chrome firefox opera safari iexplorer

15 березня виповнюється 170 років від дня народження видатного українського етнографа Володимира Шухевича

15 березня 2019 о 07:12
lviv1256.com

Рід Шухевичів з давніх-давен був знаним і шанованим у Галичині. 

Володимир Осипович Шухевич (творчий псевдонім – Шумило) також уславив свій рід — як етнограф, краєзнавець, громадський діяч. 

Народився Володимир Шухевич у селі  Тишківцях Коломийської округи (нині Городенківський район на Івано-Франківщині), в родині священика і літератора  о.Осипа Шухевича та Анни Кульчицької зі старовинного шляхетського роду гербу Сас. 

По закінченні  у 1876р. Львівського університету  вчителював у Львові.  У 1902—1908рр. працював хранителем фондів у Музеї Дідушицьких, де заснував відділи  етнографії та природничих наук.  Ініціював створення культурно-просвітницьких і мистецьких організацій: «Руська бесіда», «Боян», Музичне товариство ім. Миколи Лисенка, Союз співацьких і музичних товариств (разом з А.Вахнянином); також очолював їх, а для товариства ім.М.Лисенка побудував будинок.

Один із засновників товариства «Просвіта». Входив до Наукового товариства ім.Т.Шевченка;   Австрійського товариства природознавства;  Етнографічного товариства Чехословаччини.

Був засновником і редактором дитячого журналу  «Дзвінок», редактором журналу  «Учитель», газети «Дзеркало»; співредактором   часописів «Зоря» та  «Діло». 

Відомий також своєю плідною етнографічною діяльністю. Організував численні етнографічні експедиції на  Гуцульщину, а на основі зібраних матеріалів  написав  п’ятитомну працю «Гуцульщина», в якій  ґрунтовно  та фахово висвітлив гуцульські звичаї, обряди, особливості побуту, фольклор.

Автор кількох навчальних посібників, серед яких – підручник з хімії для учнів середньої школи, «Веснянка: Читаночка для малих і старих», а також  надзвичайно популярних у народі брошур на зразок: «Дещо про здоровлє, або як треба жити, щоб устеречись хороби».  

Фундаментальна праця В.Шухевича «Гуцульщина» була високо поцінована його сучасниками.  Так,  Іван Франко у різних публікаціях називав працю Шухевича «чудовою», а в статті «Огляд праць над етнографією Галичини в XIX ст.» зазначив, що «…Володимир Шухевич звертає головну увагу на вистудіювання Гуцульщини з кожного погляду і являється головним впорядчиком етнографічного відділу на крайовій виставці 1894 р... Початок його монографії з численними ілюстраціями про гуцулів привернув увагу дослідників».  

Звертаючись до професора Шухевича по допомогу під час укладання і редагування «Словника української мови», Борис  Грінченко пише колезі: «Ваша велика коштовна праця «Гуцульщина» —  надзвичайно дорогий і багатий матеріал до словаря».

Ще один відомий український письменник — Осип Маковей — написав В.Шухевичу: «Своєю «Гуцульщиною» Ви зайняли одно з найповажніших місць в історії нашої етнографії».

Помер В.О.Шухевич 10 квітня 1915р. у Львові, в  будинку на вулиці Собіщизни (тепер вул.Довбуша).

Тут, у цьому будинку, 30 червня 1907р. у його сина Осипа-Зеновія  та невістки Євгенії народився син Роман, якому судилося стати одним із найвизначніших  борців за волю України — Головнокомандувачем Української Повстанської Армії.

У достойних дідів – славні онуки.

Підготувала Олена Бондаренко

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

20 травня

Інші дати
Народився Петро Скунць
(1942, с. Міжгір'я  Закарпатської обл. - 2007) - український поет, перекладач. Автор збірок "Сонце в росі", "Погляд", "ВЕрховинська пісня", "Полюси Землі", "На границі епох", "Один" та ін.
Розгорнути
Народився Микола Мурашко
(1844, м. Глухів, Сумська область - 1909) — український художник і педагог. В 1875 році заснував приватну художню школу, яка увійшла в історію під назвою Київської рисувальної школи.
Розгорнути
Народився Олександр Мишуга
(1853, с.Новий Витків, Львівська область - 1922) – український оперний співак, педагог.
Розгорнути
Народився Борис Мартос
(1879, смт. Градизьк, Полтавська область - 1977) — визначний український громадський і політичний діяч, кооператор і педагог. Голова Ради Міністрів УНР (1919).
«Як іскра ще в тобі горить І згаснути не вспіла – Гори! Життя – єдина мить Для смерті ж – вічність ціла.» (Олександр Олесь)
Розгорнути