chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні відзначаємо 156 років від дня народження Бориса Грінченка

09 грудня 2019 о 06:30

 

У 1891 р. Грінченко спільно з Миколою Міхновським, Іваном Липою, Миколою Вороним та іншими діячами заснував славнозвісне Братство Тарасівців, що чи не першим обґрунтовувало ідею цілковитої самостійності України. З 1904–го став одним з лідерів новоствореної Української демократичної партії. Невдовзі очолив Українську радикальну партію.

Обстоював поширення української мови у школі та в установах, укладав перші українські підручники і читанки. Один з організаторів і керівників товариства «Просвіта». Він провадив соціологічні дослідження: які книги народ розуміє і потребує, які книги варто видавати. А тоді організував єдине на підросійській Україні видавництво книжок українською мовою, де видано близько 50 назв накладом до 200 тисяч примірників.

Автор фундаментальних, але досі маловідомих етнографічних, мовознавчих, літературознавчих та педагогічних праць, історичних нарисів. Укладач знакового чотиритомного «Словаря української мови».

Сергій Єфремов писав: «У яку галузь українознавства не заглянеш — зустрінеш там Бориса Грінченка».

Можливо, саме завдяки йому стоїть зараз пам’ятник Шевченкові перед Київським університетом.

Одним з найяскравіших творів Б. Грінченка є вірш «Землякам, що раз на рік збираються на Шевченкові роковини співати гімн» (1898 р.).

ЗЕМЛЯКАМ

 

Ще не вмерла Україна,

Але може вмерти:

Ви самі її, ледачі,

Ведете до смерти!

 

Не хваліться, що жива ще

Наша воля й слава:

Зрада їх давно стоптала,

Продала, лукава!

 

Ваші предки торгували

Людськими правами,

Їх продавши, породили

Вас на світ рабами.

 

Не пишайтеся ж у співах

Ви козацьким родом:

Ви — раби, хоча й пани ви

Над своїм народом!

 

Україна вам не мати:

Є вам інша пані,

Зрадним прадідів нікчемних

Правнуки погані.

 

Тільки той достойний щастя,

Хто боровсь за його,

Ви ж давно покірні слуги

Ледарства гидкого.

 

Ви ж давно не люди — трупи,

Без життя і сили,

Ваше місце — кладовище,

Ями та могили.

 

Як живі покинуть мертвих,

Щоб з живими стати,

“Ще не вмерла Україна!”

Будемо співати.

 

Як живі покинуть мертвих,  —

Прийде та година,

Що ділами, не словами,

Оживе Вкраїна!

 (1898 р.)

 За матеріалами www.umoloda.kiev.ua та www.komora.zbir.info

29 березня

Інші дати
Марія Вольвач
1841 – українська поетеса, письменниця, громадсько-культурна діячка.
Розгорнути
Народилася Марійка Підгірянка
1891 – Марійка Підгірянка (Марія Ленерт-Домбровська) – українська поетеса, педагог. Авторка збірки поезій «Відгуки душі», поеми «Мати-страдниця», книжок для дітей «Вертеп», «Святий Миколай на Підкарпатській Русі», «Малий Василько», «Кравчиня Маруся», «Юркова мандрівка», «Зайчик і Лисичка», байок, казок, пісень, загадок.
«Спіть, діточки, спіть, Віченька стуліть ! Дрібен дощик стукотить, Вікнам казку гомонить… Дрібен дощик пада там, А тут тихо, тепло нам. При матусі рідненькій, У світличці чистенькій. Спіть, діточки, спіть. Віченька стуліть» (Марійка Підгірянка)
Розгорнути