chrome firefox opera safari iexplorer

28 січня: це цікаво знати

28 січня 2019 о 00:05

«Малоросійство – це не політика і навіть не тактика, лише завжди апріорна і тотальна капітуляція.»
Леся Українка

У народі 28 січня називали Павлів день. Традиційно, цей день вважався не дуже щасливим. Якщо людина народжувалася 28 січня, то, зазвичай, її намагалися одягати у одяг із льону та клали пучечок льону під подушку, щоб відвести погані сни. Льон тут використовувався як оберіг.

У давнину, щоб дізнатись погоду, спостерігали за небом. Якщо зірки сильно блискотять, то бути морозу, а якщо вони тьмяні, то буде тепло. Якщо з півночі приходили хмари, то відлиги не чекали. А сніговий буран вдень на Павла передвіщав міцний мороз вночі.

За церковним календарем 28 січня вшановують преподобних Павла Фівейського та Іоана Кущника; пресвятого мученика Пансофія; преподобних Прохора та Гаврила Сербських.

Іменинники 28 січня:
Прохор, Іван, Гаврило, Павло, Олена.

28 січня народились:

1854 – Володимир Високович – паталогоанатом, бактеріолог та епідеміолог. Основоположник харківської школи бактеріологів. Започаткував Київську школу мікробіологів, один із засновників Київського санітарно-бактеріологічного інституту. Створив у Києві перші в Росії курси підвищення кваліфікації лікарів з патанатомії (1907), сприяв організації жіночих медичних курсів.

1884 – Василь Масютин – український художник, скульптор, графік, майстер гравюри, медальєр.

Серед мистецького доробку – 63 медальйони (українські князі, гетьмани, діячі культури), скульптурні погруддя в дереві П.Скоропадського, П.Конашевича-Сагайдачного, Б.Хмельницького, П.Дорошенка, І.Мазепи, Г.Сковороди, Т.Шевченка, Ф.Прокоповича та ін. Створив графічні портрети Симона Петлюри, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи.

1903 – Юлій Мейтус – український композитор єврейського походження. Автор 17 опер («Гайдамаки», «Украдене щастя», «Ярослав Мудрий» та ін.), близько 300 романсів на слова Лесі Українки, Івана Франка, Тараса Шевченка, Андрія Малишка, Павла Тичини та ін.

1911 – Семен Брауде – український радіофізик і радіоастроном. Академік АН УРСР (з 1958 р.). Засновник радіоокеанографії та декаметрової радіоастрономії.

1951 – Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України. Генерал-майор Збройних Сил України. Герой України.

28 січня відзначають:

  • День відкриття Антарктиди.
  • День захисту персональних даних.

Події 28 січня:

1920 – виставою В. Винниченка «Гріх» у Вінниці відкрився Український драмтеатр імені Івана Франка (тепер Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка).

1992 – Верховна Рада України затвердила синьо-жовтий стяг Державним Прапором України.

2010 – Президент України Віктор Ющенко указом про вшановування учасників боротьби за незалежність України у ХХ ст. визнав воїнів УПА учасниками боротьби за незалежність України.

Чи знаєте ви, що:

Синьо-жовті поєднання отримали логічне оформлення як національні кольори українського народу в ХІХ–ХХ ст.

Після того, як перервалася своєрідна традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, що перебувала у складі Російської імперії, питання про національні символи не порушували.

Першу спробу створити жовто-блакитний прапор із двох горизонтальних смуг приблизно такої ж форми, як діючий, здійснила Головна Руська рада, яка почала боротьбу за відродження української нації.

У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше замайорів жовто-блакитний прапор. Започатковану ідею підхопили різні спортивно-просвітянські організації, зокрема відомі в усьому слов’янському світі так звані «Соколи». Для проведення першого крайового зльоту у Львові (1910) спеціально було виготовлено жовто-блакитний прапор.

Відтоді й починається широке використання прапора – спершу на західноукраїнських землях, а згодом і на Лівобережній Україні.

Особливого розмаху ці процеси набули під час святкування 100-літнього ювілею від дня народження Т.Г. Шевченка. Жовто-блакитні прапори супроводжували урочистості не лише в Україні (як Правобережній, так і Лівобережній), а й у Москві, Петербурзі, Оренбурзі, Омську, Відні, Празі, Варшаві, Кракові та інших містах.

Поштовхом до поширення жовто-блакитної символіки стала Лютнева революція 1917 р. в Росії, після якої національно-визвольний рух вийшов на новий рівень.

22 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки.

13 листопада 1918 року синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Його було затверджено на Підкарпатській Русі, а у 1939-му – в Карпатській Україні. Під цим прапором населення Західної України зустрічало Червону Армію у вересні 1939 року.

Синьо-жовті поєднання барв остаточно оформилися як єдинонаціональні на початку ХХ ст.

Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо, або синій колір як символ миру, та жовті пшеничні лани, або символ достатку – жовтий колір.

До речі:

  • Цікаву версію щодо походження синіх і жовтих кольорів висунув історик та мовознавець зі Львова Б. Якимович. На його думку, слово «хохол» монгольського походження і складається з двох частин: «хох» – синій, блакитний, небесний, «улу» (юлу) – жовтий.
  • Про те, що поєднання синьо-жовтих кольорів властиве Україні свідчить і той факт, що Данило Галицький, засновуючи на честь свого сина Лева місто Львів (перша згадка 1256 р.), подарував його жителям герб, на якому зображено золотого лева на синьому тлі. А прапори зазвичай виготовлялися відповідно до кольорів герба тієї чи іншої землі або країни. (з сайтуat.ua)

«Рідна країна»

Розділи: Календар

21 вересня

Інші дати
21 вересня відзначають:
  • День винахідника і раціоналізатора України.
  • День фармацевтичного працівника України.
  • День миру.
  • Міжнародний день миру.
Розгорнути
Народився Леонід Кисельов
(1946, м. Київ - 1968) - український поет, прозаїк, перекладач. Посмертні збірки: "Стихи. Вірші", "Последняя песня. Остання пісня", "Тільки двічі живемо".
Розгорнути
Народився Петро Ніщинський (Байда)
Український композитор, перекладач. автор музичної картини "Вечорниці" до драми Т. Шевченка "Назар Стодоля". Перекладав твори античних класиків ("Антігона" Софокла, "Одіссея" Гомера).
Закувала та сива зозуля Раннім ранком на зорі. Ой, заплакали хлопці-молодці, Гей, гей, там на чужині В неволі, в тюрмі... Вони плакали, гірко ридали, Свою долю викликали: "Ой, повій, повій Та буйнесенький вітре, Та й понад море, Та винеси нас із кайданів, з неволі В чистеє поле, Та понеси на Вкраїну, Гей, гей, нас на Вкраїну... А на Вкраїні — там сонечко сяє, Козацтво гуляє, гуляє і нас виглядає, Нас виглядає!" По синьому морю Байдаки під вітром гуляють, Братів, щоб рятувати, Запорожці чимдуж поспішають.
Розгорнути
1648 – Богдан Хмельницький розбив польську армію в битві під Пилявцями
Українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз з матеріальними цінностями. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 млн. злотих. В результаті Пилявської битви польську армію було розгромлено, повністю звільнено Волинь і Поділля, створились сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель.
Розгорнути