chrome firefox opera safari iexplorer

Завод «Енергія» продовжує труїти киян

07 червня 2018 о 13:20
biz.nv.ua

Кожного року з приходом тепла мешканці лівого берега столиці починають страждати від багаторічної екологічної проблеми. Всім добре відомий сміттєспалювальний завод «Енергія», не зважаючи на обіцянки влади, продовжує труїти киян їдким запахом та отруйними викидами.

Про ситуацію загалом…

В Україні існує 4 сміттєспалювальних заводи: в Дніпрі, Харкові, Києві та окупованому Севастополі. З них функціонує лише один – збудований у 1987 році завод «Енергія» в столиці. Ситуація зі сміттям патова не лише в окремих областях, а по всій Україні. За даними експертів, країна продукує щороку близько 14 млн тонн відходів, а підприємства ще 434 млн тонн. Повній переробці підлягають лише 5,6%, і лише 1.4% спалює завод «Енергія». Решту відходів відправляють на полігони, які вже сьогодні займають територію у розмірі Данії.

Науковці неодноразово зазначали, що в разі звільнення території від сміття, землі потрібно 300 років, щоб відновитись.

Що відбувається в столиці?

Аби було зрозуміло масштаб екологічної проблеми, слід зазначити, що Завод «Енергія» не має ніякого відношення до сортування чи екологічної переробки сміття. В Україні на законодавчому і, особливо, на виконавчому рівні відсутня практика відділяти відходи, оскільки всі реформи в цій галузі відбулися лише на папері. Тому поки ми цього не робимо, єдиним виходом є спалення, а це означає викиди в атмосферу шкідливих і небезпечних речовин.

Мешканці прилеглих до заводу районів декілька разів звертались до влади про допомогу,оскільки наголошували, що часто хворіють на респіраторні захворювання та скаржились на неприємний запах. Міський голова Кличко неодноразово в рамках піар-кампаній приїжджав на завод і обіцяв повну модернізацію процесу спалення, заміну фільтрів та системи очистки викидів. Проте не слід забувати, що «Енергія» хоч і є у власності міста, та керує й фінансує його приватна структура КИЇВЕНЕРГО, тому будь-які обіцянки в цьому напрямі від влади є порожніми словами. Проблема також полягає в законодавстві, оскільки допустимий рівень викидів в Україні значно відрізняється від європейських, тому, фактично, завод не порушує жодних норм.

Для того,щоб владнати проблему зі сміттєспалювальним заводом в столиці, потрібно повернути, насамперед, завод під повний контроль міста. В такому випадку є можливість, не витрачаючи величезних коштів з міського бюджету, залучити іноземні інвестиції для модернізації заводу та впровадження європейських стандартів фільтрації. Але поки друзям влади вигідно експлуатувати завод для власних кишень, киянам доведеться дихати забрудненим повітрям.

Олександр Федоренко

Голова київської міської партійної організації

Громадський рух «Рідна країна» 

Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути