chrome firefox opera safari iexplorer

15 березня виповнюється 170 років від дня народження видатного українського етнографа Володимира Шухевича

15 березня 2019 о 07:12
lviv1256.com

Рід Шухевичів з давніх-давен був знаним і шанованим у Галичині. 

Володимир Осипович Шухевич (творчий псевдонім – Шумило) також уславив свій рід — як етнограф, краєзнавець, громадський діяч. 

Народився Володимир Шухевич у селі  Тишківцях Коломийської округи (нині Городенківський район на Івано-Франківщині), в родині священика і літератора  о.Осипа Шухевича та Анни Кульчицької зі старовинного шляхетського роду гербу Сас. 

По закінченні  у 1876р. Львівського університету  вчителював у Львові.  У 1902—1908рр. працював хранителем фондів у Музеї Дідушицьких, де заснував відділи  етнографії та природничих наук.  Ініціював створення культурно-просвітницьких і мистецьких організацій: «Руська бесіда», «Боян», Музичне товариство ім. Миколи Лисенка, Союз співацьких і музичних товариств (разом з А.Вахнянином); також очолював їх, а для товариства ім.М.Лисенка побудував будинок.

Один із засновників товариства «Просвіта». Входив до Наукового товариства ім.Т.Шевченка;   Австрійського товариства природознавства;  Етнографічного товариства Чехословаччини.

Був засновником і редактором дитячого журналу  «Дзвінок», редактором журналу  «Учитель», газети «Дзеркало»; співредактором   часописів «Зоря» та  «Діло». 

Відомий також своєю плідною етнографічною діяльністю. Організував численні етнографічні експедиції на  Гуцульщину, а на основі зібраних матеріалів  написав  п’ятитомну працю «Гуцульщина», в якій  ґрунтовно  та фахово висвітлив гуцульські звичаї, обряди, особливості побуту, фольклор.

Автор кількох навчальних посібників, серед яких – підручник з хімії для учнів середньої школи, «Веснянка: Читаночка для малих і старих», а також  надзвичайно популярних у народі брошур на зразок: «Дещо про здоровлє, або як треба жити, щоб устеречись хороби».  

Фундаментальна праця В.Шухевича «Гуцульщина» була високо поцінована його сучасниками.  Так,  Іван Франко у різних публікаціях називав працю Шухевича «чудовою», а в статті «Огляд праць над етнографією Галичини в XIX ст.» зазначив, що «…Володимир Шухевич звертає головну увагу на вистудіювання Гуцульщини з кожного погляду і являється головним впорядчиком етнографічного відділу на крайовій виставці 1894 р... Початок його монографії з численними ілюстраціями про гуцулів привернув увагу дослідників».  

Звертаючись до професора Шухевича по допомогу під час укладання і редагування «Словника української мови», Борис  Грінченко пише колезі: «Ваша велика коштовна праця «Гуцульщина» —  надзвичайно дорогий і багатий матеріал до словаря».

Ще один відомий український письменник — Осип Маковей — написав В.Шухевичу: «Своєю «Гуцульщиною» Ви зайняли одно з найповажніших місць в історії нашої етнографії».

Помер В.О.Шухевич 10 квітня 1915р. у Львові, в  будинку на вулиці Собіщизни (тепер вул.Довбуша).

Тут, у цьому будинку, 30 червня 1907р. у його сина Осипа-Зеновія  та невістки Євгенії народився син Роман, якому судилося стати одним із найвизначніших  борців за волю України — Головнокомандувачем Української Повстанської Армії.

У достойних дідів – славні онуки.

Підготувала Олена Бондаренко

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

19 жовтня

Інші дати
Богдан Гаврилишин
1926 – видатний український економіст. Член Римського клубу, фундатор економічного форуму в Давосі. Багаторічний директор МІМ-Женева. Засновник Міжнародного Інституту Менеджменту в Києві.
Розгорнути
Народився Сергій Васильківський
(1854, м. Ізюм Харківської обл. - 1917) - український живописець, якого називали «поетом українського малярства». А ще про нього писали: «Васильківський у живописі – це Шевченко в літературі». До речі, саме Васильківському належать одні з найвідоміших портретів Кобзаря.
Розгорнути
Народився Ігор Свєшніков
(1915, м. Київ — 1995) – археолог, доктор історичних наук. Понад 20 років проводив розкопки на місці Берестецької битви, результати яких узагальнені в монографії "Битва під Берестечком". Автор монографій про культури шнурової кераміки та шаровидних амфор, путівника по заповіднику "Козацькі могили".
Розгорнути