chrome firefox opera safari iexplorer

15 серпня 1819 року народився Григорій Ґалаґан – людина з когорти великих українців

15 серпня 2018 о 12:38
wikipedia.org

Видатний громадський діяч, меценат, будівничий української освіти Григорій Павлович Ґалаґан народився в селі Сокиринцях Прилуцького повіту на Полтавщині (нині Срібнянський район Чернігівської області) у родині заможного дворянина. Славетний козацький рід, гідним нащадком якого став Григорій, заснував  полковник  Чигиринський та Прилуцький Гнат Іванович Ґалаґан.

Початкову освіту Григорій Ґалаґан отримав удома, вищу – в Санкт-Петербурзькому університеті. По завершенні навчання подорожував країнами Західної Європи, переймаючи досвід найсучаснішого сільського господарювання, що його згодом застосував у своїх численних маєтках.

1847 р. Григорій Ґалаґан очолив дворянство Борзенського повіту на Чернігівщині.

1858 р. увійшов до чернігівського губернського комітету із селянських справ, зокрема, займався питаннями покращення життя селян. Не раз організовував власним коштом допомогу селянам, потерпілим від неврожаю.

Активно домагався скасування кріпацтва, тож його запросили до участі в редакційній колегії з опрацювання селянської реформи. Після скасування кріпацтва був призначений одним із двох представників уряду до Чернігівського губернського комітету у справах селян,   вимагав цілковитого звільнення колишніх кріпаків від цензових обмежень у правах. Призначений царським указом на посаду віце-президента комісії з улаштування побуту селян Південно-західного краю при київському генерал-губернаторі, гідно працював на цій посаді — всупереч перепонам, що їх чинив генерал-губернатор М.Анненков, який цю комісію очолював.

З 1865 р. Григорій Ґалаґан активно зайнявся меценатством. Ініціював та фінансував створення гімназії в Прилуках, цілої низки народних шкіл. Підтримував власними коштами видання журналу «Київська старовина».

1871 р. створив перше в Україні ощадно-позикове товариство (ім.Павла Ґалаґана) в Сокиринцях для допомоги селянам-погорільцям та потерпілим через неврожаї.

1873–75 рр. Г.П.Ґалаґан очолював Південно-західний відділ Російського географічного товариства.

Дружні стосунки, щире листування пов’язували Григорія Ґалаґана з Т.Шевченком, П.Кулішем, М.Максимовичем, П.Житецьким та іншими відомими українськими літераторами і громадськими діячами. Він усіляко підтримував київську «Громаду», допомагав молодим талановитим людям у отриманні освіти, клопотався про їхнє працевлаштування.

Був одним із чільних засновників бібліотеки в Києві (нині Національна парламентська бібліотека України).
У грудні 1871 р. Г.П.Ґалаґан був обраний головою Прилуцького дворянства. Працював на цій посаді до 1882 р. і за цей час домігся значного збільшення бюджетного фінансування народної освіти, в тому числі – для гідної оплати праці вчителів.

1876 р. Григорій Павлович пожертвував свою садибу в с.Дігтярі для організації ремісничого училища.

У Прилуках завдяки йому були створені жіноча і чоловіча гімназії.

1880 р. був обраний почесним громадянином міста Прилуки.

У 1869 -82 рр. – голова З’їзду мирових суддів у Прилуках.

Справді вікопомним у житті Г.Ґалаґана стало 1 жовтня 1871 р. – цього дня у Києві відкрилася Колегія Павла Ґалаґана, створена коштом мецената і названа на честь його сина. Павло був єдиною дитиною у подружжя Григорія Павловича та Катерини Василівни (з дому Кочубей) і помер 16-річним.

У промові на відкритті Колегії Г.П.Ґалаґан зазначив: «Нам залишалося одне з двох: або віддатися цілковитій і безкінечній печалі, котрої, поза сумнівом, воліла душа, або, зжившися з печаллю, прагнути того, щоб наш бідолашний син продовжував жити в інших, у своїх ближніх і для своїх ближніх. Ми обрали останнє, і з цією метою заснована Колегія Павла Ґалаґана».

Половина учнів Колегії – 30 юнаків — походили з незаможних родин і отримували від мецената стипендію. На утримання Колегії Григорій Павлович передав великий будинок, велику суму грошей, кілька маєтків.

У Колегії викладали відомі вчені й педагоги Житецький, Шафранов, Нечипоренко,Науменко. Блискучу освіту і належне виховання отримали тут професори Покровський, Петрушевський, Малиновський, Кримський і багато інших відомих людей. На спробу уряду нагородити Ґалаґана за створення і підтримку Колегії він щиро образився і запропонував більше ніколи не порушувати цього питання.

Григорій Ґалаґан жваво цікавився літературою, а після його смерті було виявлено ще й осяжну збірку матеріалів з української етнографії.

1857 р. він видав «Южно-руські пісні з голосами». У «Київській старовині» 1882р. було надруковано розвідку Г.Ґалаґана (з передмовою П.Житецького) «Докладний опис малоруської вертепної драми в тому вигляді, в якому вона збереглася в селі Сокиринцях».

Григорій Павлович Ґалаґан помер 25 вересня 1888 р. в рідному маєтку Сокиринці. Там і був похований.

Упродовж усього життя він був дієвою людиною, залюбленою в життя, готовою прийти на допомогу всім, хто її потребував. Він і нині є правдивим прикладом безкорисливого служіння людині і рідній країні.

Підготувала Олена Бондаренко, 

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

19 листопада

Інші дати
День працівників гідрометеорологічної служби
Державна гідрометеорологічна служба, яка функціонує у складі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, відіграє ключову роль в отриманні даних про поточні та очікувані гідрометеорологічні умови, сучасний клімат, його можливі коливання та зміни в майбутньому, прогнозування та попередження стихійних гідрометеорологічних явищ.
Розгорнути
День скловиробника
Професійне свято працівників скляної промисловості не випадково збігається з днем народження видатного російського вченого М. В. Ломоносова. Михайло Ломоносов був творцем хімічного виробництва глазурі, скла, порцеляни. Розробив технологію і рецептуру кольорового скла, які він використовував для створення мозаїчних картин. Винайшов порцелянову масу.
Розгорнути
День пам’яті Петра Дорошенка
(1627, м. Чигирин, Черкаська область – 1698) – визначний український державний, політичний та військовий діяч, гетьман України (1665 – 1676). Провів ряд важливих реформ, створив постійне 20-тисячне військо, встановив на українському кордоні нову митну лінію і почав карбувати власну монету. Стратегічною метою всієї внутрішньої і зовнішньої політики - було об'єднання під своєю владою Лівобережної і Правобережної України.
Розгорнути
Народлася Катря Гриневичева
(Катерина Василівна Гриневич; 1875, м.Винники, Львівська область - 1947) – українська письменниця, громадська діячка. Автор збірки новел «Непоборні», повістей «Шоломи в сонці» та «Шестикрилець». Померла 25 грудня 1947 р. в Німеччині, у Берхтесґадені, Баварія, похована там же.
Розгорнути