chrome firefox opera safari iexplorer

Роман Купчинський — творець історії Українських Січових Стрільців

24 вересня 2018 о 10:12
uk.wikipedia.org

Його називають творцем  історії Українських Січових Стрільців. У своїх поезіях, прозі, а особливо – піснях – він відтворив шлях перемог і втрат, радісні  й сумні сторінки січової минувшини, сучасником та учасником якої він був сам. 

 Роман  Купчинський народився в с.Розгадові Бережанського повіту (нині Зборівський район) на Тернопіллі, в родині священника. У затишній оселі о.Григорія Купчинського незмінно лунали музика, пісні, оповіді з української історії.  Пізніше Роман згадуватиме:  «…я від ранніх літ слухав з приємністю коляд, гагілок, обжинкових і весільних пісень. У моїй родині спів і музика були традиційні – як по батьковій, так і по материній лінії. Мій батько співав гарним тенором, а по материній лінії в домі Підсонських гра на фортепіяні й гітарі дзвеніла в кожнім поколінні. Моя тітка Софія знаменито грала на фортепіяні. Була акомпаніяторкою молоденької, 16-літньої, Крушельницької, коли відбувся її перший публічний концерт…» 

Навчаючись у Перемишльській гімназії, а згодом – у Львівській духовній семінарії — Роман співав у хорі.

Коли став студентом університету, захопився спортом, входив до складу Товариства студентів вищих шкіл «Україна», був рекордсменом з метання диска та штовхання ядра, чемпіоном Галичини з легкої атлетики.

Будучи студентом, 1914р. одним з перших  вступив до Легіону Січових Стрільців, командував сотнею, служив  полковим ад’ютантом. Брав участь у боях, зокрема – і у відомій битві на горі Маківці. 1918р. очолював сотню вишколу УСС, 1919-го – піший полк Української Галицької армії, з яким брав Львів і пройшов увесь нелегкий бойовий шлях. Скрізь його супроводжувала вірна супутниця – гітара.

 У 1920-21р.р. був інтернований у польському таборі для старшини УГА в Тухлі.

По звільненні вивчав філософію у Віденському університеті  та Українському таємному університеті (Львів).

Впродовж 1924—1939р.р. Р.Купчинський вів постійну рубрику «Відгуки дня» у газеті «Діло» — друкував фейлетони під псевдонімом «Галактіон Чіпка».  Також співпрацював з газетами «Новий Час», «Неділя», «Господарсько-Кооперативний Часопис».

 Перший вірш Романа Купчинського був надрукований    1915р. у Відні, в часописі «Вісник Союзу визволення України».

Р.Купчинський був співзасновником і редактором львівського видавничого кооперативу  «Червона Калина», яка видавала щомісячний «Літопис Червоної Калини» та надрукувала 17 патріотичних календарів-альманахів.  

 1915р. разом Л.Лепким, М.Гайворонським, А.Лотоцьким, Ю.Шкрумеляком заснував  «Пресову Кватиру», завданням якої було збирати документи, фотографії, публікації  з історії УСС для створення архіву.   

1921р. у Львові вийшла друком і мала значний успіх драматична поема Р.Купчинського «Великий день», яку він написав у польському таборі. 

Серед найвідоміших прозових творів Р.Купчинського –  «стрілецький» роман-трилогія «Заметіль» (1928-33р.р.).   

 У 1933—1939р.р. Роман Купчинський очолював Товариство письменників і журналістів ім. І. Франка у Львові, під егідою якого влаштовував  літературні конкурси, творчі вечори, а 1935р.  – пишне дійство під назвою «Бал Української Преси».   

1939р., коли Червона армія рушила захоплювати Галичину, Р.Купчинський переїхав до Кракова. Тут працював в Українському видавництві. 

Наприкінці Другої світової війни емігрував до Німеччини, де займався  літературною творчістю, друкувався в українських виданнях.  А 1949р. назавжди оселився у  США – в м. Оссінгу неподалік  Нью-Йорка.

Вів рубрику «Відгуки дня» в українській  газеті «Свобода». 1952р. ініціював створення  Спілки Українських Журналістів Америки та певний час був її головою. Відновив діяльність    видавництва «Червона калина», працював у його дирекції.    

Писав вірші, тексти та музику пісень: загалом створив 84 патріотичні, ліричні, жартівливі, маршові твори.  Серед них – і відомий  славень «Боже Великий, Творче Всесвіту…»  

 Помер Роман Купчинський в м. Оссінгу 10 червня 1976р.

Варто зазначити, що найбільшої слави Р.Купчинський, безумовно, зажив своїми стрілецькими піснями. Чимало з них лунають і досі: «Як з Бережан до Кадри», «Заквітчали дівчатонька», «Як стрільці йшли з України», «Гей там, у Вільхівці», «Ой впав стрілець», «Ой шумить, шумить та дібровонька», «Човен хитається серед води», «Зажурились галичанки» (обробку останньої виконав М.Леонтович) та багатьма іншими.

Пісні «Не сміє бути в нас страху», «Ми йдемо в бій» стали бойовими маршами Української Повстанської Армії.

1941р. Роман  Купчинський написав пісню «Машерують вже повстанці» -  для куреня Романа Шухевича-Чупринки, майбутнього командувача УПА. 

Олена Бондаренко,

 Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

15 жовтня

Інші дати
Народився Дмитро Луценко
(1921, с.Березова Рудка, Полтавська область – 1989) – український поет. Автор текстів низки відомих пісень ("Києве мій", "Фронтовики", "Сивина", "Не шуми калинонько", "Мамина вишня", Осіннє золото").
Грає море зелене, Тихий день догора. Дорогими для мене Стали схили Дніпра, Де колишуться віти Закоханих мрій... Як тебе не любити, Києве мій! (Дмитро Луценко)
Розгорнути