chrome firefox opera safari iexplorer

28 квітня 1865 року народився художник Микола Івасюк

28 квітня 2018 о 12:05
photo-lviv.in.ua

Пам’ятаєте картину «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ»? Оту, де обличчя людей  – урочисті  й радісні, де небеса – ясні й безмежні, де, здається, чути, як весело рипить сніг під кониками, перегукуються дзвони всіх київських церков і гармати раз-по-раз лунко вітають гетьмана та його військо?

Це найвідоміша робота художника Миколи Івасюка.

Його ім’я сяє серед тисяч зірок у небі українського Мистецтва. Його могила – серед багатьох українських могил у Биківні…

Народився Микола Івасюк у м. Заставні (нині Чернівецька область), в родині теслі та домогосподині. По закінченні школи  вступив до Чернівецької вищої реальної школи, в якій  професором живопису був перший на Буковині професійний український художник  Юстин Пігуляк. Саме він виплекав у Миколи любов до українського історичного живопису. 

М. Івасюк. В`їзд Богдана Хмельницького в Київ 1649 року

 19-річний Микола Івасюк став студентом Віденської академії і поставив собі за мету створити на полотні величний образ Богдана Хмельницького. 

М. Івасюк. Богдан Хмельницький

Закінчивши віденську академію, Івасюк -  один з кращих художників-випускників – дістав рекомендацію на навчання у Мюнхенській академії мистецтв. У Мюнхені доля звела його з польским баталістом Юзефом Брандтом, дружба з яким тривала багато років. Тут-таки молодий чоловік понайомився з сестрою свого місцевого товариша, закохався і невдовзі узяв з нею шлюб. А ще під час відвідин маєтку Брандта в Ороньську заприязнився з відомим художником, українцем за походженням, Іллею Репіним. Саме Репін порадив Івасюкові повернутится до України і розробляти історичну тематику.

Від 1897р. Івасюк мешкав у Чернівцях. Тут організував  художні курси при міському промисловому музеї, першу на Буковині художню школу для обдарованих дітей з бідних родин, якою керував до 1908р.  Вважав себе послідовником відомого українського художника Миколи Мурашка, який 1875р. створив Київську рисувальну школу. 

Іконостаси у Заставні, Кіцмані, буковинських селах, портрети, твори побутового жанру, а особливо — історичні картини М.Івасюка здобули широке визнання. Над полотном  «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ» митець працював аж 20 років і завершив його у 1912-му.  Нині картина  зберігається у  Київському державному музеї українського мистецтва.

Картина відображає  урочисте прибуття Богдана Хмельницького до Києва 2 січня 1649р... А саме – ті хвилини, коли гетьман зі старшиною через Золоті ворота наближаються до  Софіївського собору, де його зустрічають священики на чолі з єрусалимським патріархом Паїсієм і київським митрополитом Сильвестром Косівим.  

Очевидці переказують, що на початку минулого століття репродукція цієї картини була у Західній Україні мало не в кожній хаті.   

У своїй творчості М.Івасюк не раз звертався до козацької тематики.   «Богдан Хмельницький під Зборовом», «Битва під Хотином»,   «Богун під Берестечком» та інші роботи талановито відображають  нашу славну минувшину. Загалом упродовж свого життя Івасюк створив понад 500 полотен. Щоправда, де перебуває більшість із них, досі невідомо. Імовірно, в Канаді та Західній Європі – у приватних колекціях Австрії, Німеччини, Польщі, Румунії.   

Під час Першої світової війни — на початку вересня 1914р. — російське військо вступило до Львова. 18 квітня 1915р. німецько–австрійські війська відвоювали більшу частину Галичини. Росіяни, відступаючи, взяли  заручниками 50 відомих українських діячів, серед них і Миколу Івасюка. Оскільки був одружений з німкенею, його, як «німецького шпигуна», заслали до Ростова-на-Дону. Через два роки, звільнившись, художник повертається до   України, працює у Львові, Києві, Чернівцях.

1919р. Директорія УНР доручила М. Івасюку виготовити ескізи для поштових марок Української Народної Республіки. Художник створив малюнки восьми з 14 марок і загальне оформлення серії, названої «віденською» — за місцем її друку. Друкування марок завершили  31 травня 1921р... Але на той час Директорія вже не    керувала Україною, і марки як поштові знаки не використовувалися. 

М. Івасюк. Поцілунок

1925р. голова Раднаркому УРСР Влас Чубар запросив Миколу Івасюка та професора Євсевія Ліпецького до Києва — викладати   в Київському художньому інституті.  Є.Ліпецький від запрошення відмовився, Івасюка теж намагався відраяти. Але той до поради не дослухався, і наприкінці 1926-го разом з родиною переїхав до Києва. Взяв радянське громадянство, мешкав у Пущі-Водиці, Боярці, Ірпені. Від 1927р. працював у Всеукраїнському фотокіноуправлінні (ВУФКУ), створював художні плакати для фільмів, малюнки для журналу «Кіно». 

Згодом художник Василь Кричевський розповість, що сім’я Івасюків   дуже бідувала, а сам художник був страшенно розчарований  більшовицьким «раєм».

18 вересня 1937р.  до помешкання Івасюків вдерлися енкаведисти. Обшук, більше схожий на погром, жодних  результатів не дав. Проте художника заарештували і доправили до  Лук’янівської в’язниці.

14 листопада 1937р. Миколу Івасюка, звинуваченого в участі у  «націоналістичній терористичній організації» та «шпигунстві на користь Німеччини», засудили до розстрілу «з конфіскацією особистого майна».

Останні 11 днів життя художник Микола Івасюк провів у камері смертників. 25 листопада о 24.00 за ним прийшли кати. Івасюк, як і багато інших людей, безневинно замордованих у ті жахливі дні більшовиками, знайшов свій останній спочинок у Биківнянському лісі під Києвом.

1980р. Микола Іванович Івасюк був посмертно реабілітований «за відсутністю складу злочину».

Від 2013р. на Буковині премією імені Миколи Івасюка відзначають найкращі роботи художників і скульпторів, різьбярів і вишивальниць.

Підготувала 

Олена Бондаренко

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

 

 

15 жовтня

Інші дати
Народився Дмитро Луценко
(1921, с.Березова Рудка, Полтавська область – 1989) – український поет. Автор текстів низки відомих пісень ("Києве мій", "Фронтовики", "Сивина", "Не шуми калинонько", "Мамина вишня", Осіннє золото").
Грає море зелене, Тихий день догора. Дорогими для мене Стали схили Дніпра, Де колишуться віти Закоханих мрій... Як тебе не любити, Києве мій! (Дмитро Луценко)
Розгорнути