chrome firefox opera safari iexplorer

Історико-культурний заповідник «Більськ»

  • 38600, Полтавська область, с. Котельва, вул. Чапаєва, 21
  • (05350) 2-22-04
  • понеділок-п’ятниця з 8 до 17 год. Екскурсійне обслуговування у вихідні дні здійснюється за умови попереднього замовлення.
  • для дорослих – 3 грн., для дітей, студентів, пенсіонерів – 1,5 грн. Екскурсійне обслуговування – 30 грн.
Варто побачити: унікальний комплекс слов’янської доби – Блажківський скарб 1903 р., введений до наукового обігу В.О.Городцовим. Застібка з цього скарбу стала прототипом однієї з груп антропозооморфних фібул VII-VIII ст.
Про музей:

Історико-культурний заповідник «Більськ» створений 19 травня 2005 р. До складу археологічної території увійшли більша частина Більського городища скіфського часу, а також пам’ятки його округи, розташовані у межах Полтавської області. Північна частина городища і Куземинське укріплення розташовані у межах Сумської області.

Заповідник поки що перебуває на етапі становлення, експозиція заповідника знаходиться у стані формування. У складі заповідника працює археологічна експедиція, яка займається в основному археологічними розвідками і створенням планів пам’яток археології Більського городища і його округи.

Більське городище ототожнюється більшістю сучасних дослідників з містом Гелон, згаданим «батьком історії» Геродотом. Городище має площу близько 5 тис. га, воно простягається з півночі на південь на 11,5 км, найбільша відстань між крайніми західними і східними точками – 6 км. На території городища знаходиться с. Більськ і південна частина с. Куземин. Городище складається з Великого укріплення, а також Східного, Західного і Куземинського городищ. Останні займають миси на корінних берегах Ворскли і Сухої Груні (басейн Псла).

Археологічні дослідження Більського городища і пам’яток його широкої округи (території, віддаленої на 30-40 км від Більського городища) тривають понад 100 років. Розпочав їх у 1906 р. провідний археолог Росії кінця ХІХ – середини ХХ ст. В.О.Городцов. Найавторитетнішим дослідником городища є професор Харківського національного університету Б.А.Шрамко. 

Серед пам’яток округи Більського городища – найбільші майдани України – Розрита Могила та Скоробір. На території Більського городища і його округи знаходяться десятки поселень доби каменю, бронзи, раннього залізного віку, римського часу, раннього і розвинутого середньовіччя. З околиць і території городища походять не лише масова продукція, насамперед посуд, а й численні знахідки унікальних речей, багато з яких є продукцією античних майстрів (золотий перстень, посуд, дзеркало та ін.). Частина прикрас скіфського часу вироблялись на городищі місцевими майстрами (хрестоподібні бляхи, ромбічні бляшки). 

21 лютого

Інші дати
Ігор Шамо
1925 – український композитор. Однаково успішно виступав у цілком різних видах, формах і жанрах музичної творчості. Народний артист України. Автор музики до гімну столиці – пісні «Києве мій»
Розгорнути
Володимир Малик (Сиченко)
1921 – український письменник, автор пригодницьких та історичних творів: «Посол Урус-шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник», «Шовковий шнурок», що склали тетралогію «Таємний посол»; «Князь Кий», «Черлені щити» та ін.
Розгорнути
Міжнародний день рідної мови
«Рідна мова дається народові Богом, а чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів». Василь Захарченко
Розгорнути
Народився Дмитро Нитченко (Чуб)
(1905, м. Зіньків Полтавської обл. - 1999) - український письменник, педагог, громадський діяч. Активний представник української діаспори в Австралії. Автор збірки оповідей "Живий Шевченко", книжок "Стежками пригод" та "Слідами Миклухи-Маклая", багатьох оповідань, віршів, нарисів про подорожі.
Розгорнути
Народився Вікентій Хвойка
(1850, с.Семин, Чехія - 1914) - український археолог чеського походження. Відкрив пам'ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (4–3 тис. до н. е.).
Розгорнути
Народився Дмитро Мілютенко
(1899, м. Слов"янськ - 1966), український актор, народний артист СРСР. Ролі: Пузир ("Хазяїн" Карпенка-Карого), Хлопов ("Ревізор" Гоголя), Часник ("В степах України" Корнійчука).
Розгорнути