chrome firefox opera safari iexplorer

Музей Івана Гончара

  • вул. Івана Мазепи, 29 (метро «Арсенальна»)
  • (044) 288-92-68, 288-54-19
  • www.honchar.org.ua
  • з 10.00 до 17.00. Понеділок – вихідний.
  • для дорослих – 15 грн, для студентів, учнів, пенсіонерів – 3 грн. Кожної останньої п’ятниці місяця вхід вільний
Варто побачити: п’ять зразків народної картини «Козак Мамай», виставки народної ікони й народної картини, фотографії з альбому «Україна й українці».
Про музей:

Український центр народної культури «Музей Івана Гончара» уже півстоліття є своєрідною легендою, місцем, де зароджувалося шістдесятництво і де нині сучасна молодь відроджує автентичні народні традиції, хоча офіційне його відкриття відбулося 1993 року.

За 35 років подвижницької діяльності Івана Гончара постала збірка перлин народних старожитностей: близько 20 тисяч творів народного мистецтва XVI–ХХ ст., предметів традиційного побуту, стародруків. Серед них: унікальні колекції рушників, килимів та одягу (понад 3,5 тисячі); керамічні вироби – від макітер, горщиків та мисок до зооморфної пластики, іграшок і кахлів із різних гончарських осередків України (понад півтори тисячі одиниць); рідкісні зразки писанок, вироби з дерева, металу та скла, цінна колекція народних музичних інструментів.

Пріоритетною є добірка українських народних картин (зокрема, славнозвісних «Козаків Мамаїв») – понад тисячу одиниць, а також ікон народного письма (понад 700 експонатів).

Приватна бібліотека Івана Гончара налічує близько 3000 українознавчих видань, частина яких – стародруки («Апостол» 1625 р., «Октоїх» 1640 р. тощо) та рідкісні книги, що за радянських часів знаходилися переважно у «спецсховах» і за збереження бодай однієї з яких можна було потрапити до в'язниці.

Показати відгуки (0)

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути
Рідна Черкащина Рідний Київ Рідна Хмельниччина Рідна Житомирщина
Загрузить Adobe Flash Player