chrome firefox opera safari iexplorer

12 червня 1931 року народилася  Євгенія Мірошниченко

12 червня 2018 о 10:51
mus.art.co.ua

Вона входить до всіх переліків  найвідоміших українських жінок. Оперна співачка (лірико-колоратурне сопрано), народна артистка, лауреатка Державних премій, у тому числі – Шевченківської. Професорка, педагог, з-під чийого крила піднеслися до професійних вершин талановиті українські виконавиці.  Жінка, яка зачаровувала своєю красою  відомих чоловіків світу...

Євгенія Семенівна Мірошниченко народилася 12 червня 1931р.в с. Графське (згодом, у дусі часу — Перше Радянське) Вовчанського  району на Харківщині, у селянській родині. Її мати, Сусана Єгорівна, мала чудовий голос, тож передала свій дар трьом донькам, особливо – Жені.   

 У середині 1943р. батько Євгенії, танкіст Семен Мірошниченко, загинув на фронті. Родина бідувала. Тож коли 13-річна Женя дізналася, що в Харкові набирають дітей-напівсиріт до спеціалізованого ремісничого училища, вирушила туди. Отримала диплом слюсаря з ремонту радіоапаратури.

Якось, прибираючи  у кімнаті в гуртожитку, за звичкою співала. Випадково спів почув керівник  хору «Трудові резерви», запросив  дівчину до колективу.  Невдовзі Женя стала солісткою хору. До чергового жовтневого  ювілею   колектив, серед інших небагатьох, відібрали для участі у святковому концерті, що відбувався в московському Великому театрі. В залі були присутні тодішні радянські урядовці.  Голос юної виконавиці зачарував усіх, преса назвала її «українським соловейком».
 У 1951-57р.р. Євгенія Мірошниченко навчалася в консерваторії  ім.П.Чайковського. Жила напівголодно. Ходила на заняття у формених сукенці та шинелі,  виданих у ремісничому училищі. Менш талановиті, але заможніші колежанки дражнили її «ремеслом», усіляко кепкували й нарешті так дозолили, що дівчина вирішила піти з консерваторії. Та, дякувати Богові, втрималася…

По закінченні навчання дістала запрошення  з багатьох театртів: Одеського, Ленінградського, того ж таки Великого… Але сказала: «З України я нікуди не поїду!» І лишилася в Київському театрі опери і балету ім.Т.Шевченка, на сцені якого  дебютувала в партії  Віолети («Травіата» Дж.Верді).

1961р. стажувалася в міланській Ла Скала, у відомої співачки й педагога Ельвіри дель Ідальго. Тут Євгенії також пропонували залишитися. Однак вона повернулася до Києва.  

Згодом у житті співачки будуть інші, більш особисті, приводи виїхати за кордон. Сучасники переповідали, що  в талановиту і красиву приму Київської опери був закоханий кубинський диктатор Фідель Кастро. А сама Євгенія Семенівна уже в поважному віці зізнавалася, що коханням цілого її життя був румунський оперний співак Ніколае Херлеа: він навіть отримав від свого уряду дозвіл на одруження з Мірошниченко, однак Євгенія  не покинула рідну країну…

Окрім роботи в Київській опері, були численні гастролі в країнах Західної Європи, в Канаді, Японії, Китаї, на Близькому Сході.   

Від 1980р. Є.Мірошниченко викладала сольний спів у  Національній музичній академії України. Від 1990р. – професор. Серед її учениць – В.Степова, Н.Шелепницька, О.Нагорна, О.Терещенко та інші відомі виконавиці.

 Останні п’ять років свого життя Є.С.Мірошниченко  присвятила створенню в Києві Малої опери – на базі тодішнього клубу трамвайників.  Мріяла, що на цій сцені будуть поставлені рідко виконувані оперні твори, матимуть змогу експериментувати та вдосконалювати свою майстерність молоді музиканти і співаки. Однак задум остаточно вітілити не вдалося…

Восени 2008р. Є.С.Мірошниченко  в Німеччині зробили  онкологічну операцію.  Прогноз був оптимістичний, вона повернулася до викладацької діяльності.

Вночі на 27 квітня 2009р., перед Великоднем, видатна співачка раптово померла – відірвався  тромб… 

Євгенія Мірошниченко впродовж 40 років (1957-97р.р.) була провідною солісткою Національної опери України. Її вокальна майстерність і  талант актриси органічно поєднувалися, тож «на Мірошнмиченко» ходили не лише слухати, а й дивитися. Її найкращі оперні партії: Лючія («Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті), Цариця ночі («Чарівна флейта» В. А. Моцарта), Лакме («Лакме» Л. Деліба), Манон («Манон» Ж. Массне), Віолетта («Травіата» Дж. Верді) та багато інших. Знімалася в музичних фільмах («Українська рапсодія» С.Параджанова).

2016р. вул. Софії Перовської в Києві  була перейменована на честь видатної української співачки.

Підготувала Олена Бондаренко

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

17 жовтня

Інші дати
17 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день боротьби за ліквідацію злиднів
Розгорнути
Народився Володимир Жаботинський
(1880, м. Одеса – 1940) – єврейський письменник і публіцист, ідеолог та один з лідерів сіоністського руху.
Розгорнути
Народився Яків Головацький
(1814, с. Чепелі, Львівська область – 1888), український лінгвіст, етнограф, фольклорист, поет, священик і педагог. Співзасновник об»єднання «Руська трійця», співавтор збірника «Русалка Дністровая». Найважливіша праця «Народні пісні Галицької і Угорської Русі. кн. 1-4.»
Солоденька рідна мово, Як би-м тя рад вчути! Із глубини серця свого Рад би-м піснь добути. Проспіваю співаночки, Де-но які знаю, Як би-м учув голосочок Із рідного краю. (Яків Головацький)
Розгорнути