chrome firefox opera safari iexplorer

15 березня виповнюється 170 років від дня народження видатного українського етнографа Володимира Шухевича

15 березня 2019 о 07:12
lviv1256.com

Рід Шухевичів з давніх-давен був знаним і шанованим у Галичині. 

Володимир Осипович Шухевич (творчий псевдонім – Шумило) також уславив свій рід — як етнограф, краєзнавець, громадський діяч. 

Народився Володимир Шухевич у селі  Тишківцях Коломийської округи (нині Городенківський район на Івано-Франківщині), в родині священика і літератора  о.Осипа Шухевича та Анни Кульчицької зі старовинного шляхетського роду гербу Сас. 

По закінченні  у 1876р. Львівського університету  вчителював у Львові.  У 1902—1908рр. працював хранителем фондів у Музеї Дідушицьких, де заснував відділи  етнографії та природничих наук.  Ініціював створення культурно-просвітницьких і мистецьких організацій: «Руська бесіда», «Боян», Музичне товариство ім. Миколи Лисенка, Союз співацьких і музичних товариств (разом з А.Вахнянином); також очолював їх, а для товариства ім.М.Лисенка побудував будинок.

Один із засновників товариства «Просвіта». Входив до Наукового товариства ім.Т.Шевченка;   Австрійського товариства природознавства;  Етнографічного товариства Чехословаччини.

Був засновником і редактором дитячого журналу  «Дзвінок», редактором журналу  «Учитель», газети «Дзеркало»; співредактором   часописів «Зоря» та  «Діло». 

Відомий також своєю плідною етнографічною діяльністю. Організував численні етнографічні експедиції на  Гуцульщину, а на основі зібраних матеріалів  написав  п’ятитомну працю «Гуцульщина», в якій  ґрунтовно  та фахово висвітлив гуцульські звичаї, обряди, особливості побуту, фольклор.

Автор кількох навчальних посібників, серед яких – підручник з хімії для учнів середньої школи, «Веснянка: Читаночка для малих і старих», а також  надзвичайно популярних у народі брошур на зразок: «Дещо про здоровлє, або як треба жити, щоб устеречись хороби».  

Фундаментальна праця В.Шухевича «Гуцульщина» була високо поцінована його сучасниками.  Так,  Іван Франко у різних публікаціях називав працю Шухевича «чудовою», а в статті «Огляд праць над етнографією Галичини в XIX ст.» зазначив, що «…Володимир Шухевич звертає головну увагу на вистудіювання Гуцульщини з кожного погляду і являється головним впорядчиком етнографічного відділу на крайовій виставці 1894 р... Початок його монографії з численними ілюстраціями про гуцулів привернув увагу дослідників».  

Звертаючись до професора Шухевича по допомогу під час укладання і редагування «Словника української мови», Борис  Грінченко пише колезі: «Ваша велика коштовна праця «Гуцульщина» —  надзвичайно дорогий і багатий матеріал до словаря».

Ще один відомий український письменник — Осип Маковей — написав В.Шухевичу: «Своєю «Гуцульщиною» Ви зайняли одно з найповажніших місць в історії нашої етнографії».

Помер В.О.Шухевич 10 квітня 1915р. у Львові, в  будинку на вулиці Собіщизни (тепер вул.Довбуша).

Тут, у цьому будинку, 30 червня 1907р. у його сина Осипа-Зеновія  та невістки Євгенії народився син Роман, якому судилося стати одним із найвизначніших  борців за волю України — Головнокомандувачем Української Повстанської Армії.

У достойних дідів – славні онуки.

Підготувала Олена Бондаренко

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

26 січня

Інші дати
Михайло Жизневський
Активіст Євромайдану та журналіст, член Самооборони Майдану. Член організації УНА-УНСО, проживав у Білій Церкві. Загинув під час протистоянь на вулиці Грушевського в Києві. Герой України (посмертно)
Розгорнути
Народився Павло Кошиця (Порай-Кошиця)
(1863, с. Кирилівка, нині с. Шевченкове Черкаської обл. - 1904) - український оперний і камерний співак (тенор). Виконував оперні партії в театрах Росії, Італії, України. Був солістом Большого театру в Москві.
Розгорнути
Народився Іван Кулик (Ізраїль Юделевич)
(1897, м.Шпола Черкаська область – 1937) – український письменник, перекладач, громадський діяч. Автор збірки віршів «Мої коломийки», «Зелене серце», «В оточенні» та ін.
«Собі поети право залишають, Всі інші відкидаючи права: Належати до тих, кого вбивають, А не до тих, хто холодно вбива» (Леонід Первомайський)
Розгорнути