роботи В.Седляра, а також світлини.

На одній з них – «бойчукісти» на косовиці у Межигір’ї. Усміхнені, білозубі та в білих шатах, серед буйних трав і розлогих дерев – красиві жінки й чоловіки щасливо дивляться у майбутнє, якого от-от  їх позбавлять…  

Олена Бондаренко,

 Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути