chrome firefox opera safari iexplorer

21 травня 1861р. народився відомий український фізик Георгій Де-Метц

21 травня 2018 о 09:59
uk.wikipedia.org

Вчений світового рівня, незаперечний авторитет у галузі радіоактивності та рентгенографії, професор Де-Метц зробив величезний внесок у розвиток української науки.

Георгій Георгійович Де-Метц народився 21 травня 1861р. в Одесі, в родині інженера – бельгійського підданого. Середню освіту отримав у Миколаївській Олександрівській гімназії,  яку 1881р. закінчив із золотою медаллю. Восени того ж року вступив на математичне відділення фізико-математичного факультету Новоросійського (Одеського) університету, де одразу зробив вибір на користь вивчення фізики.   

1885р. дипломна робота Де-Метца «Нарис аномальної дисперсії світла в її фактах і теоріях» була відзначена золотою медаллю. По завершенні навчання  йому, як особливо обдарованому студентові, запропонували стипендію для підготовки до здобуття професорського звання. Впродовж двох років, до 1887-го, молодий фізик вдосконалює знання у Страсбурзькому університеті.    

Повернувшись до Одеси,  Де-Метц працює лаборантом на кафедрі фізики у рідному університеті, 1888р. отримує звання приват-доцента. Наступного року захищає магістерську дисертацію на тему «Механічні властивості олив та колоїдів».

1891р. Г.Де-Метц захистив дисертацію та отримав ступінь доктора фізики. Діставши призначення на посаду  професора Київського Свято-Володимирського університету, від 1892р.  викладав у цьому виші.  Від осені 1896р. працював у комітеті зі створення Київського політехнічного інституту.

1898р. Г.Г.Де-Метца призначають на посаду професора кафедри фізики КПІ.   

Впродовж багатьох років Г.Де-Метц завідував кафедрою Київського політехнічного інституту. 21 жовтня 1919 р. на засіданні Ради КПІ професора фізики Г. Де-Метца одностайно було обрано його ректором.

Зусиллями Де-Метца в унівеситеті Святого Володимира  був створений музей фізичних приладів, а в КПІ – музей — фізична лабораторія, в якій станом на 1 січня 1903р. налічувалося 1046 експонатів. На жаль, колекція не збереглася.

Протягом усього життя Г.Де-Метц досліджував теплові явища та радіоактивність. У 1906-17р.р. був видавцем і редактором науково-популярного журналу «Фізичний Огляд».   

Г.Г.Де-Метц — автор численних наукових праць у царинах молекулярної фізики, радіоактивності, теплових явищ. Саме він створив перший курс викладання фізики у середній школі. Також підготував низку підручників і методичних посібників для студентів.

Починаючи з  1929 р., Де-Метц видавав свої підручники українською мовою.  Українською 1931р. вийшла друком і його велика праця «Радіоактивність та будова матерії». 

Від 1934р. професор Де-Метц працював у педагогічному інституті.   

Помер видатний  вчений 9 березня 1947р. Похований на Лук’янівському цвинтарі у Києві. 

Підготувала Олена Бондаренко

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

16 серпня

Інші дати
Річниця Зборівської битви
1649 – відбулася Зборівська битва – переможна битва козацької армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, з польським військом під командуванням короля Яна ІІ Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область). В результаті 18 серпня 1649 р. був укладений Зборівський договір, за умовами якого визнавалася самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини; на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб.
Розгорнути
Народився Микола Дашкевич
(1852, с. Бежів, Житомирської області – 1908) – український літературознавець, історик.  Автор праць про Івана Котляревського, дослідник українських дум, історії Галицько-Волинського князівства.
Розгорнути
Народився Іван Дряпаченко
(1881, с. Василівка, нині Чернігівська область – 1936) – український живописець, графік, колекціонер. Автор полотен «На озері», «Косарі», «Лелеки перед грозою», «Назустріч вечору», «Параска у святковий день».
«Нашої красуні Василівки я не проміняю на жодну Венецію. Садки й гаї, білі хатки й чарівна ріка української пісні !» (Іван Дряпаченко).
Розгорнути