chrome firefox opera safari iexplorer

Через байдужість київської влади Україна може втратити унікальну пам’ятку історії

08 червня 2018 о 11:44
facenews.ua

Депутати Київради в черговий раз підтвердили своє цинічне ставлення до історичних пам’яток столиці. Такий висновок можна зробити з чергового засідання, на якому було провалене голосування за припинення інвестиційного договору із забудовником торгово-розважального центру на Поштовій площі, де в 2015 році знайшли залишки вулиці середньовічного Києва. Знахідка настільки цінна, що в іншій країні її б обнесли парканом і крім дослідників на територію нікого не допустили. Археологи вже розкопали на території 11 поховань та припускають, що саме цією вулицею люди йшли до місця Хрещення Русі. Тому недооцінити значення такого місця для України та її історії складно.

Відповідно до законодавства, перед тим, як щось будувати в історичній частині міста, потрібно провести розкопки. Інвестором розкопок на Поштовій Площі, згідно з журналістських розслідувань, стала компанія «Хенсфорд-ІМПЛЕКС ЛЛП» (вона ж згодом і припинила фінансування), якій належить «Хенсфорд-Україна», зареєстрована в Лондоні за адресою Бенфорд стріт 43. За тією ж адресою зареєстрована низка інших фірм, як-от ROSHEN UK LIMITED, WESTERTON COMMERCE LLP. Аналізуючи поіменне голосування стосовно збереження історичної пам’ятки, в очі кидається той факт, що з найчисельнішої в Київраді фракції «Солідарність» «за» проголосували лише 6 депутатів. Сумніви кому сьогодні вигідно залити бетоном артефакти середньовічного Києва не виникають.

Нагадаю, що міський голова Віталій Кличко неодноразово говорив журналістам, що історичну знахідку буде збережено, проте за 3 роки її спромоглись лише законсервувати, засипавши шаром ґрунту. Цікаво, що витрати в сумі 25 млн грн на проведення фіналу Ліги Чемпіонів депутати виділили в рекордні строки, а от питання збереження культурної спадщини всеукраїнського масштабу не можуть вирішити роками. Насправді все дуже просто, адже в рамках передвиборчої кампанії, на думку міської влади, все ж ефективніше витратити наші кошти з бюджету на проведення фіналу Ліги Чемпіонів, ніж на збереження сакральних для нації місць.

Олександр Федоренко

Голова київської міської партійної організації

Громадський рух «Рідна країна» 

Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути