chrome firefox opera safari iexplorer

1 лютого: це цікаво знати

01 лютого 2019 о 00:06

«Ти лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть».
Ліна Костенко

Почався відлік останнього місяця зими, про який у народному прислів’ї мудро підмітили: «Лютневий сніг весною пахне!» До прийняття християнства останній місяць зими завершував у нас річний цикл. Адже новий рік наші предки відзначали у перші дні весни. Це ж стосувалося і давніх римлян, тому в них назва третього місяця зими у перекладі означала «очищення» (фебруаріс).

В Україні ж офіційно закріпилася за цим місяцем назва «лютий». Адже це – пора вітрів, морозів, снігів та відлиг.

У народі вірили, якщо на Макарія була ясна погода чи капало зі стріхи, то очікували ранню весну: «Якщо крапель – то у весну ранню вір». А ось якщо вечором на небі було багато зірок, то зима ще довго обіцяла протриматись. Якщо на Макарія кружляла заметіль, то вірили, що ще довго буде така погода.

Цей день називали ще Громовицею, оскільки це єдиний день зими, коли може статись гроза.

За церковним календарем 1 лютого вшановують преподобного Макарія Великого, Єгипетського; святителя Марка, архієпископа Ефеського; преподобного Макарія, посника Києво­Печерського; преподобного Макарія, диякона Києво­Печерського; блаженнго Феодора, Христа ради юродивого, Новгородського; преподобного Макарія Римлянина, Новгородського; мученицю Євфрасію, діву; преподобного Макарія Олександрійського; святителя Арсенія, архієпископа Керкирського; преподобного Антонія, стовпника, Марткобського.

Іменинники 1 лютого:
Федір, Макар, Сава, Антон, Арсен, Єфросинія.

1 лютого народились:

1824 – Гнат Галька – український етнограф та фольклорист. Праці: «Народний празник Купала», «Названня місяців», «З народних казок».

1828 – Петро Кішка – матрос, герой Кримської війни, легендарний розвідник.

1897 – Євген Маланюк – український поет, літературознавець. Учасник визвольних змагань. Офіцер Генштабу Армії УНР.
«Можна смерть лиш смертю здолати, Тільки в тім таємниця буття. І зерно мусить вмерти, щоб дати В життєдавчому житі – Життя». (Євген Маланюк)

1902 – Оксана Лятуринська – українська поетеса, скульптор, живописець. Авторка збірок «Гусла», «Княжа емаль» та ін. Створила пам’ятник полеглим (1932), погруддя Т.Шевченка, С.Петлюри.

1930 – Микола Бідняк – український художник, лауреат Шевченківської премії, член Національної спілки художників України та Світової асоціації митців, що малюють вустами чи ногами.

Події 1 лютого:

1664 – армія короля Яна II Казимира була змушена зняти облогу з Глухова. Ця подія стала початком важкого відступу польсько-литовської армії. Великий похід короля провалився. Річ Посполита втратила Лівобережну Україну.

1930 – Ухвала ЦВК і СНК СРСР «Про заходи щодо зміцнення соціалістичного перевлаштування сільського господарства в районах суцільної колективізації і по боротьбі з куркульством». Початок масової колективізації.

Чи знаєте ви, що:

Назва СІЧЕНЬ походить від слова «січа». У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. Цей промисел називався січа. До цього перший місяць року мав й інші назви: студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій.

Назва ЛЮТИЙ закріпилася за місяцем у кінці 19 століття. Адже він люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети – все це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень, зимобор, криводоріг, казибрід, межень (межа між зимою та весною).

Назва БЕРЕЗЕНЬ закріпилась за місяцем у середині 19 століття. Походить від назви промислу – березол (заготівля березового попелу, що використовувався для виготовлення скла). До цього часу місяць називався март. У народі його звали: крапельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик.

КВІТЕНЬ носить свою назву з 16 століття. Саме в цей час земля починає квітувати. В ужитку були й інші народні назви: краснець, лукавець, дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає «сонячний».

ТРАВНЕМ останній місяць весни став у 20-му столітті. До цього він звався май – від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його називали: пісенник, місяць-громовик, травник.

ЧЕРВЕНЬ походить від слова «червець». Саме в цей час з’являється сокоживна комаха – кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її також продавали сусіднім державам. До цього місяць звався: кресень, гедзень, червивий місяць, гнилець, ізок (коник).

ЛИПЕНЬ – дуже давня назва місяця. Походить від слова липець (липовий мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. В народі його іноді називали білець (час, коли вибілювали полотно), грозовик, дощовик.

СЕРПЕНЬ – від слова серп. Це знаряддя, яким жали зернові. Інші назви, що існували в народі, також про жнива свідчили: копень, густар, хлібочол, жнивець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха, спасівець, барильник.

Назва ВЕРЕСНЯ прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте верес – цінна медоносна рослина. Був цей місяць також ревуном, заревом, сівнем, бабським літом та покрійником.

ЖОВТЕНЬ – час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник. А також паздерник – від слова паздер, тобто костриця. У цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).

Назва ЛИСТОПАД прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України – дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.

ГРУДЕНЬ – від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами ґрунтовки замерзали. Їздити такими дорогами було важко – заважали замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим. (Із сайту blog.i.ua)

«Рідна країна»

Розділи: Календар

19 квітня

Інші дати
Мар’ян Крушельницький
1897 – український актор, режисер. Один із фундаторів українського театру.
Розгорнути
Народився Марко Бараболя (Рознійчук Іван Федорович)
(1910, с.Ділове Закарпатська область - 1945) - український письменник-сатирик, «королем закарпатського гумору» називали його сучасники.
«Не сумуйте, полонини ! Засихайте, сльози! Зацвітайте, черемшини! Смійтесь, верболози» (Марко Бараболя)
Розгорнути