chrome firefox opera safari iexplorer

Музей Івана Гончара

  • вул. Івана Мазепи, 29 (метро «Арсенальна»)
  • (044) 288-92-68, 288-54-19
  • www.honchar.org.ua
  • з 10.00 до 17.00. Понеділок – вихідний.
  • для дорослих – 15 грн, для студентів, учнів, пенсіонерів – 3 грн. Кожної останньої п’ятниці місяця вхід вільний
Варто побачити: п’ять зразків народної картини «Козак Мамай», виставки народної ікони й народної картини, фотографії з альбому «Україна й українці».
Про музей:

Український центр народної культури «Музей Івана Гончара» уже півстоліття є своєрідною легендою, місцем, де зароджувалося шістдесятництво і де нині сучасна молодь відроджує автентичні народні традиції, хоча офіційне його відкриття відбулося 1993 року.

За 35 років подвижницької діяльності Івана Гончара постала збірка перлин народних старожитностей: близько 20 тисяч творів народного мистецтва XVI–ХХ ст., предметів традиційного побуту, стародруків. Серед них: унікальні колекції рушників, килимів та одягу (понад 3,5 тисячі); керамічні вироби – від макітер, горщиків та мисок до зооморфної пластики, іграшок і кахлів із різних гончарських осередків України (понад півтори тисячі одиниць); рідкісні зразки писанок, вироби з дерева, металу та скла, цінна колекція народних музичних інструментів.

Пріоритетною є добірка українських народних картин (зокрема, славнозвісних «Козаків Мамаїв») – понад тисячу одиниць, а також ікон народного письма (понад 700 експонатів).

Приватна бібліотека Івана Гончара налічує близько 3000 українознавчих видань, частина яких – стародруки («Апостол» 1625 р., «Октоїх» 1640 р. тощо) та рідкісні книги, що за радянських часів знаходилися переважно у «спецсховах» і за збереження бодай однієї з яких можна було потрапити до в'язниці.

Показати відгуки (0)

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

28 липня

Інші дати
День пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Київської Русі
Володимир-Василій I Святославич (958 ? — 1015) — великий князь Київський (980 – 1015). Хреститель Київської Русі, канонізований церквою.  
«Головне право його на вічну славу і подяку потомства полягає, звичайно, в тому, що він вивів Русь на шлях справжньої віри; але ім’я Великого належить йому і за справи державні» (Микола Карамзін про князя Володимира Великого).
Розгорнути
Загрузить Adobe Flash Player