chrome firefox opera safari iexplorer

Михайло Колесса — основоположник українського етнографічного музикознавства

18 липня 2018 о 11:14
wikipedia.org

Видатний фольклорист і літературознавець,  композитор і музикознавець, основоположник українського етнографічного музикознавства, вчений-академік  зі світовим ім'ям, Ф. Колесса зробив неоціненний внесок у розвиток української фолькльористики і літературознавства.  Українська культура завдячує йому збереженням правдивих перлин народної творчості.

Філарет Михайлович Колесса народився у місті Добромилі (за іншою версією — в селі  Татарське, нині Піщани Стрийського району) на Львівщині.

На формування світогляду та музичні й фольклорні вподобання майбутнього музикознавця великий вплив мала його родина, зокрема – старший брат Іван, автор збірки «Галицько-руські пісні з мелодіями». За його напучуванням Ф.Колесса взявся збирати пісенну народну творчість, зайнявся обробкою народних пісень для хору та вокальних ансамблів.

У 1891—1892р.р. Філарет Колесса навчався у Віденському університеті,  1896р. закінчив Львівський університет.

Викладав у гімназіях Львова, Стрия, Самбора.  

1905р. вийшов друком «Огляд українсько-руської народної поезії» авторства Ф. Колесси — за сприяння Товариства «Просвіта». Праця стимулювала зацікавлення широкого загалу народно-пісенною культурою, розуміння її цінності.  

Влітку 1908р. Філарет Колесса здійснив фольклорну експедицію до Наддніпрянської  України. На Миргородщині  записав репертуар шести народних виконавців. У цій роботі йому допомагав Опанас Сластіон, а восени цього ж року долучилися Леся Українка та Климент Квітка. Метою було  оприлюднення кобзарських та лірницьких мелодій, що їх записували з допомогою фонографа.

 П'ятирічна праця  Філарета Колесси — весь записаний   матеріал — був виданий двома томами «Мелодій українських народних дум» у 1910 та 1913 роках.  

1918р. Ф.Колесса захистив дисертацію у Віденському університеті, отримав вчений ступінь доктора філології. Досліджував ритміку українських народних пісень, народні пісні Галичини, Волині, Лемківщини.

У 1922 — 1924р.р. викладав українські мову та літературу    в Українському таємному університеті  (Львів).

У жовтні 1939 р. був обраний депутатом Народних Зборів Західної України.

Від 1939р. — професор Львівського університету, від 1940-го — директор Львівського державного музею етнографії,  керівник львівського відділу Інституту мистецтвознавства, фольклору і етнографії Академії Наук УРСР.  

1947р. обраний депутатом Верховної Ради СРСР.

Брав участь у міжнародних конгресах фольклористів, музикознавців і філологів – у Празі, Варшаві, Відні, Антверпені.

Помер Ф.М.Колесса 4 березня 1947р. Похований у Львові, на Личаківському цвинтарі.

Основні праці Філарета Колесси: «Огляд українсько-руської народної поезії», «Ритміка українських народних пісень», «Мелодії українських народних дум», «Народні пісні з південного Підкарпаття», «Українські народні пісні на переломі 17-18 ст.», «Народні пісні з галицької Лемківщини», «Народні пісенні мелодії українського Закарпаття» та багато інших.   
Ф.Колесса – автор численних хорових творів та обробок українських народних пісень: «Вулиця», «Обжинки», «Гагілки», «Шкільний співаник».
У 1938р. Ф. Колесса видав унікальну книгу «Українська усна словесність» — на 643 сторінках «кишенькового» формату. Можна сказати, що це був перший  підручник з фольклору, хрестоматія  усно-поетичних текстів та нарис  курсу фольклору як предмету вивчення.

 У рукописному вигляді збереглася велика праця Колесси —  «Історія  української етнографії».

Філарет Колесса — композитор найповніше та найяскравіше виявив себе у хоровому жанрі. Західноукраїнські хорові колективи неодмінно мали у своєму репертуарі оригінальні хори композитора  на слова Т. Шевченка, Ю. Федьковича, О. Маковея, О. Олеся та інших поетів, а також  обробки українських народних пісень. Особливо популярною стала пісня на слова Тараса Шевченка «Якби мені черевики», що увійшла до всіх тодішніх музичних збірок, твиконувалася на всіх концертах і, до речі, виконується дотепер. Ще одна дуже відома пісня — «Марш українських стрільців» (на слова О. Маковея).

Досі виконуються також хори Ф.Колесси на слова Т.Шевченка «Ой умер старий батько», «Утоптала стежечку»,«Було колись на Вкраїні»; в'язанки пісень «Вулиця» «Обжинки», «Гагілки»; українські народні пісні для дітей у обробці відомого  композитора. 

Свій талант і любов до української музики, народної пісні Філарет Колесса передав синові: Микола Філаретович Колесса – відомий український композитор, диригент, педагог, засновник української диригентської школи.

Підготувала Олена Бондаренко,

Громадський рух «Рідна країна»

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути