chrome firefox opera safari iexplorer

9 жовтня: це цікаво знати

09 жовтня 2019 о 00:39

Столоначальники, убивці, сутенерики,
Раби раба і служники слуги,
Сини російської імперської істерики,
Самодержавної нещадної нудьги,
Всесвітнє падло і вселюдська гнусь,
Здихайте у своїй зачиненій конурі!
Повстала у вогні, в пожежі, в герці й бурі
Вкраїна інша й інша Русь…
Микола Бажан

За народним календарем 9 жовтня – день Івана Богослова. У народі говорили, що Іван Богослов благословляє землю, що готується до зими. У цей час в Україні здебільшого вже закінчувалися польові роботи. Залишилося прислів’я: «Хто не посіяв до Богослова – не варт доброго слова».

Іоанна Богослова шанували як захисника подорожніх. У народі Іоанну молилися перед відправленням у довгу дорогу, оскільки вірили, що будь-яка дорога тісно пов’язана з нечистою силою. Особливо не варто було покидати домівку після заходу сонця. Працювати 9 жовтня дозволялося тільки у першу половину дня, після обіду всі мали відпочивати.

Окрім цього підмічали, якщо на Богослова дощ зі снігом – у січні тричі йтиме дощ; сонячно і тепло – червень буде дощовий і холодний.

За церковним календарем 9 жовтня вшановують апостола, євангелиста Іоана Богослова; святого Тихона, патріарха Московського і всієї Руси; преподобного Єфрема Перекомського, Новгородського.

Іменинники 9 жовтня:

Іван, Охрім, Тихін.

9 жовтня народились:

1904 – Микола Бажан – український письменник, філософ, громадський діяч, перекладач, організатор і видавець багатьох універсальних видань. Автор творів «Майстер залізної троянди», «Політ крізь бурю», «Розмова сердець», «Клятва», переклав українською мовою «Витязь в тигровій шкурі» Шота Руставелі.

«О земле юрб і добр, о земле сил і дій, Я кожну яв твою зв’яжу і відокремлю В єдиній складності твоїй. Тебе до пня, до дна тебе й до краю Всю вичерпать і розітнути суть! Тебе, немов мету і жертву, розкриваю Й не можу до кінця збагнуть, Бо мудрости й буття неісходима путь.» (Микола Бажан)

9 жовтня відзначають:

  • Всесвітній день пошти.

Події 9 жовтня:

1655 – гетьман Богдан Хмельницький переміг війська Речі Посполитої під Городком.

1731 – Російська імперія анексувала Казахстан.

1874 – створено Всесвітній поштовий союз. Цього дня, починаючи з 1957 року, відзначається Всесвітній день пошти.

1928 – у Львові засновано греко-католицьку Богословську академію.

1944 – вийшов указ НКВС/НКДБ «Про заходи із посилення боротьби з оунівським підпіллям і ліквідації озброєних банд ОУН у західних областях України».

1968 – почався великий судовий процес над тими, хто 25 серпня 1968 р. вийшов на Красну площу в Москві з лозунгами: «Руки геть від ЧССР!», протестуючи проти радянської окупації Чехословацькою Соціалістичної Республіки.

1975 – академіка Андрія Сахарова проголошено Нобелівським лауреатом.

1989 – у СРСР визнано право працівників на страйк.

1991 – зареєстровано Союз молодіжних організацій України, створений замість розпущеного комсомолу.

Чи знаєте ви, що:

Слово пошта має латинське коріння. Спочатку воно позначало станцію для обміну коней або кур’єрів.

Українська пошта бере початок з Київської Русі та налічує понад тисячу років. У X столітті існував «повоз» – обов’язок населення надавати коней «від стану до стану» для княжих гінців і слуг. У XIII столітті з’явилися перші поштові станції, а до XV–XVI ст. поштовий зв’язок встановився по всій Русі.

Історія київської пошти починається з 1669 р., коли на Подолі організували двір для приймання пошти і утримання коней. Спочатку листи доставляли кур’єри. З 1835 р. пошту почали відправляти каретами, з 60-х років ще й пароплавами по Дніпру, а з 70-х – залізницею. У 1913 р. у Києві було тринадцять поштово-телеграфних установ, вивішено близько 150 поштових скриньок. Штат Київської контори налічував 460 службовців. Кореспонденцію доставляли 138 листонош (1916 р.).

«Рідна країна»

Розділи: Календар

19 квітня

Інші дати
Мар’ян Крушельницький
1897 – український актор, режисер. Один із фундаторів українського театру.
Розгорнути
Народився Марко Бараболя (Рознійчук Іван Федорович)
(1910, с.Ділове Закарпатська область - 1945) - український письменник-сатирик, «королем закарпатського гумору» називали його сучасники.
«Не сумуйте, полонини ! Засихайте, сльози! Зацвітайте, черемшини! Смійтесь, верболози» (Марко Бараболя)
Розгорнути