chrome firefox opera safari iexplorer

25 жовтня: це цікаво знати

25 жовтня 2018 о 00:04

«…Коли вже поверне на теплу годину?
Коли вже човни зацвітуть на Десні?
А то прилетять жайвори на Вкраїну –
І страшно, коли не впізнають її.»
Галина Кирпа

У народі 25 жовтня вшановували Прова та Андроника. Колись цього дня визначали погоду на наступні дні. Якщо зірки яскраві – до морозу, якщо у тумані – до відлиги.

Існувало повір’я: народжені цього дня дивилися на свою зорю: чи не впала вона, чи не змахнув її Андрон-вартівник, котрий «небосхил замітає, ключем височінь відмикає».

За церковним календарем 25 жовтня вшановують мучеників Прова, Тараха і Андроника; преподобних Косму, творця канонів, єпископа Маюмського, та Амфілохія, ігумена Глушицького; мученицю Домніку; святого Мартина Милостивого, єпископа Турського.

Іменинники 25 жовтня:

Кузьма, Мартин

Ім’я Кузьма у перекладі з грецької означає «окраса». Люблять порядок. У житті зазвичай досягають значних успіхів, особливо, якщо керуються якоюсь ідеєю. Їх люблять друзі та жінки. Бояться самотності.

25 жовтня народились:

1885 – Карпо Трохименко – український художник. Автор циклу картин «Моя рідна Батьківщина», розписів церков.

1920 – Султан Амет-Хан – видатний військовий льотчик кримськотатарського походження. Двічі Герой Радянського Союзу (1943, 1945), підполковник (1946), заслужений льотчик-випробувач СРСР (1961). Здійснив понад 600 бойових вильотів, особисто збив 30 і в складі групи – 19 літаків ворога. Виступав проти депортації, за права кримськотатарського народу.

1939 – Василь Скуратівський – український письменник, журналіст. етнограф. Автор книг «Берегиня», «Вінець», «Український рік», «Мамина молитва» та ін.

Події 25 жовтня:

1921 — розпочався Другий зимовий похід армії УНР під командуванням Юрка Тютюнника.

1938 – засновано Національну спілку художників України.

Чи знаєте ви, що:

Про чай

  • Всі сорти зеленого та чорного чаю робляться з рослини Camellia Sinensis.
  • Ви можете видалити з напою 80% кофеїну, якщо заллєте чай окропом, почекаєте 30 секунд і зіллєте рідину. Після цього можна залити чай свіжою порцією окропу і заварювати 5 хвилин.
  • Перша згадка про використання чаю відноситься до 4 століття нашої ери. Вчені при цьому вважають, що чай почали пити багато століть тому у Східній Азії. Там він використовувався у медичних цілях, у вигляді сушеного листя, з додаванням цибулі, м’яти, апельсина й імбиру. Заварювати чай окропом стали під час правління династії Мінг (14–17 століття). Таким чином, вживання чаю у сучасному сенсі почалося менше 700 років тому.
  • До 18 століття в Європі вважали, що зелений і чорний чай робляться з різних рослин – китайські виробники приховували секрет їх виготовлення. Чайні рослини почали поставлятися з Китаю тільки на початку 19 століття, разом з рецептами з виробництва чаю. Трохи пізніше англійці виявили дикорослий чай в Індії, який отримав назву Camellia Sinensis. З цієї рослини отримують як чорний, так і зелений чай.
  • Виготовлення чорного чаю відрізняється від зеленого тим, що зелений чай перед окисленням обробляється паром, щоб знищити ензими. Ці ж ензими при окисленні чорного чаю змінюють його колір до чорного і надають відповідний «чайний» смак. Близько 75% чайного листя у світі перетворюються на чорний чай, решта 25% – в зелений.
  • Чай вирощується в основному в п’яти країнах – Китаї (майже 80% зеленого чаю), Індії (в основному чорний), Шрі-Ланці (часто званої Цейлоном, батьківщина чаю Ліптон), Японії (різні екзотичні чаї) і Тайвані (різні сорти зеленого чаю).

«Рідна країна»

На світлиніробота Карпа Трохименка «Т.Г. Шевченко на Чернечій горі», 1954 р.

Розділи: Календар

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути