chrome firefox opera safari iexplorer

11 лютого 1670 року народився козацький літописець Самійло Величко

11 лютого 2019 о 14:04
wiki.kspu.kr.ua

Літопис Самійла Величка фахівці вважають найповнішим та найдостовірнішим з усіх козацьких хронік.

Самійло Васильович Величко народився у с. Жуки (нині Полтавський район Порлтавської області) в козацькій родині. Батько Самійла  належав до  Першої сотні Полтавського полку. Був освіченою, мудрою, шанованою людиною, багато читав і сам мав велику книгозбірню.  У вільний час особисто займався синовою освітою, навчав його грамоті. 

Самійло вступив до одного з найповажніших у Європі навчальних закладів — Києво-Могилянського колегіуму. Навчався ретельно й успішно, досконало вивчив латину, польську та німецьку мови.  

1690р., по закінченні колегіуму, С.Величко отримав посаду канцеляриста у Генерального писаря Війська Запорозького Василя Кочубея. Крім писарювання, виконував у Кочубея такі-сякі «домашні справи». За короткий час Генеральний писар почав давати Величкові особливі доручення, в тому числі – секретні військові. Зокрема, доручав готувати послання московському цареві та зашифровані листи до Волоського господаря. На цій службі С.Величко перебував протягом 15 років. 

На початку 1705 г. увійшов до складу Генеральної Військової Канцелярії, працював упродовж 4 років старшим канцеляристом. Коли Василя Кочубея було страчено, залишився працювати у канцелярії — виконував особливі доручення, входив дло складу посольств гетьмана Івана Мазепи. 

1708р. Самійла Величка заарештували  та ув'язненили як людину з оточення Кочубея. 1715р. був звільнений – за припущенням, не без допомоги Кочубеєвого сина.

До канцелярської служби С.Величко вже не повернувся. Якийся час мешкав у Диканьці, потім переїхав до батьківського дому, в Жуки. Вчителював, писав, збирав книги та старовинні рукописи — переважно літописи, історичні та художні твори, оригінали документів. Використовував знайдене в роботі над літописом.

Цікавився політикою, поезією. Більшу частину часу проводив за книгами. Сучасники  зазначали, що саме через це був осліп. Втративши зір, диктував свою роботу писарчукам, яких наймав за рекомендаціями поважних людей.

Помер і був похований С.Величко у рідних Жуках.

Самійла Величка називають автором першого викладу історії козацької держави. Цей виклад відзначається науковістю, використанням великої кількості українських, польських, німецьких джерел, документів Генеральної канцелярї, до яких свого часу автор мав доступ. До того ж Величко послугувався текстами козацьких літописів, архівними матеріалами, розвідками іноземних істориків, народними переказами. Найважливішими і найдостовірнішими документами авторові служив Діаріуш (Щоденник) козацького літописця Самійла Зорки, козацькі «кронички» (хроніки), записи особистого писаря Б.Хмельницького.

Літопис Самійла Величка складається з чотирьох частин.

У першій —  «Сказание о войне козацкой з поляками через Зеновія Богдана Хмельницького…» — йдеться про події 1648–1659р.р. та певною мірою – про війну під проводом Якова Остряниці 1638р. 

Друга і третя частини — «Повествования летописная з малоросийских и иных отчасти поведениях собранная и зде описанная» — описує події 1660–1686р.р. та 1687–1700р.р. Тут міститься чимало власних Величкових описів  та висновків на основі документів Генеральної канцелярії.

Четверта частина складається з додатків (здебільшого документи XVIIст.)  

Свій літопис Самійло Величко створив  українською літературною мовою XVIII ст., з використанням  народної мови. Повного тексту не збереглося: перший том дуже пошкоджений, втрачені прикінцеві сторінки.

Науковці вважають літопис Величка одним із найдостовірніших  праць в українській історіографії  XVII – початку XVIIІ ст., найфундаментальнішим твором тогочасної історико-мемуарної літератури – поруч із Літописом Самовидця та Літописом Г.Грабянки.   

Вперше літопис був виданий Київською Археографічною комісією у 1848–1864р.р. під назвою «Летопись событий в юго-западной России в 17 в.».

«Рідна країна»

За матеріалами інтернет-видань

20 лютого

Інші дати
Ганна Затиркевич-Карпинська
1855 – українська актриса, майстер характерних і комедійних образів. Ролі: Риндичиха («По ревізії» М. Кропивницького), Ганна («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Лимериха («Лимерівна» Панаса Мирного).
Розгорнути
Народився Василь Барвінський
(1888, м. Тернопіль - 1963) - український композитор, піаніст, музикознавець, педагог, музичний критик, диригент.
Розгорнути
Народився Лев Ревуцький
(1889, с.Іржавець Полтавська область - 1977) - український композитор, педагог, музичний і громадський діяч. Автор кантати-поеми «Хустина», «Ода пісні», «Зима», «Монологу Тараса Бульби».
Розгорнути
Народилася Марія Пригара
(1908, м. Москва - 1983) - українська письменниця, перекладачка. Авторка поетичних і прозових книжок для дітей.: збірки оповідань за мотивами українських народних дум "Козак Голота", повісті "Михайлик - джура козацький", творів у 2-х томах та інше.
Розгорнути
Народився Улас Самчук
(1905, с.Дермань, Волинська область – 1987) - український письменник, журналіст і публіцист, громадський діяч.
«Розбудова України і організація українського народу – ось основні гасла нашого часу. Не якісь старі порахунки, нікчемне амбіціонерське розбиття, не групова закукуріченість… І не отаманщина. А солідарна, творча будуюча і організуюча праця. Праця всього народу, праця кожної творчої одиниці» (Улас Самчук)
Розгорнути