chrome firefox opera safari iexplorer

27 лютого: День пам’яті Івана Богуна

27 лютого 2019 о 12:14
myukraine.org.ua

Ім’я кальницького полковника Івана Богуна оповите  легендами, уславлене в думах і піснях. Талановитий полководець і відважний вояк, Богун став справжнім символом  боротьби українського народу проти польського гноблення. 

Іван Богун належав до найближчих соратників гетьмана Богдана Хмельницького – разом з Максимом Кривоносом, Мартином Пушкарем, Матвієм Бороховичем, Данилом Нечаєм, Іваном Ганжею, Михайлом Кричевським…

Від перших битв 1648р. у  Визвольній  війні  під проводом Б.Хмельницького – під Корсунем і Жовтими Водами – Богун став правдивим побратимом гетьмана.

Брав участь у боях армії Хмельницького під Львовом. На початку 1649р. — полковник подільський, наприкінці року – полковник вінницький. 

Полк Івана Богуна, захищаючи Брацлавщину та Вінничину, першим узяв на себе удар ворога і затримав просування поляків Україною.  Польське військо взяло Вінницю в облогу, і два тижні Богун зі своїми козаками  мужньо обороняли місто і замок, ра-по-раз  здійснюючи вилазки за міські стіни та  розтрощуючи  ворожі загони.

У боях під Вінницею Іван Богун виявив здібності видатного воєначальника.  Під час оборони міста у березні 1651 р. всі мешканці підтримували свого полковника,  який незмінно був у перших лавах захисників. Коли на допомогу підійшли полки Мартина Пушкаря та Йосипа Глуха, поляки кинулися врозтіч. А Богун після перемоги зажив великої слави.

 29 квітня — 1 травня 1651р. І.Богун штурмував Кам’янець-Подільський, а в середині травня  його військо захопило Корець.   

У трагічній битві під  Берестечком полковник Іван Богун врятував українську армію. Це була одна з найбільших битв Визвольної війни, коли проти армії Богдана Хмельницького поляки виставили  все своє військо, включно зі слугами, яким видали зброю — понад 150 тисяч душ – на чолі з самим Яном Казимиром. 

18 червня розпочався жорстокий бій. Впродовж двох днів козаки мали перевагу. Та 20 червня, в день, коли армія Богдана Хмельницького мала здобути рішучу перемогу, союзник гетьмана, кримський хан Іслам Ґерай  разом з усім своїм військом залишив поле бою – за свідченням сучасників, «втік ганебно».  Б.Хмельницький кинувся навздогін татарам, щоб їх зупинити, але хан звелів затримати гетьмана і тримав, поки не дістав великого викупу . Татари пішли потоптом Україною, вбиваючи й беручи в полон людей, грабуючи й нищачи все на своєму шляху.

Хмельницький не зміг повернутися до свого війська, бо воно опинилося в польському оточенні з трьох боків, а з четвертого були жахливі болота. Десять днів козаки хоробро тримали оборону.  26 червня поляки почали з артилерії обстрілювати козацький табір. Козацькі гармати били у відповідь. Були величезні втрати з обох боків. В обмін на можливість вийти з оточення поляки вимагали, щоб козаки видали своїх полковників, віддали  полкові хоругви і гармати.  30 червня 1651р., у найтрагічніший час, в оточеному таборі козаки обрали своїм гетьманом Івана Богуна.   

Стало відомо, що поляки мають намір  обійти козацький табір з тилу, загатити річку Пляшеву, підняти рівень води і затопити табір.  Тоді Богун вирішив виводити військо болотами. Вночі гатили твань, чим було: возами, діжками, мішками, сідлами, одежею…

Третина війська вийшла з облоги. 300 героїв  прикривали відступ. Поляки пішли в атаку.  

Козакам пропонували помилування, якщо вони складуть зброю. З презирством вони відкинули умови ворога і геройськи загинули в нерівному бою.

І все ж завдяки залізній  волі, енергійності та спокійній упевненості  Івана Богуна основна частина українського війська була врятована. Богун привів до Хмельницького десятитисячний корпус козаків, створений ним з населення Побужжя. 

Наступного 1652 р. козаки здобули перемогу в бою біля гори Батіг, що тривав 22-23 травня. Загинули майже все польське військо і його верхівка. Із 40 тисяч вояків врятувалося втечею лише кілька тисяч.    

У результаті  перемоги Правобережна Україна була цілковито звільнена  від польських військ.  

У березні 1653 р. польський король Ян Казимир знову вирушив до України з великим військом, командувати яким доручив  С.Чернецькому, знаному своєї страшною жорстокістю. Чарнецький захопив і зруйнував Прилуки, Погребище, Ілинці й швидко пересувався вглиб України, лишаючи за собою руїни.  

Але Богун із значно  меншим військом заманив ворога під Монастирище (нині – райцентр на Вінничині). Тут 21 березня відбувся вирішальний бій. Ось як про нього розповідає літописець Григорій Граб'янка: «Богун, відібравши кілька сот добрих козаків, нарядив їх у татарську одежу і наказав напасти з боку поля. Накинулися вони на поляків з гуком татарським, а ті подумали, що це татари прийшли козакам на підмогу і не тільки від Монастирищ відступили, а й з України повтікали, полишивши козакам обоз і все майно».  

І. Богун переможно водив козацькі полки в похід на Молдавію, брав у оточення  під Жванцем польських найманців, хоробро бився з татарами, які дістали у польського короля дозвіл брати український люд у полон.

Поляки не раз намагалися переманити Богуна на свій бік, пропонуючи йому високі військові звання та великі маєтки, однак український герой залишався непохитнимм.    

Після смерті Богдана Хмельницького 1657 р. в боротьбі за гетьманство переміг супротивник Москви Іван Виговський, якого підтримав Богун. 

1660 р. І.Богун разом з І. Сірком очолили народне повстання проти гетьмана, який відновив польський гніт.  

В 1661 р. Богун готує нове повстання проти  польських загарбників. 1662р. його заарештували поляки та    ув'язнили у Марієнбурзькій фортеці, але через рік король    звільнив Богуна, і той, повернувшись до України, став наказним гетьманом та вирушив у похід проти поневолювачів.   

1664 р. поляки взяли в облогу Глухів — останнє місто перед московським кордоном.  Протягом місяця, доки тривала облога, І. Брюховецький, разом з московським воєводою Ромодановським, зібрав військо, плануючи завдати удару полякам. Ян Казимир дізнався, що І. Богун має таємні зв'язки з Брюховецьким і Ромодановським.  27 лютого 1664р., як зазначає М.Костомаров,  військовий суд у Новгороді-Сіверському рокував Богуна до смертної кари, й  його було розстріляно. Однак є інша версія, за якою під час засідання військової ради  Богуна хотіли заарештувати, але він чинив опір і був убитий.

Але як би не було насправді, один з найвідважніших  козацьких полководців Іван Богун став жертвою  політичної ситуації в розділеній навпіл Україні.   

Підготувала Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

23 серпня

Інші дати
23 серпня відзначають:
  • Європейський день пам’яті жертв сталінізму і нацизму.
  • Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі та її ліквідації.
Розгорнути
Народився Анатолій Перепадя
(1935, с. Попелак Херсонської обл. - 2008) - український перекладач із французької, італійської, португальської, іспанської, каталонської мов. Перекладав твори Сервантеса, Пруста, Сент-Екзюпері, Камю та ін.
Розгорнути
Народився Осип Маковей
(1867, м.Яворів, Львівська область – 1925)український письменник, публіцист, редактор багатьох періодичних видань, педагог та громадсько-політичний діяч.
«Тихий сон по горах ходить, Не шуміть, ліси зелені, За рученьку нiчку водить. Спати йдіть, вітри студені. I шумлять ліси все тихше, Най малята сплять здорові, Сон малих звiрят колише. Най їм сняться сни чудові. (Осип Маковей)
Розгорнути