chrome firefox opera safari iexplorer

27 квітня 1816 року народився видатний архітектор Олександр Беретті

27 квітня 2018 о 08:53

Беретті — архітектор, без чийого імені уявити собі Київ просто неможливо.

Власне, варто говорити, напевне, про неоціненний внесок, що його зробили у розбудову Києва, перетворення його на столицю європейського зразка обидва талановиті Беретті: батько Вікентій Іванович та син Олександр Вікентійович.

На час, коли Вікентій та Олександр Беретті почали втілювати свої грандіозні київські проекти, у місті великих будівель не було взагалі. За винятком, хіба що, кількох церков, Маріїнського та Кловського палаців.

Вінченцо (Вікентій Іванович) Беретті народився 14 червня 1781 року. Походив з родини професора механіки, який переселився до Росії з Італії. Фахову освіту отримав у престижній Петербурзькій архітектурній академії, де навчався у відомих архітекторів Тома де Томона та Андріяна Захарова. Брав участь у спорудженні біржі та арсеналу, в реставрації Зимового палацу й Ісакіївського собору, його праці були відзначенні званням академіка ще й діамантовим перстнем — особистим подарунком імператора.

Але вся подальша долі та найбільші досягнення Беретті пов’язані з Києвом.

1834 р. Вікентій Беретті переміг у конкурсі на кращий проект будівлі Київського університету і став головним архітектором Комітету зі спорудження навчального закладу. 1842 р. будівельні роботи були завершені. Університетові судилося стати однією із найкрасивіших будівель Києва, осердям наукового, освітнього, культурного життя не лише столиці, а й цілої України, а з його ім’ям пов’язані імена Т.Шевченка, М.Старицького, М.Лисенка, М.Скліфосовського , Л.Ревуцького та багатьох інших видатних українців.

Перше університет був пофарбований – за наказом царя Миколи І – під дикий камінь, а згодом – у червоний та чорний кольори ордена Святого Володимира, чиє ім’я він став носити.

У 1841-42 рр. В.Беретті збудував також університетську обсерваторію (вул. Обсерваторна, 3).

В.Беретті планував звести навколо Миколаївського парку (нині парк Т.Шевченка) цілий архітектурний комплекс, центром якого мала стати споруда університету, однак ці плани, на жаль, не втілилися. – 1842 р. Вікентій Беретті помер.

Він устиг завершити також будівництво Інституту шляхетних дівчат (нині Центр культури і мистецтва на Інститутській,1-3), що на його спорудження уряд дав дозвіл 1834р. Тут, поблизу Інституту, була садиба, де мешкала родина Беретті.

На Хрещатику, точніше, на розі Бессарабської площі, був готель «Національ», що був спроектований і належав В.Беретті. В цьому готелі навесні 1846 р. зупинявся Т.Г.Шевченко.

Найталановитішим учнем Вікентія Беретті, безумовно, був його син Олександр. Саме він і завершував будівництво Святоволодимирського університету.

Олександр Вікентійович Беретті народився 27 квітня 1816 р. в Петербурзі. Успадкував від батька талант архітектора та природній художній смак.

О.Беретті був неперевершеним серед київських архітекторів, спілкуватися з ним мали за честь усі київські владці, в тому числі — генерал-губернатор Дмитро Бібіков.

Анатомічний театр Київського університету Св. Володимира. 1910 рік

За проектом О.Беретті 1851-53 рр. побудований Анатомічний театр — навчально-допоміжний заклад медичного факультету університету. Це був комплекс будівель на площі понад гектар, розташований на вул.Фундукліївській (нині Б.Хмельницького). На той час він вважався найкращим у Європі. Нині тут розташований Музей медицини.

У 1850—1852 рр. Олександр Беретті спроектував міську гімназію на Бібіковському бульварі (нині бульвар Тараса Шевченка). Якийся час тут було кадетське училище, а з 1857 р. – Перша класична гімназія. З 1959 р. це один із корпусів Київського університету.

На нинішній Європейській площі за проектом О.Беретті було побудовано розкішний готель «Європейський» (на цьому місці зараз — Український дім).

Будівля колишнього пансіону Лєвашової

Талантові Беретті-молодшого належать будинок пансіону Левашової на вул.Володимирській, 54 (нині тут розташовується президія Академії наук України); будівля Губернського дворянського зібрання (зараз на цьому місці – Будинок профспілок).

Правдива пам’ятка архітектури – власний будинок Олександра Беретті (вул. Володимирська, 35), де, крім житлових приміщень, була також його творча майстерня Пізніше інтер'єр будинку був оздоблений панно й ліпниною, а у XXст. його оформили хужожники В. Кричевський та О. Саєнко.

Окраса Києва – Володимирський собор. Перший проект розробили П.Спарро та І.Штром, його повністю переробив О.Беретті, в тому числі — збільшив у півтора рази розміри споруди. Однак під час будування виявилися певні інженерні помилки, почали тріскатися стіни. Беретті було відсторонено від роботи, її завершив у 1882 р. Н.Ніколаєв. Внутрішній розпис собору виконували знані хуждожники В.Васнецов, М.Врубель, М.Нестеров, М.Пимоненко, П.Сведомський, В.Котарбінський, а керував роботами мистецтвознавець і археолог, автор однієї з перших публікацій про творчість Т.Шевченка професор Адріян Прахов.

О.Беретті також завершував будівництво костьолу Святого Олександра, укріплення Золотих воріт.

В останні роки життя Олександрові Беретті дошкуляли підступи заздрісників та недоброзичливців, погіршувалося здоров’я. З другого поверху свого будинку архітектор сумно спостерігав, як будується Володимирський собор — за його талановитим проектом, та вже поза його участю.

Викладацька діяльність професора Святоволодимирського університету не давала відчуття повноцінної реалізації, хоча розмови зі студентами-архітекторами обнадіювали: підростає нове талановите покоління творчих людей.

Олександр Беретті помер 1895 р. Похований, як і його батько, на Байковому цвинтарі.

Будівля Дипломатичної академії

Чимало безсмертних творінь батька та сина Беретті й нині прикрашають столицю України. Так, В.І. Беретті — автор планування вулиці Володимирської і та Бібіковського (нині Т.Шевченка) бульвару, співавтор генерального плану Києва.

О.В. Беретті, крім уже названих, залишив українцям у спадок спланований ним університетський Ботанічний сад, будівлю реального училища (нині Дипломатична академія МЗС), Першу чоловічу гімназію (зараз гуманітраний корпус Київського Національного університету ім.Тараса Шевченка), а загалом – 23 споруди, якими справедливо пишається Київ.

Олена Бондаренко, Громадський рух «Рідна країна»

18 серпня

Інші дати
Василь Бородай 
1917–український скульптор, майстер станкової і монументальної скульптури. Лауреат багатьох премій. Роботи: меморіальний комплекс «Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр.», пам’ятник Лесі Українці в Маріїнському парку (Київ), пам’ятник Т. Шевченку (Нью-Йорк, США) та ін.
Розгорнути
18 серпня відзначають:
  • Всесвітній день бездомних тварин.
Розгорнути
Народився Олександр Кониський
(1836, с.Переходівка, Чернігівська область – 1900) - український перекладач, письменник, видавець, педагог, громадський діяч. Автор слів пісні «Молитва за Україну».
Боже великий, єдиний, Нам Україну храни, Волі і світу промінням Ти її осіни (Олександр Кониський)
Розгорнути