chrome firefox opera safari iexplorer

125 років тому народилася велика артистка німого кіно Віра Холодна

09 серпня 2018 о 18:12
uamodna.com

9 серпня 1893 р.  в Полтаві, у родині нащадка старовинного козацько-старшинського роду Василя Левченка, народилася донька. Дівчинку назвали Вірою.

Рід Левченків, треба сказати, був вельми поважним. У «Малоросійському гербовнику» В.Лукомського та В.Модзалевського говориться про його засновника – Івана Левченка – та наводиться герб роду – щит, де на червоному полі – білий гриф.

Крім шляхетного походження, батько майбутньої великої актриси мав і добру освіту: закінчив Московський університет, відділення словесності. Мати – випускниця Маріїнського інституту шляхетних панянок.

Батько займався викладацькою працею, мама виховувала дітей: Віру (старшу), молодших Надійку та Софійку .

1895 р. помер дідусь, і бабуся покликала родину мешкати у неї в Москві. Тут Віра вступила до балетної школи Великого театру. Бабуся, жінка високого аристократичного походження, була категорично проти: мовляв, негоже дівчинці з такої сім’ї витанцьовувати перед публікою заледве не на голяса!                                                                                     Втім бабця, хоч і зціпивши зуби, та все ж дозволила онуці відвідувати  акторський гурток при Московському художньому театрі — звичайно, за умови, що це не шкодитиме відмінному навчанню в гімназії.  

1908 р. до Москви  на гастролі приїхала з Санкт-Петербурга зірка тодішньої сцени Віра Комісаржевська. Вірочка Левченко відвідала виставу за п’єсою  Габріеле д’Аннунціо «Франческа да Ріміні». Вистава була «про кохання», Комісаржевська грала  неперевершено,  Вірочка безтямно закохалася в театр.

А невдовзі, переглянувши фільм «Безодня», захопилася грою Асти Нільсен і  життям на екрані. 

1910 р. Віра закінчила гімназію. Під час випускного балу познайомилася з молодим юристом Володимиром Холодним. Незважаючи на очевидне несхвалення обома родинами, юна пара бере шлюб. Віра кохає чоловіка так сильно і віддано, що у «світі» називають її «рабою» Холодного.

1912 р. у подружжя народжується донечка Женя. Лікарі  після тяжких пологів порадили Вірі утриматися від народження другої дитини — принаймні на кілька років. Холодні беруть на виховання Володимирову племінницю – Нонну.  

У своєму середовищі вони були популярною парою. Красуня Віра – сіроока, темнокоса, з сяючою білою шкірою – привертала увагу чоловіків.  Її прихильності домагалися генерали й особи царської фамілії. Мистецькі вечори у привітнім домі Холодних відвідували К.Бальмонт і А.Бєлий, Л.Андрєєв, Ю.Балтрушайтіс, інші відомі літератори, художники та музиканти.

Слід сказати, що Володимир Холодний також походив зі шляхетної й освіченої  української родини. Ім’я одного з братів Холодних – Олексія, відомого українського вченого-ботаніка та фізіолога–носить нині Інститут ботаніки Академії Наук України. Григорій Холодний був секретарем  Українського видавничого товариства, заснованого у Москві М.Грушевським, згодом очолював Інститут української мови, 1929 р. був засуджений за справою «Спілки визволення України» , а 1938 р. розстріляний. 

На початку Першої світової Володимир Холодний пішов на фронт.  22-річна жінка залишилася з великою родиною на руках і…вирішила стати кіноартисткою. Через знайомих домовилася про зустріч з режисером В.Гардіним, попросила  взяти її на котрусь роль. Однак Гардін зауважив, що в кіно «потрібні артистки, а не красуньки». Але вона так промовисто розіграла німу роль жінки, яка прагне стати акторкою, що він передумав – і скерував Віру до режисера Є. Бауера. З перших ролей – у стрічках Бауера«Песнь торжествующей любви» та «Пламя неба» (1915р.) — Віра Холодна стала, як сказали б нині, мегазіркою.

Кожний фільм з нею був приречений на успіх. Закордонні та російські кінорежисери  і продюсери пропонували їй великі гонорари. Глядачі нетямилися від захвату. У Харкові, до прикладу, вони позривали двері й побили вікна в кіно «Ампір», аби лише потрапити на перегляд фільму за участю Холодної. Вона нікому не відмовляла в автографі – тож часом доводилося стояти годинами, щоб кожен з кількох тисяч шанувальників отримав її підпис – бодай на манжеті.

Аби подивитися на себе збоку, Віра, загримувавшись,    мандрувала з сестрою до якогось третьосортного кінотеатрика на околиці – й знову вкотре спостерігала той шал, який викликала її гра.

Упродовж 1915-19р.р. Віра Холодна зіграла – за різними свідченнями – від 40 до 80 ролей. Збереглося лише 5 та кілька уривків…

Віра стає, як часто трапляється із зірками, — законодавицею моди. Зачіска, сукні, капелюшки «а-ля Холодна» носять мало не всі жінки.  Змішуючи два парфуми – «Кеші» та «Троянди Жанміно» -  просто на шкірі, Віра отримує новий, лише їй притаманний, аромат. І жінки притьмом починають дошукуватися чарівного парфуму!..

Аж ось сталася катастрофа: владу в Петрограді та Москві захопили більшовики. Аристократія чкурнула до Києва, згодом – до Одеси, плекаючи надію,  що червоні туди не дістануться. Віра з донькою, мамою та  сестрою Софією також виїхали. Її чоловік з племінницею та Віриною сестрою  Надією залишився у Москві.

У Одесі Віра з успіхом концертувала. Подейкують, тут в неї закохалися двоє найвідоміших кримінальників – Мишко Япончик і Грицько Котовський. Був закоханий у Вірочку й Олександр Вертинський – навіть присвятив їй кілька віршів.

 8 лютого 1919 р. Віра Холодна давала концерт у місцевому театрі. Глядачі хукали в руки, сидячи у шубах і теплих пальтах. Артисти були вдягнені в легенькі концертні вбрання.  Крім того, в місті ще траплялися випадки  «іспанки» — грипу, який 1918р. у Європі забрав життя понад 6 мільйонів люду. До Віриної застуди, можливо, додався вірус тяжкого грипу. Незважаючи на зусилля найкращих одеських лікарів, велика артистка і маленька прекрасна  жінка Віра Холодна на дев’ятий день хвороби померла. Під вікнами ридала заледве не вся Одеса. За якийся час виринула  інша версія загибелі актриси – отруєння за наказом Л.Троцького.

Віру Левченко — Холодну поховали на одеському Першому Християнському цвинтарі.

1931 р. за наказом радянської влади на могилах розбили парк імені Ілліча…

Підготувала Олена Бондаренко, 

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

28 березня

Інші дати
Дмитро Гнатюк
1925 –  видатний оперний співак. Перший виконавець легендарних пісень «Два кольори» і «Києве мій». Соліст, а з 1988 р. – головний режисер Національного театру опери та балету ім. Т.Шевченка. Герой України.
Розгорнути
Олекса Гірник
1912 – український дисидент, політв’язень. У 60-ту річницю проголошення самостійності України Центральною Радою, 22 січня 1978 р., вчинив самоспалення біля могили Т.Шевченка на Чернечій горі на знак протесту проти русифікації. Герой України (2007, посмертно).
Розгорнути
Народився Юліан Бачинський
(1870, с.Новосілка Тернопільська область – 1940) - український громадський і політичний діяч, публіцист, автор праці «Україна Irredenta», в якій обґрунтував необхідність створення української незалежної держави.
"Вільна, велика, політично самостійна Україна, одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!". (Юліан Бачинський)
Розгорнути