chrome firefox opera safari iexplorer

18 травня 1892 року народився український художник Костянтин Піскорський

18 травня 2018 о 14:30
UA Modna

Часом Піскорського називають «художником інших світів».  Його творчість, що  належить до періоду українського мистецтва 1920-х років, є справді унікальним явищем. 

Костянтин Піскорський  народився  у Києві, в родині  професора  Київського Святоволодимирського університету, доктора всесвітньої історії  Володимира Костянтиновича Піскорського та вчительки Зінаїди Захарівни Піскорської (з дому Андрієнко).

В дитинстві з батьками бував за кордоном – в Іспанії , Франції.

Отримав блискучу освіту, зокрема – юридичну, в Казанському та Київському університетах.  

 З початком Першої світової війни Костянтина мобілізували. Однак через слабке здоров’я не воював, працював санітаром у київському лазареті  № 6. Закінчив курси при Київському військово-окружному інтендантському управлінні, отримав звання чиновника резерву.

Від квітня 1916 р. служив в Управлінні інтендантської армії Південно-Західного фронту в Бердичеві. 

У січні 1917 р. К.Піскорського перевели до Києва, у березні 1918 р. комісували. Повернувся на роботу до банку. 

 За фахом юрист, К.Піскорський однак своїм покликанням вважав образотворче мистецтво. 27-річним вступив до Київської Академії мистецтв, на курс  професора Георгія Нарбута, на той час уже цілковито сформувався як самобутній художник. Полотна Піскорського  з успіхом експонувалися на Першій виставці профспілки художників Києва. 

К.Піскорський працював з аквареллю, бронзою та сріблом у стилі сецесії, футуризму та абстракції. Його філософські погляди, що знайшли відображення у мистецтві, спиралися на єдність релігії, філософії та науки.  

Життя талановитого художника було коротким, як спалах на набосхилі українського мистецтва: 1922р. Костянтин Піскорський помер від висипного тифу. 

У творчому доробку К.Піскорського —  близько ста графічних композицій, ілюстрацій до літературних творів, розписів по дереву. 

Майже 50 років по його смерті родина зберігала роботи митця вдома і в такий спосіб врятувала від знищення. Адже їх могла спіткати трагічна доля і внаслідок боротьби ревнителів соцреалізму з усім «інакшим», і під час нацистської окупації.  

У 1970-і роки з’явилися монографії та публікації  про творчість Піскорського. Його роботи експонувалися в Україні й за кордоном, у тому числі — на виставці «Український авангард» у Загребі 1991р.

Нині роботи  К.Піскорського зберігаються в Національному художньому музеї України, Музеї історії Києва. 

Олена Бондаренко

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

16 серпня

Інші дати
Річниця Зборівської битви
1649 – відбулася Зборівська битва – переможна битва козацької армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, з польським військом під командуванням короля Яна ІІ Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область). В результаті 18 серпня 1649 р. був укладений Зборівський договір, за умовами якого визнавалася самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини; на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб.
Розгорнути
Народився Микола Дашкевич
(1852, с. Бежів, Житомирської області – 1908) – український літературознавець, історик.  Автор праць про Івана Котляревського, дослідник українських дум, історії Галицько-Волинського князівства.
Розгорнути
Народився Іван Дряпаченко
(1881, с. Василівка, нині Чернігівська область – 1936) – український живописець, графік, колекціонер. Автор полотен «На озері», «Косарі», «Лелеки перед грозою», «Назустріч вечору», «Параска у святковий день».
«Нашої красуні Василівки я не проміняю на жодну Венецію. Садки й гаї, білі хатки й чарівна ріка української пісні !» (Іван Дряпаченко).
Розгорнути