chrome firefox opera safari iexplorer

«Він врятував нас від чуми». 22 грудня 1744 року народився  видатний український вчений-епідеміолог Данило Самойлович

22 грудня 2018 о 14:57
Gazeta.ua

Переважна більшість російських наукових світил, як відомо -   іноземці. У свою чергу, переважна більшість цих іноземців – вихідці з України.

От і про Данила Самойловича у російських джерелах знаходимо, що він був «російським медиком і засновником російської епідеміології».

Ми ж достеменно знаємо, що Данило Самійлович Самойлович  був одним з тих українців, які становлять окрасу і гордість нації. Це про нього 1993р.було знято  документальний фільм «Він врятував нас від чуми».

Данило Самойлович (Сушковський) народився 22 грудня 1744р. в с.Янівка (нині Іванівка ) на Чернігівщині, в родині священика о.Самійла Сушковського.   

Навчався у Чернігівському колегіумі, затим — у Київській академії (вступаючи до академії, змінив прізвище на Самойлович).

1765р. закінчив Петербурзьку адміралтейську шпитальну школу, куди був відібраний як кращий студент академії.

1767р. отримав звання лікаря.    

Під час російсько-турецької  війни 1768-74р.р. впродовж двох років перебував на фронті в якості полкового лікаря. Уславився тим, що в його полку був значно нижчий, порівняно з іншими, рівень  захворюваності та смертності.

У 1770-71р.р. Данило Самойлович та його співвітчизник -українець Петро Погорецький брали участь у подоланні епідемії чуми в Москві – Самойлович очолював протичумну комісію та керував чумними шпиталями.

1776р. Д.Самойлович на власні гроші поїхав навчатися до Страсбурзького та Лейденського університетів. 1780р. захистив докторську дисертацію з акушерства, першим з лікарів тодішньої  Російської імперії  видав за кордоном свою дисертацію та інші наукові праці. Зокрема – в Парижі  вийшли друком роботи Самойловича в царині профілактики, діагностування та лікування чуми.

Великий вчений був обраний членом Паризької, Марсельської, Тулузької, Діжонської, Мангеймської, Туринської, Падуанської та інших (усього 13) хірургічних академій. Працював у Західній Європі до 1783р.

У 1784—1799р.р. Д.С.Самойлович очолював боротьбу проти чуми в Криму, Одесі, Херсоні, Єлисаветграді, Кременчуку.  За організацію протичумних заходів у 1785р. став колезьким радником. 

Був засновником першого в Україні  та всій Російській імперії медичного наукового товариства — «Зібрання медичного в Херсоні» (1784р.) 

У 1789—1800р.р. працював губернським лікарем на Катеринославщині та у Таврії, головним лікарем карантинів у Південній Україні, головним інспектором Чорноморської медичної управи.

1787р. графу Г.Потьомкіну доповіли, що велика і самовіддана праця Самойловича на ниві подолання епідемій заслуговує відзначення  орденом св.Володимира. Однак Потьомкін, якого глибоко зачепили кпини Самойловича з бутафорських приготувань  до візиту цариці – «потьомкінські села» — звелів ордена не давати.

Данило Самойлович першим у світі встановив, у який спосіб поширюється чума: через заражені предмети або безпосередній контакт з хворим. До нього вважалося, що хвороба передається через повітря (теорія міазматичного походження чуми). Вчений розробив і перевірив на практиці спосіб щеплення від чуми ослабленою вакциною (прищепив собі матеріал, що був узятий від людини, яка одужувала від чуми); винайшов сучасні на тоді засоби протичумних заходів: у 1771р. він почав застосовувати дезінфекцію речей, що належали хворим на чуму, насамперед – одягу.

Завдяки розробкам Д.Самойловича  та їхньому успішному застосуванню в Херсоні та Кременчуку, де він очолював боротьбу з епідемією, рівень одужання хворих був надзвичайно високим, що викликало велику зацікавленість у наукових колах Європи.  Його праця «Опис чуми, що була у Херсоні в 1784 році», де медик зробив докладний клінічний опис чуми, була перекладена у Західній Європі. 

Варто згадати, що Д.С.Самойлович є автором і першої праці про сказ: «Нинішній спосіб лікування з настановою як можна простому народу лікуватися від гризні скаженої собаки і від покусання змією».

Також Д.Самойлович разом з українськими вченими-медиками С. Андрієвським, П. Шумлянським, О.Шумлянським, М. Тереховським розробив  методику та навчальні програми для медичних шкіл.

У листопаді 1804 р. Д.С.Самойлович інспектував шпиталі, лазарети, аптеки у Миколаєві, Херсоні, Бериславі, Севастополі, Акмечеті, Таганрогу. За підсумками відрядження підготував докладну доповідь з пропозиціями, як поліпшити стан справ у цій сфері.

Видатний український науковець і медик-практик Д.С.Самойлович помер 4 березня 1805р. в Миколаєві. 

Він справді врятував Україну і Європу загалом від чуми. Це не перебільшення.

Олена Бондаренко

19 жовтня

Інші дати
Богдан Гаврилишин
1926 – видатний український економіст. Член Римського клубу, фундатор економічного форуму в Давосі. Багаторічний директор МІМ-Женева. Засновник Міжнародного Інституту Менеджменту в Києві.
Розгорнути
Народився Сергій Васильківський
(1854, м. Ізюм Харківської обл. - 1917) - український живописець, якого називали «поетом українського малярства». А ще про нього писали: «Васильківський у живописі – це Шевченко в літературі». До речі, саме Васильківському належать одні з найвідоміших портретів Кобзаря.
Розгорнути
Народився Ігор Свєшніков
(1915, м. Київ — 1995) – археолог, доктор історичних наук. Понад 20 років проводив розкопки на місці Берестецької битви, результати яких узагальнені в монографії "Битва під Берестечком". Автор монографій про культури шнурової кераміки та шаровидних амфор, путівника по заповіднику "Козацькі могили".
Розгорнути